Староста - нова людина в українському селі

Посада старости на законодавчому полі в незалежній Україні є новою. Тому виникають питання: як проходитимуть вибори старости, чи впораються вони із покладеними обов’язками, як буде співпрацювати місцева рада зі старостою, чого варто очікувати жителям сільс

Посада старости на законодавчому полі в незалежній Україні є новою.Тому виникають питання: як проходитимуть вибори старости, чи впораються вони ізпокладеними обов’язками, як буде співпрацювати місцева рада зі старостою, чоговарто очікувати жителям сільських територій, які залишились без місцевої ради усвоєму населеному пункті?

У 2015 році ця посада була введена Законом «Про добровільне об’єднаннятериторіальних громад» з одночасним внесенням змін до закону «Про місцевесамоврядування в Україні». Законом «Про місцеві вибори» було врегульованопорядок обрання старост у селі або селищі у складі об’єднаної територіальноїгромади.

Вибори старости. 17 січня 2016 року стартували перші вибори старост, які проходитимуть і надалі у населених пунктахоб’єднаних територіальних громад України. Відтак, староста є виборноюпосадовою особою місцевого самоврядування, яка обирається у селах таселищах, визначених рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади.Слід зауважити: у законі не передбачено, що в обов’язковому порядку місцевіради об’єднаних територіальних громад повинні вводити посаду старости. Тож напрактиці села чи селища можуть бути без старости. Також, як варіант, одинстароста може бути обраний на декілька сіл (селищ), що вже має місце зарезультатами проведених виборів старост. Окрім цього, законодавством невстановлено строк, протягом якого місцева рада об’єднаної територіальноїгромади має призначити вибори і обрати старост.

Особливістюфункціонування інституту старост є й те, що у прикінцевих положеннях закону«Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачено, що в селах,селищах, де знаходились органи місцевого самоврядування територіальних громад,що об’єднались, обов’язки старости виконує особа, яка здійснювала повноваженнясільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання –допоки не відбудуться перші місцеві вибори старости. Тут виникає запитання: аяким чином буде оплачуватись праця цієї особи до офіційного обрання старости.До того ж мешканці села можуть обрати й іншого старосту, аніж бувшогосільського (селищного) голову.

У зв’язку із цим напрактиці в об’єднаних територіальних громадах вже виникали питання: «Що з робити з в.о. старост? Платити зарплату? Яку? Колимають пройти вибори старост?» тощо.

Відповідь щодо заробітноїплати в.о. старостнадав Кабінет Міністрів України у постанові «Деякі питанняоплати праці посадових осіб місцевого самоврядування об’єднаних територіальнихгромад» від 9 грудня 2015 року №1044, де рекомендував органам місцевогосамоврядування зберегти за особами, які здійснювали повноваження сільського,селищного, міського голови відповідної територіальної громади до об’єднання івиконують обов’язки старости до обрання на перших виборах старост, посадовийоклад, надбавки та доплати, які були їм встановлені на час переведення напосаду старости.

Що стосується виборів старост, то на практицімісцева рада об’єднаної територіальної громади у своєму рішенні визначає село,селище де запроваджується посада старости. Перші вибори старости призначаютьсярадою об’єднаної територіальної громади. Офіційне оголошення шляхом прийняттярішення про початок виборчого процесу перших місцевих виборів старостиздійснюється відповідною територіальною виборчою комісією протягом п’яти днів здня прийняття рішення про призначення перших виборів старости (зразкидокументів, що були прийняті місцевою радою об’єднаної територіальної громади ітериторіальною виборчою комісією Білозерської об’єднаної територіальної громади, Волочиської міської об’єднаної територіальної громади).

