Висока конкуренція стимулює вихід проєктів з "зеленої" сертифікацією
В Україні було сертифіковано 6 проєктів нерухомості за сертифікацією BREEAM, з них, 4 бізнес центри – 2 черги БЦ Астарта та БЦ Гранд, та Оптіма Плаза у Львові.
Разом з тим – є 13 сертифікацій LEED (найпоширеніша американська система еко сертифікації). Це будівлі в рамках Unit.City, Lviv Innovation Park, нові бізнес центри MAG.NETT та KMOST, та декілька окремих офісів компаній – Shell, NOX, NEC, бутік Chanel. Тобто загалом – 18 будівель. Загалом в усіх країнах Східної Європи сертифіковано 457 проєктів, тоді як Західна Європа загалом має 4980 еко-будівлі (лідери – Північноєвропейські країни), а США – 20 761 проєкт. Якщо порівнювати з іншими країнами простору СНД та Східної Європи, Україна має показник на рівні середнього, та сильно поступається західноєвропейским країнам. Інтерес до зеленої сертифікації зˈявився порівняно недавно – більшість проєктів пройшли її в рамках останніх 5 років. Головними тригерами розвитку зеленої сертифікації в світі є вимоги клієнтів, державна регуляторна політика, турбота про власне здоровˈя та навколишнє середовище, зниження операційних витрат, збільшення вартості бізнесу та використання факту сертифікації в піар активностях. Головною ж перешкодою до зеленої сертифікації у світі називають завеликі грошові та часові витрати. Вочевидь, більша частина з стимулюючих факторів почала відігравати роль лише останніми роками, з розвитком ринку, обізнаності, що почало призводити до відчутних переваг отримання сертифікації над витратами на неї. Так, у порівнянні із "звичайними" будівлями об'єкти із зеленою сертифікацією – однозначно найбільш помітні та успішні за багатьма параметрами.
Чи слід очікувати бум зеленої сертифікації в Україні?
Збільшення зелених зон, використання екологічно чистих будівельних матеріалів, вторинно перероблених , проєктування зелених покрівель та фасадів, а також використання сучасних технологій з альтернативними джерелами енергії та заощадженні природніх ресурсів – стають на сьогодні трендом для проєктувальників.
На українському ринку нерухомості проєктів “здорового” будівництва стає дедалі більше.
В основному це відображується в енергоефективності будівель. Енергоефективні технології дозволяють знизити енергоспоживання будинків, зменшити викид СО2 в атмосферу, а відповідно і негативний вплив на природу.
Стандарти в вітчизняних нормативних документах з енергозбереження будинків стають дедалі суворішими.
Оскільки зниження енергоспоживання позитивно відображається не тільки на збереженні оточуючого середовища, але й безпосередньо на комунальних витратах,то можна спрогнозувати, що тренд на енергозбереження і екологічность в Україні буде тільки посилюватись. Висока конкуренція на ринку нерухомості примушують девелоперів якомога швидше впроваджувати нові формати нерухомості, попри те, що ціна за м2 такого екобудинку дещо вища від «звичайного» запит від інвесторів стає дедалі більшим.
Які переваги така сертифікація несе для девелоперів та орендарів?
Голові переваги, що надає сертифікація – більша додана вартість проєкту у поєднанні з нижчими витратами на його утримання та обслуговування:
- значно нижчі операційні витрати (на 11-15% в середньому);
- вища вартість бізнесу (до 38%);
- кращі конкурентні позиції на ринку, репутація та імідж бренду та можливість встановлювати більшу орендну плату (у світі в середньому орендний дохід від 3 до 18%);
- в багатьох країнах зелена сертифікація необхідна для відповідності локальному законодавству, та можливості отримувати пільги та фінансування з боку державних інституцій.
У той же час орендарі таких будівель, отримують переваги:
- більш комфортна та здорова робоча атмосфера, що підвищує продуктивність праці;
- економія на експлуатаційних витратах;
- дотримання корпоративної соціальної відповідальності;
- вищі конкурентні переваги при залученні цінних фахівців.
Якщо порівнювати із динамікою сертифікації в Україні минулих років, колі траплялися лише її поодинокі випадки, то кількість проєктів, що проходять її зараз, дозволяють говорити про бум.
Причиною є розвиток та більший вплив на ринок факторів стимулювання зеленої сертифікації:
- Все більше як індивідуальних користувачів будівель, так і компаній-орендарів які вони складають, знають що таке сертифікована будівля, та переваги, які вона дає, а тому, девелопери намагаються задовольнити новий запит ринку. Можливо, поки що це не визначальна конкурентна перевага, проте її вплив у найближчі роки буде тільки зростати.
- Важливим фактором також є постійне зростання вартості комунальних послуг та нестабільність цін на витратні матеріали – зелена сертифікація це більш розумне та ефективне використання ресурсів зараз та значно нижчі експлуатаційні витрати потім.
- Об'єкти, що бажають позиціонувати себе як іноваційні, та такі, що націлені на прогресивну аудиторію орендарів, покупців та відвідувачів, частка якої все більше зростає в країні, мають бути сертифікованими, аби бути конкурентоздатними: це створення додаткової цінності, що демонструє турботу про майбутні покоління й навколишнє середовище, впевненість у найбільш комфортних, екологічних та здорових просторах для життя та діяльності.
- Зелена сертифікація – це точка, до якої рано чи піздно приходить бізнес на шляху підвищення совєї ефективності: адже це якість, що зменшує інвестиційні та девелоперські ризики, і це максимізація прибутків, адже сертифіковані обˈєкти більш економічно ефективні та мають більшу ринкову вартість.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437