Готуємось до наступних виборів? Кому посміхаються зміни в НПА про громадські об'єднання?

Ризики проєкту ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій".

На сайті Міністерство юстиції України вказано, що 26.06.2021 року закінчилось громадське обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій». Звичайно, за літніми відпустками та футболом це залишилось без належної уваги.

Про ризики даного законопроєкту у галузі діяльності громадських організацій підготували цікаву аналітичну статтю “Зміни до закону про громадські організації: які сюрпризи підготував Мін’юст?” ZMINA

У своїй статті я хочу висвітлити інші ризики, які створює даний законопроєкт, але вже не в рамках діяльності самих громадських організацій, а інших галузей права, із якими має крапки дотику.

1. НЕЛОГІЧНА СТРУКТУРА ТЕРМІНОЛОГІЇ.

1.1. ОБ'ЄДНАННЯ — ЛІКВІДОВАНИЙ ТЕРМІН, ЯКИЙ ЗАЛИШАЮТЬ ДЛЯ ПЛУТАНИНИ?

Перше, на що хочу звернути Вашу увагу, що згідно даного законопроєкту ЗУ “Про громадські об'єднання” буде мати назву ЗУ “Про громадські організації”, із самого тексту закону повністю виключається термін та його визначення “громадські об'єднання”. Таким чином, у разі прийняття законопроєкту, в українському законодавстві не буде взагалі існувати в юридичній площі терміну “громадське об'єднання”. Також зникає термін “громадські спілки”. Тепер громадська організація буде містити ознаки "спілки": вона зможе мати засновників та учасників не тільки фізичних, а юридичних осіб.

І ось тут починається повна вахканалія із текстом даного законопроєкту. Із одного боку убрали терміни “громадські об'єднання” та “громадські спілки”, а із іншого почались гратись із ними:

“Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст.252): 2) у тексті Закону слова «їх спілки» в усіх відмінках і числах замінити словами «їх об’єднань» у відповідному відмінку і числі.

2. У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» ( Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст.80):4) у тексті Закону:слова «їх спілки» в усіх відмінках і числах замінити словами «їх об’єднання» у відповідному відмінку і числі.

6. У Законі України «Про основні засади молодіжної політики» (Відомості Верховної Ради України (Офіційний вісник України, 2021 р., № 41, стор. 9, стаття 2454):2) статтю 11 викласти в такій редакції: “Стаття 11.Організаційні та правові засади утворення молодіжних та дитячих громадських організацій” 4. Членство в молодіжних та дитячих громадських об’єднаннях є фіксованим.”

У мене виникає питання:

Якщо ліквідовується термін “громадське об'єднання”, то чому по тексту знову його використовують, це помилка чи це така задумка?

А головне, нащо змінювати термін “спілки”, яке ліквідовується, на термін “об'єднання”, яке теж ліквідовується, та визначення якого буде відсутнє?

Це створить складнощі для реалізації у даному випадку законів ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ЗУ «Про фізичну культуру і спорт», в текст якого або спеціально, або по халатності вводиться ліквідований термін.

Звичайно, можна буде формувати власне бачення, що таке “об'єднання”, як воно має бути легалізовано, але стане причиною великої кількості судових справ по різним галузям права та різним правовідносинам.

Наприклад, зараз згідно ст. 12 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» “Представники місцевих громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок залучаються (за їх зверненням) до складу колегій і консультативно-дорадчих органів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до свого статусу та території діяльності”. Цей текст статті згідно змін відповідно до вищевказаного законопроєкту буде звучати, як: “Представники місцевих громадських організацій осіб з інвалідністю, їх об’єднань залучаються (за їх зверненням) до складу колегій і консультативно-дорадчих органів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.”