Особливих вимог, щоббути обраним старостою, у законодавстві не прописано. Щодо основних положеньпро вибори старост, можна зазначити:

-       староста може бути обранийлише у селах або селищах (що не є адміністративним центром), які визначає усвоєму рішенні рада об’єднаної територіальної громади, яка сформованавідповідно до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Це означає, що у селах, які не об’єднані відповідно до цьогоЗакону, така посада введена бути не може;

-   староста обирається на строкповноважень відповідної місцевої ради;

-  проведення виборів старостиурегульовано Законом «Про місцеві вибори». Вибори старости проводяться замажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчомуокрузі, до якого входить територія відповідного населеного пункту (села абоселища) у складі об’єднаної сільської, селищної, міської територіальноїгромади. Тобто, переможцем стає кандидат, який набере просту більшість голосі;

-  старостою може бути обранийгромадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 КонституціїУкраїни, тобто на день виборів досяг 18 років;

-  на осіб, які бажаютьобійняти посаду старости, не поширюється обмеження граничного віку, оскільки цевиборна посада. Тобто, старостою може бути особа старша 65 років;

-  старостою не може бутиобраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливотяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину,якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

-  висування кандидатів устарости розпочинається за 34 дні до дня голосування.

Повноваження старости.Змінами до закону «Про місцеве самоврядування в Україні» старосту віднесено до одного з елементівсистеми місцевого самоврядування. Таким чином, староста стає в одномупереліку із територіальною громадою, обласною, районною радами, місцевимирадами та їх виконавчими органами, сільським, селищним, міським головою,органами самоорганізації населення.

Законодавець наділяє старосту можливістю братиучасть у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частиніфінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища, тавносити пропозиції до виконавчого комітету місцевої ради з питань діяльності натериторії відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної,міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності таїх посадових осіб.

Окрім цього, старостає членом виконавчого комітету місцевої ради об’єднаної територіальноїгромади за посадою, тому важливе значення у належній реалізації його функціймає якісний Регламент виконавчого комітету місцевої ради, який має міститичітко прописані процедури цієї участі.

Як член виконавчогокомітету староста має право вносити пропозиції, зауваження з питань, щостосуються села, селища, інтереси якого він представляє, в області повноваженьвиконавчого комітету місцевої ради, зокрема, у таких сферах:соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку; бюджету,фінансів і цін; управління комунальною власністю; житлово-комунальногогосподарства, побутового, торговельного обслуговування, громадськогохарчування, транспорту і зв'язку; будівництва; освіти, охорони здоров'я,культури, фізкультури і спорту; регулювання земельних відносин та охоронинавколишнього природного середовища; соціального захисту населення;зовнішньоекономічної діяльності; оборонноїроботи; адміністративно-територіального устрою; забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законнихінтересів громадян; надання безоплатної первинної правової допомоги;відзначення державними нагородами України.

Староста має сприяти жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевогосамоврядування. Однак, яким чином це сприяння має відбуватися, наразізаконодавець відповіді не надає і залишає це на розсуд місцевої ради об’єднаноїтериторіальної громади. Очевидно, що для здійснення старостою цієї діяльності змісцевого бюджету мають бути виділені кошти на матеріально-технічнезабезпечення, за можливості – приміщення у селі (селищі) для здійсненнястаростою прийому жителів.

Оскільки староста єпосадовою особою місцевого самоврядування, то на нього поширюють дію закони«Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про засади запобігання іпротидії корупції». Тому старості забороняється:

1) займатися іншоюоплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики,інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькоюдіяльністю, якщо інше не передбачено законодавством України;

2) входити до складуправління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової радипідприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків,коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), щоналежать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси державичи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісіїгосподарської організації), якщо інше не передбачено законодавством України.

Загалом, у законі «Про місцеве самоврядування вУкраїні» (стаття 14-1) визначено загальнізасади функціонування інституту старост. Для чіткого регулювання цієїдіяльності місцевим радам об’єднаних територіальних громад пропонуєтьсяприймати Положення про старосту, в якому визначити його права і обов’язки,порядок звітності, інші питання, пов’язані з його діяльністю. Тому сьогодні,основна відповідальність за організацію якісної роботи старости покладена намісцеві ради об’єднаних територіальних громад.

Щодо визначенняповноважень старости, можна виділити два основних підходи. Перший – у законі«Про місцеве самоврядування» достатньо передбачити основні сфери діяльності таповноваження старости, а деталізація має бути у Положенні про старосту, якезатверджує рада об’єднаної громади. Другий – питання діяльності старости маютьбути детальніше прописані у законодавстві. Наприклад, ще у липні 2015 рокупрес-служба Верховної Ради України повідомляла, що «за словами Голови Верховної Ради, повноваження сільських старост,їхні обов’язки будуть виписані в окремому законі». Однак, станом на початок лютого 2016 року у Верховній РадіУкраїни такий законопроект не зареєстрований. Те, що парламент має врегулюватиповноваження старост в об’єднаних територіальних громадах повідомляє йІнтерфакс-Україна: «Тут є два шляхи: або вносити зміни в закон про місцевесамоврядування щодо повноважень старост, або взагалі підготувати окремий закон», – переконаний В. Ковальчук, перший заступник главиАдміністрації Президента України».

