Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
Уряд каже: «в бюджеті немає грошей». Але грошей до держбюджету може і має надходити більше, ніж запланував Кабмін. Якщо працювати над цим
Шлях до збільшення бюджетних доходів – у підтримці підприємців та виробників
В наших попередніх публікаціях щодо проекту державного бюджету на 2023 рік багато йшлося про вкрай недостатнє фінансування, заплановане урядом щодо багатьох життєво необхідних для країни статей витрат. Як головний аргумент уряду, звісно, звучить давно відоме: «в бюджеті немає грошей». Відповімо на це, що грошей до держбюджету може і має надходити значно більше, ніж запланував Кабмін. Якщо, звісно, працювати над цим.
Так, на сьогодні в країні створені умови, коли банки не мають жодних економічних стимулів для кредитування реального сектору. Навіщо це робити банкірам, якщо є цілком надійні джерела нарощування доходів шляхом придбання ОВДП (облігацій державної внутрішньої позики).
В цілому, за даними Нацбанку, в Україні знаходяться в обігу за номінально-амортизаційною вартістю ОВДП на загальну суму 1288,7 млрд грн, з яких у власності банків на 500,74 млрд грн (або 38,85%) та Нацбанку - 619,57 млрд грн (або 48,08%). Загалом у банківській системі (Нацбанк + комерційні банки) перебуває ОВДП сумарною вартістю 1120,31 млрд грн, що складає майже 86,9 % від загального їх обсягу.
Отже, висока дисконтна ставка в певній мірі призвела до стагнації кредитування реального сектору економіки, адже для комерційних банків є ідеальним за дохідністю та ризикованістю інвестиційним інструментом.
З огляду на поточну невизначеність макроекономічних умов, масове кредитування бізнесу зараз є можливим лише в разі розширення програм державної підтримки. Натомість, держбюджет на 2023 рік не передбачає програм державної підтримки бізнесу через розширення кредитування (за виключенням 80 млн грн для кредитування фермерських господарств – це крапля в морі).
А якщо не працює реальний сектор економіки, який буквально захлинається через нестачу обігових коштів, то, відповідно, падають і доходи державного бюджету.
Слід також звернути увагу на те, що плановий показник коштів, який перераховуються до держбюджету Нацбанком у 2023 році, складає 71 млрд грн.
Такий рівень перерахування Нацбанком коштів до доходів державного бюджету встановлений на фоні безпрецедентного розширення повноважень Нацбанку та суттєвого збільшення показників діяльності.
Для прикладу, як вказується у проміжній консолідованій фінансовій звітності Нацбанку за І півріччя поточного року, сума консолідованого прибутку НБУ становила 69,7 млрд гривень. Основну частину цього результату діяльності Національного банку становлять процентні доходи – понад 41 млрд грн, що в 1,7 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
З 2020 року Національний банк також став регулятором більшої частини небанківського фінансового сектору. За оцінками незалежних експертів, нинішня монетарна політика Національного банку України призводить до суттєвого збільшення його прибутку, що дозволило б вилучити до доходів держбюджету у 2023 році близько 90,0 млрд грн, або майже на 20,0 млрд грн більше, ніж визначено проектом держбюджету.
Отже, по-перше, слід збільшити показники залучення до державного бюджету прибутків Нацбанку у розмірі зазначених 20 млрд. грн. По-друге – переглянути нинішню державну банківську політику, спрямувавши її на створення стимулів для розвитку реального сектору економіки, що призведе і до значного збільшення доходів держбюджету.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 185
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 138
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 113
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 6256
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6149
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 4352
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 4248
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3626