Ось прийде якась незареєстрована коаліція ініціативних груп до ОМС та скаже: “Ми ОБ'ЄДНАННЯ”, ми відповідно до закону маємо право бути залученими”. І що має відповісти ця міськрада? Визначення терміну на той час буде відсутнє, термін ліквідований, а в законі термін вписаний. Конституційним принципом є принцип верховенства права, який закріплений у ст. 8 Конституції України: громадяни здійснюють свої права за принципом “дозволено все, що прямо не заборонено законом”, а державні органи та їх посадові особи — за принципом “дозволено лише те, що прямо визначено законом”. А значить таке неформальна коаліція із незареєстрованими ініціативними групами, за якими невідомо хто стоїть, отримає право на участь в складі колегій та громадських рад при ОМС. І поки ця конкретна міськрада буде судитись із цими незрозумілими людьми, що назвали себе об'єднань та “зіграли” на відсутності логику у НПА, діяльність консультативно-дорадчих органів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування буде заблокована.

1.2. УБРАЛИ ІЗ ПЕРЕЛІКУ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ — ІРОНІЯ ЧИ ЗЛИЙ УМИСЕЛ?

Новим законопроектом із ст. 1 “Визначення термінів” ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із терміну “громадські формування” убирають громадські організації.

Поки є:“3) громадські формування - політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій”.

Запропонований варіант: “3) громадські формування - політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій”.

Таким чином громадські організації будуть існувати окремо, просто як юридична особа.

Для чого це зроблено та який у цьому результат? Мета?

Отут я навіть не знаю, що сказати. Буду вивчати питання. Наше законодавство побудовано таким чином, що зміна будь якого терміну та/або вихід із під дії терміну має суттєвий вплив на діяльність та стратегічне зміну картини реальності. Може аукнутись в будь якому іншому НПА, де застосовується саме термін “громадські формування” для визначення громадських організацій.

2. НЕРІВНОМІРНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ВИМОГ ТА ЗБІЛЬШЕННЯ РИЗИКІВ ПОРУШЕННЯ ІНШИХ ВИДІВ ЗАКОНОДАВСТВА

2.1. Блат третейських судів?

Зараз ст 8 “Порядок утворення третейських судів” ЗУ «Про третейські суди» звучить наступним чином: “Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України: всеукраїнських громадських організаціях”. А буде звучати як “Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України: громадських організаціях”.

Тут, на мій погляд, дуже дивно, бо у інших законах навпаки ЗАЛИШАЮТЬСЯ вимоги до всеукраїнського статусу громадських організацій, таких як:

1.ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» залишили термін “всеукраїнський статус громадської організації”:

1) у статті 12 :

після абзацу третього доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:

«Для цілей цього Закону під громадською організацією, що має всеукраїнський статус, розуміється громадська організація осіб з інвалідністю, яка зареєстрована в установленому законом порядку та має відокремлені підрозділи у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України.»;

2. ЗУ «Про фізичну культуру і спорт»:

1) у статті 1 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

« Для цілей цього Закону під громадською організацією, що має всеукраїнський статус, розуміється громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, яка зареєстрована в установленому законом порядку, та має відокремлені підрозділи у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України.»

Тобто наший законодавець вирішив, що у одних галузях правовідносин мають бути якійсь важелі протидії та більш жорсткі вимоги, а інших чомусь це не вимагається.

Чому третейські суди, на відміну від громадських організацій осіб із інвалідністю, матимуть менше важелів правового захисту?

Давайте порівняємо?

Щоб отримати цей статус всеукраїнської організації треба відокремлені підрозділи мінімум по 2 особи у більшості адміністративно-територіальних одиниць, а це 24 області + м. Київ, м. Севастополь, АРК, тобто усього 27 одиниць. Більшість — це 14 підрозділів по 2 особи мінімум, це 28 осіб.

Ми маєте знайти 28 осіб, підготувати 14 пакетів документів (це окремі реєстраційні заявки + окремо прошитий протокол). При чому одночасно подати 14 не можна, є обмеження по кількості реєстраційних дій. Скоріш у вас це займе мінімум 1 місяць реєстраційних дій, якщо все буде добре.

А щоб просто зареєструвати громадську організацію, треба мінімум 2 особи та 1 пакет документів. І три дня реєстрації.

Бачите відмінність? І ось питання, чому саме третейські суди отримали таке полегшення при утворенні?

Йдемо далі.

2.2. Партії та вже їх легальні власні Гошки

Зараз ЗУ “Про громадські об'єднання” обмежує дотичність політичних партій до громадського сектору.

Стаття 7 “Засновники громадського об'єднання” даного закону звучить: “2. Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення. 3. Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи.4. Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.”