Разом із тим, вже є ради об’єднанихтериторіальних громад, які прийняли Положення про старосту. Наприклад: Положення про старосту Веселівської селищної територіальноїгромади, Положення про старосту села (сіл) Волочиської міськоїоб`єднаної територіальної громади, Положення про старосту Дунаєвецької міської об’єднаноїтериторіальної громади. Ці Положеннярізняться за нормативним наповненням, зокрема, в частині переліку повноваженьстарости та порядку припинення його повноважень.

У цих положенняхпорівняно із статтею 14-1 закону «Про місцеве самоврядування в Україні»,розширено коло обов’язків старост, зокрема:

-  вчиняти нотаріальні дії тареєструвати акти цивільного стану за рішенням місцевої ради об’єднаноїтериторіальної громади, згідно чинного законодавства;

-  видавати та завірятипідписом довідки на території відповідної громади;

- погоджувати проекти рішеньмісцевої ради об’єднаної територіальної громади, що стосуються майна,розташованого на території відповідного села, селища;

- контролювати дотриманняправил використання об’єктів комунальної власності територіальної громади, щорозташовані на території відповідного населеного пункту (села, сіл);

-  відповідати за стандовкілля, стан об’єктів інфраструктури, громадський правопорядок;

-  здійснювати моніторинг задотриманням прав і законних інтересів жителів села (сіл) у сфері соціальногозахисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства,реалізації права на працю, медичну допомогу;

-  вести облік та узагальнюватипропозиції членів громади з питань соціально-економічного та культурногорозвитку відповідного населеного пункту (села, сіл) територіальної громади,соціального, побутового та транспортного обслуговування його жителів;

- не допускати дій чибездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування тадержави;

-  здійснювати облікраціонального використання енергоносіїв на території відповідного села (сіл);

-  забезпечення виконаннярішень органів місцевого самоврядування територіальної громади на територіїсела (сіл);

- сприяти органу (органам)самоорганізації населення відповідного населеного пункту (села, сіл)територіальної громади;

-   надавати практичну допомогуорганам самоорганізації населення у виконанні ними своїх завдань таповноважень;

-  брати участь в організаціїта проведенні зборів членів відповідної громади та в оформленні документів цихзборів, вносити пропозиції до порядку денного зборів. Організовувати виконаннярішень зборів членів відповідної громади та здійснювати моніторинг їхвиконання;

-  виконувати поточні дорученнямісцевої ради та її виконавчого комітету, місцевого голови, звітувати про їхвиконання.

Як бачимо, в старостиє чітко визначені загальні та конкретні обов’язки, яких немало. Права старост за цимиПоложеннями теж розширено, наприклад:

-  брати участь з правомдорадчого голосу у пленарних засіданнях місцевої ради, засіданнях її постійнихта тимчасових комісій, на яких розглядаються питання, що зачіпають інтересичленів відповідної громади;

- одержувати від органівмісцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб, атакож від підприємств, установ, організацій комунальної форми власності,інститутів громадянського суспільства, що розташовані на території територіальноїгромади, інформацію, документи та матеріали, що стосуються соціально-економічногота культурного розвитку відповідного населеного пункту (села, сіл);

-  порушувати у виконавчомукомітеті питання про необхідність проведення перевірок з питань, віднесених докомпетенції ради та її органів, діяльності підприємств, установ і організацій,розташованих на території відповідного населеного пункту (села, сіл)територіальної громади незалежно від форми власності;

-  вносити керівникампідприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, органів,діяльність яких перевірялася, а також органам, яким вони підпорядковані,пропозиції щодо усунення недоліків і порушень, порушувати питання пропритягнення до відповідальності осіб, з вини яких сталося порушення;

- пропонувати питання длярозгляду органом (органами) самоорганізації населення відповідного населеногопункту (села, сіл);

-  вносити пропозиції щодоперсонального складу громадських контрольних інспекцій, що створюються зарішенням загальних зборів територіальної громади, сприяти залученню членівгромади до участі у здійсненні ними контрольних заходів на територіївідповідного населеного пункту (села, сіл);

-  звертатись до державних тамуніципальних правоохоронних органів у разі виявлення порушень громадськогопорядку на території відповідного населеного пункту (села, сіл).

