Тренд на локальне. Майбутнє благодійності за місцевими фондами?
Глобалізація пережила свій пік, і зараз ми спостерігаємо небувалу активність навколо локальних бізнесів, виробників чи ініціатив. Чи торкнувся цей тренд благодійності?
Всі ми так чи інакше чули про глобалізацію та відчували її вплив на собі. Якщо коротко: інтернет, подорожі та доступність закордонних товарів — це все результат глобалізації. Поруч з усіма позитивними моментами, є багато дискусій про шкоду цього феномену для країн, які розвиваються.
І саме зараз ми спостерігаємо тенденцію на небувалу підтримку локальних продуктів та послуг, як в Україні, так і в світі. Достатньо згадати успіх проєкту Всі.Свої. Люди готові платити більше, щоб підтримати місцевих виробників. Це не лише власні спостереження, це одна з ключових тез, про яку пишуть у звіті «Trends Report 2022» від Trend Hunter, найбільшої в світі платформи з дослідження трендів. У презентації неодноразово зазначають про стимулювання фермерського господарства завдяки технологіям, залучення місцевого населення до спільного вирішення проблем та побудови спільнот.
Яке це має відношення до благодійності і України?
Цього року, протягом Philea Forum, найбільшого форуму з філантропії в Європі, думка про підтримку локальних ініціатив та організацій з’являлася неодноразово протягом всієї конференції.
Наведемо приклад: будь-яка міжнародна підтримка надається через агентів на місцях, якими зазвичай є великі потужні організації зі своєю структурою, розумінням процесів та роками досвіду діяльності. В той же час локальні організації залишаються без належної уваги з боку донорів, тому що про них ніхто і не знає.
«Але ж великі масштабні організації активно працюють та ведуть свою діяльність», – скажете ви і будете праві. На мою думку, справа йде не про переключення уваги на локальні ініціативи та ігнорування потужних гравців, а швидше про розподіл уваги та видів підтримки на різних рівнях.
Нещодавно вийшов звіт від Humanitarian outcomes, в якому описано, яким чином розподіляли кошти, направлені на гуманітарну допомогу Україні. 70% всіх коштів акумулювали агенції ООН, ще 10% - Міжнародний комітет Червоного хреста, решту охопили великі міжнародні та національні організації, і лише 0,003% напряму зібрали локальні фонди та ініціативи.
Можна зробити багато висновків на основі цього звіту, але точно ясно одне: коли настає критична ситуація, рішення приймають швидко і передають кошти тим, кого знають. На противагу маленьким організаціям, агенції ООН, Червоний хрест, IRC — мають ім’я, довгі роки досвіду роботи з кризами та публічна видимість на міжнародній арені, що додає їм балів у копілку довіри.
Великі організації виконують важливу роль в адвокації, зокрема, міжнародній, можуть вести перемовини з органами влади та централізовано координувати процеси, якими опікуються.
Але чому потрібно підтримувати локальних гравців?
- Саме невеликі організації є ядром благодійного та громадського сектору. В звіті від Humanitarian outcomes зазначено, що операційно українські благодійні фонди та громадські організації займаються роботою практично в усіх куточках України, в той час як міжнародні організації зосередили свої офіси в основному на західній України. Крім того, існує нерівномірність в розподілі коштів навіть серед національних організацій.
- Підтримка та фінансування невеликих фондів дає їм можливість розвиватись. Розвиток можливий лише тоді, коли задоволені усі базові потреби і є час та ресурси думати стратегічно, планувати довгостроково. Саме тому важливо мати задоволені базові потреби: оплата співробітників, офіс, витратні матеріали і тд.
- Потреби як організацій, так і бенефіціарів постійно змінюються і для того, щоб їх правильно задовільняти, треба мати можливість оперативно реагувати. Важко оперативно реагувати, коли між фінальним отримувачем коштів і прийняттям рішення — 9 кіл бюрократичного пекла. Гнучкість донорів є однією з тенденцій, яка може позитивно вплинути на розвиток локальних НДО. Про такі очікування від грантодавців свідчать і свіжі результати дослідження про роботу благодійних фондів у часи війни.
Отже:
Відповідь громадянського суспільства на війну є переконливим аргументом, чому варто принаймні робити кроки для підтримки локальних організацій. Ця підтримка стосується грантових конкурсів, вибору партнерів та каналів допомоги. А приділяти увагу питанню мають держава, грантодавці, міжнародна спільнота і зокрема прості люди.
Адже саме місцеві фонди та волонтери розгорнули активну діяльність, розподіляли гуманітарну допомогу чи надавали консультаційну підтримку ВПО уже в перші дні війни, в той час як міжнародним організаціям знадобився час для реагування. З найвідоміших прикладів: благодійний фонд «Солом’янські котики», які з’явилися під час війни і вже за перші 50 днів зібрали близько 5 мільйонів гривень. Або ж волонтерське об’єднання «Зграя», які мали досвід волонтерства в 2014-2015 роках, а зараз відновили діяльність задля допомоги Україні. Прикладів дуже багато, але головна думка — волонтерські об’єднання та місцеві фонди демонструють свою ефективність та готовність допомагати.
Громадянське суспільство взяло на себе дуже багато роботи і відповідальності. Не тому, що дуже сильно хотіло, а тому, що іншого вибору не було.
Гнучкість та вміння чути один одного мають стати для нас пріоритетом. Варто вбачати інтереси як великих гравців, так і локальних молодих організацій для більш ефективної роботи. І дуже важливо пам’ятати: саме в співпраці та взаємоповазі ми зможемо досягти більших результатів.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша вчора о 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 204
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 159
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 81
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3248
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2149
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1914
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1542
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1541