А буде звучати, як: “1. Засновниками, членами громадської організації можуть бути фізичні особи з повною цивільною дієздатністю та/або юридичні особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.2. Кількість засновників громадської організації не може бути меншою, ніж дві особи.”.

Убрали дуже важливі, на мій погляд, фрази. Давайте подумаємо, як це буде реалізовуватись.

Після підписання даного законопроєкту у такому вигляді громадська організація зможе створюватись мінімум 2 засновників, це можуть бути юридичні особи приватного права, створені у свою чергу однією і тією особою, або взагалі політична партія.

Це може бути дві одноосібні ТОВки із єдиним засновником Пупкін Іван Іванович. Одного дня, коли йому це набридне, він ліквідує ці ТОВки та залишить Гошку без засновників, але ця Гошка буде діяти (відсутня важелі протидії). Зверніть увагу, що убрали фразу, яка обмежує створення громадської організації юридичними особами, які знаходяться у стадії ліквідації. Тобто дві ТОВки, які із дня на день ліквідуються, можуть створити Гошку. Таку схему вигідно буде робити, коли Гошка йде на грубе порушення законодавства, і треба повністю обрубати її зв'язки із кимось.

Це може бути політична партія та якась там ТОВка чи фізична особа, що дасть можливість політичним партіям вже без жодних ризиків здійснювати не передбачену їх спеціальним законодавством благодійну та громадську діяльність, навіть проводити неофіційні агітаційні дії без жодного регулювання із боку спеціального законодавства, бо громадські організації не є суб'єктами даного законодавства та його обмежень.

І тоді політична партія “Щастя вам у дім” створить громадську організацію із ідентичною назвою, зможе як засновник її фінансувати без жодних обмежень, і проводити свою нібито не агітаційну діяльність навіть у день виборів. Ба більше (!!!) ця громадська організація зможе бути спостерігачем на виборах!

Висновок?

Колись давно, будучи ще студентом юрфаку та працюючи в суді та юстиції, я думала, що помилки та дурощі в законопроєктах НПА виникають тому, що юристи, які їх пишуть,  не достатньо розумні та фахові. Свята простота! 

Потім я зрозуміла, навпаки, вони дуже хитрі та розумні. Будь яка ніби то дурна помилка стає причиною того, що якийсь закон чи постанова перестає працювати. Тобто і є НПА, і реалізувати його не можна.

Це якраз той випадок.

Інше питання — кому та для чого це вигідно? Як каже мій батько “кому це посміхається?”.

“Скажи мені кому це посміхається, та я тобі скажу, нащо оце все”.

На що це вплине? 

1. Сильніший удар буде на великі правозахисні громадські спілки, які зараз по суті сприяють органам центральної влади здійснювати реформування держави та створють оці важелі протидії узурпацції із боки влади — це Громадська спілка “Українська Гельсінська спілка із прав людини” та Громадська спілка «Коаліція Реанімаці́йний паке́т рефо́рм» та подібних, які втратять статус “спілки” та зобов'язані будуть перереєструватись у просто “громадську організацію”. Звичайно, це не ліквідація, але такий неформальний удар по іміджу та процедурним питанням (статут треба буде приводити до вимог саме Гошки, а це забере окремі запобіжники). Будемо сподіватись, що наші титани не повторять долю динозаврів та або відіб'ють цей законопроєкт, або якось адаптуються до змін.

2. Через плутанину у термінах проблеми отримають усі органи, які долучають громадських сектор до колегій і консультативно-дорадчих органів, почнуться з'являтись якійсь там “об'єднання”, судитись та блокувати роботу цих дорадчих органів.

3. Великі можливості відкриються перед політичними партіями, поблажки отримають третейські суди.

4. Будуть окремі складнощі із іншими видами законодавства, в яких фігурують вказані вище терміни. Зовсім не дослідженим із мого боку у даній статті є питання впливу виходу громадських організацій із складу “громадських формувань”.

5...? І купа того, що, можливо, розумні та хитрі юристи змогли вписати так, щоб ми це зразу не побачили:) 

З повагою, та вірою у силу громадського сектора, яка має пережити цю чергову кризу.