Окрім додаткових правта обов’язків, Положеннями про старосту Веселівської селищної та Дунаєвецькоїміської об’єднаних територіальних громад передбачені додаткові норми, щодоприпинення повноважень старости, зокрема: «Повноваження старости можутьбути також припинені за рішенням селищної (міської) ради, прийнятим відкритимголосуванням більшістю голосів від її загального складу у випадку, якщовін порушує Конституцію або закони України, Статут селищної (міської)територіальної громади та Положення про старосту, інші акти органів місцевогосамоврядування селищної (міської) територіальної громади, права і свободигромадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень».

Законом «Про місцевесамоврядування в Україні» не передбачено і не врегульовані основні процедурніпитання дострокового припинення повноважень старости, і в т.ч. – за рішенняммісцевої ради об’єднаної територіальної громади. Наприклад, Закон містить нормищодо дострокового припиненням повноважень сільського, селищного, міськогоголови, однак згідно із нормами вищевказаних Положень, для цього необхідно неменше двох третин голосів депутатів від загальногоскладу місцевої ради. Тобто, такаспрощена процедура його відставки може створити труднощі у діяльностістарости, в частині ймовірного зловживання впливом на старосту місцевою радоюоб’єднаної територіальної громади. Тому норму щододострокового припинення повноважень старости необхідно передбачити у Законі.

Щодо організаціїдіяльності старост, то у проаналізованих Положеннях зазначається, що місце тарежим роботи, правила внутрішнього розпорядку, організація діловодства,наявність секретаря (діловода), інші питання діяльності старости визначаютьсявиконавчим комітетом та місцевою радою об’єднаної територіальної громади. Ужодному із трьох проаналізованих Положень про старосту не вказано проможливість виділення комунального приміщення у селі (селищі), де староста мавби можливість здійснювати прийом громадян, зберігати документацію.

Не зважаючи на певні запитання, які виникаютьщодо змістовного наповнення проаналізованих положень про старосту, зокрема,стосовно його повноважень (прав та обов’язків), маємо констатувати, що вонибільшою мірою наближені до потреб сіл таселищ. Однак, малоймовірно, що один староста зможе належним чином виконуватиусі покладені на нього повноваження та задовольняти потреби та інтересимешканців населеного пункту, які його обрали. Існує ризик і щодо оперативностівиконання покладених на старосту обов’язків, належної комунікації старости ізрадою об’єднаної територіальної громади та самими жителями.

Приміром, у Польщі діє інститут солецтва(pol. Solectwo), як допоміжна управлінська одиниця гміни (гміну можнарозглядати як аналог об’єднаної територіальної громади в Україні). Територію,на яку поширює свою дію солецтво (як правило, це один сільський населенийпункт), та повноваження його керівництва визначаються радою гміни у Статутісолецтва. Так, станом на 31 грудня 2013 року у Польщі було 40 583 солецтв. Солецтво має власний бюджет, яким може вільнорозпоряджатись (це право надане з 2009 року).

Однак, в порівняні зукраїнським інститутом старост, які наразі за законом є одиничними посадовимиособами у селах, селищах, де немає місцевої ради, солтис (сільськийстароста), очолює раду солецтва – колективний представницький орган, який обирається мешканцями відповідногосолецтва разом із обранням солтиса.

Певною мірою інститутради солецтва (солецтво) можна розглядати як аналог органу самоорганізаціїнаселення (сільський, селищний комітет) в Україні, який є представницькиморганом, що створюється жителями, які на законних підставах проживають натериторії села, селища або їх частин, для вирішення завдань, передбаченихвідповідним Законом.

Однак, законодавствомне врегульовано питання, чи може староста очолювати орган самоорганізаціїнаселення. Із чинних редакцій законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та«Про органи самоорганізації населення» випливає, що староста, як посадова особамісцевого самоврядування, швидше за все, може очолювати орган самоорганізаціїнаселення, який легалізований шляхом повідомлення (без статусу юридичноїособи), оскільки він не має власних банківських рахунків, не здійснює іншоїдіяльності, пов’язаної із надходженням коштів (наприклад, грантових, бюджетних)тощо, а його керівник не уповноважений розпоряджатися цими коштами.

Цього не можна сказатипро орган самоорганізації населення, який зареєстрований як юридична особа.Тому у законодавстві варто передбачити можливість старости очолювати (бутиголовою) органу самоорганізації населення, зокрема, який діє зі статусом юридичноїособи.

Також у солецтвах проводять сільські збори,на яких приймають важливі рішення для села. Наприклад, за законодавствомПольщі, рада гміни не може скасовувати (обмежувати існуючі) права солецтва щодовикористання власності без згоди сільських зборів. Можливість проведеннясільських зборів, які за законодавством України називаються загальними зборамигромадян за місцем проживання, передбачена у статті 8 закону «Про місцевесамоврядування в Україні».

Порядок проведеннязагальних зборів має визначатись законом та статутом територіальної громади.Але знову ж таки питання проведення загальних зборів громадян за місцемпроживання на рівні закону не урегульоване. Хоча у Верховній Раді України 24березня 2015 року зареєстровано законопроект «Про загальні збори (конференції)членів територіальних громад за місцем проживання» (№2467). У цей же деньзареєстрований і законопроект «Про органи самоорганізації населення» (новаредакція) (№2466). Ці законопроектинаприкінці 2015 року були підтримані профільним комітетом та виносяться наперше читання. У разі прийняття цих законопроектів вони допоможуть мешканцям таінститутам громадянського суспільства зробити більш дієздатними об’єднанітериторіальні громади та населені пункти, що увійшли до їх складу.

До корисних зарубіжних практик можна віднести іте, що у Польщі організовують та проводять різні конкурси, наприклад визначеннянайкращого сайту солецтва, солтис року, кращих практик діяльності солецтв щодо розвитку туризму, інтеграції мешканців,проведення культурних та розважальних заходів тощо.

Підсумовуючи вищенаведене, для забезпечення належноїдіяльності старост та розвитку сільських територій, рекомендуємо:

1. На законодавчому рівні врегулювати правовий статус, порядокобрання та позбавлення повноважень старост. Мінрегіону України спільно ізпредставниками органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальнихгромад, інститутів громадянського суспільства розробити проект закону «Простарост» або підготувати необхідні поправки до закону «Про місцевесамоврядування в Україні», в яких:

-       визначити чіткі критерії, заякими місцева рада об’єднаної територіальної громади має своїм рішеннямпередбачати, в яких селах (селищах) повинен обиратись староста та за яких умоввін може обиратись від двох і більше населених пунктів;

-       визначити термін, протягомякого місцева рада об’єднаної територіальної громади має призначити першівибори старост у селах, селищах (які не є адміністративним центром), що увійшлидо складу об’єднаної територіальної громади;

-       закріпити право старостибути обраним головою органу самоорганізації населення (сільського, селищногокомітету);

-       визначити підстави тапорядок дострокового припинення повноважень старости.

2. Верховній Раді Україні прийняти у новій редакції ЗаконУкраїни «Про органи самоорганізації населення» (№2466), який уточнює правовийстатус органів самоорганізації населення, удосконалює та полегшує процедуру їхстворення, розширює можливості їх поточноїдіяльності при вирішенні питань місцевого значення.

3. Верховній Раді Україні прийняти Закон України «Про загальнізбори (конференції) членів територіальних громад за місцем проживання» (№2467),який чітко визначає та розширює повноваження загальних зборів, визначаєпринципи та процедури їх проведення, регулює порядок проведення конференцій.Загальні збори жителів села, селищаоб’єднаної територіальної громади є вищим колегіальним органом їхгромади і формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевогозначення.

4. Об’єднанимтериторіальним громадам варто за взірцем Польщі запроваджувати практикуспільного функціонування у селі чи селищі старости, органу самоорганізаціїнаселення (сільського, селищного комітету) та загальних зборів. Ці інституціїмають взаємодоповнювати одна одну, бути спрямованими на вирішення питань,проблем сільської місцевості, та відповідно – на її соціальний, економічний,культурний розвиток.

5. Радам об’єднаних територіальних громад:

- виділити комунальнеприміщення, в якому староста спільно із органом самоорганізації населення(сільським, селищним комітетом) матимуть можливість здійснювати прийом жителів,видавати довідки, зберігати документацію та здійснювати іншу діяльність,спрямовану на реалізацію їхніх повноважень;

- виділити кошти ізмісцевого бюджету, здійснити матеріально-технічне забезпечення діяльностістарости спільно із органом самоорганізації населення;

- прийняти Статут об’єднаноїтериторіальної громади, в якому передбачити детальне регулювання усіх питань,пов’язаних із створенням та діяльністю інституту старост та органівсамоорганізації населення;

- у Статуті об’єднаної територіальної громади чиПоложенні про загальні збори громадян передбачити також перелік питань, якімають в обов’язковому порядку розглядатися на загальних зборах, погоджуватисяорганом самоорганізації населення (сільським, селищним комітетом), наприклад,щодо розпорядження земельними ділянками, комунальним майном тощо.

6. Виконавчому комітетові у регламенті передбачити порядокучасті старост у його роботі та механізми реалізації їхніх прав та обов’язків.

7. Старостам спільно із органами самоорганізації населенняздійснювати пошук ресурсів (бюджетних, грантових, інвестиційних) для потребсела (селища), зокрема, для будівництва дитячого майданчику, розробкиофіційного сайту села (селища), проведення мережі Інтернет, транспортногосполучення, проведення соціальних та культурних заходів, забезпечення бібліотектощо.

8. Жителям сіл, селищ ініціювати перед радою об’єднаноїтериторіальної громади створення сільських, селищних комітетів. За законом «Прооргани самоорганізації населення», лише жителі мають право створюватиініціативну групу з формування органу самоорганізації населення.

9. Профільні центральні та місцеві органи державної влади,обласні, районні ради, громадські організації, аналітичні центри, заможливості, мають організовувати навчання, роз’яснювальну роботу в об’єднанихтериторіальних громадах, надавати аналітичні та методичні матеріали, посібники:

- для старост – зпитань управління, розвитку села (селища), комунікації та взаємодії старост ізмісцевими радами об’єднаних територіальних громад, органами самоорганізаціїнаселення, громадськими організаціями, жителями тощо;

- для голів тадепутатів об’єднаних територіальних громад – з питань управління, розвитку,залучення інвестицій в об’єднану територіальну громаду, співробітництватериторіальних громад, комунікації та взаємодії із старостами, органамисамоорганізації населення, громадськими організаціями, аналітичними центрами,жителями тощо;

- для інститутів громадянського суспільства,жителів об’єднаних територіальних – з питань створення та діяльності органівсамоорганізації населення (сільських, селищних комітетів), проведення загальнихзборів (конференцій), місцевих ініціатив, громадських слухань, громадськогоконтролю, створення та діяльності кооперативів тощо.

10. Міжнародним,державним фондам, громадським організаціям, ЗМІ організовувати та проводитиконкурси серед визначення кращих практик діяльності старост спільно з органамисамоорганізації населення (сільськими, селищними комітетами).

11. Протягом 2016 рокуздійснювати моніторинг (який можуть проводити профільні органи державної влади,обласні та районні ради, аналітичні центри, громадські організації) позитивнихта негативних практик у таких сферах:

- виділення коштів та ресурсів, спрямованих на організаційнезабезпечення діяльності старост, органів самоорганізації населення (сільських,селищних комітетів);

- прийняття радами об’єднаних територіальних громад Статутівтериторіальних громад, Положень про старост, Регламентів місцевих рад та їхвиконавчих комітетів, інших локальних актів щодо старост, органів самоорганізаціїнаселення, громадських організацій, механізмів місцевої демократії тощо.

Такий моніторингдозволить виявити позитиви та негативи з цих питань, підготувати рекомендаціїдля інших територіальних громад, оскільки об’єднання територіальних громад вУкраїні лише розпочалося.

На завершення вартозгадати положення Європейської хартії місцевого самоврядування щодо сутімісцевого самоврядування: «Місцеве самоврядування означає право і спроможністьтериторіальних колективів в межах закону здійснювати регулювання та управліннясуттєвою часткою публічних справ під власну відповідальність та в інтересахмісцевого населення».