Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.06.2020 09:52

Кожною своєю дією людина створює себе

Бізнес-стратег консалтинг-агенції HEP, психотерапевтка

Головні тези форуму громадянського суспільства в ігровому просторі “На кордонах”.

Питання ідентичності – одна з головних культурних та філософських парадигм, на яких будується будь-яке зріле і свідоме суспільство.  Такі питання. як “хто ми?, “чому ми живемо?”, “як приносити користь суспільству, залишаючись собою?” визначають якість  життя – приватного і суспільного.  

Хто кого: світ нас чи ми світ? 

Нещодавно відбувся перший у Європі форум громадянського суспільства у ігровому просторі “На кордонах” – захід, який заклав в Україні традицію говорити про глибинне – про ідентичність: персональну, національну та ідентичність громад. Питання ідентичності актуальне для всієї країни незалежно від території: загублені люди є всюди і завжди. Це була подія не тільки для жителів східних регіонів – схід брав участь у загальному дискурсі. Попри різні контексти і обставини ми всі маємо однакове право і можливість будувати себе і своє життя. 

На дискусійній панелі “Персональна ідентичність”, куратором якої я була, ми взяли за метафору “Платонівську печеру”. Якщо коротко - ідея цього міфу у тому, що в’язні печери, бачачи тіні від багаття, були переконані - ось реальне життя. А реальне життя в іншому - у тому, аби не сліпо вірити в ілюзії, а піддавати їх сумнівам, розуміти свою справжню реальність і мати сміливість вийти з печери до сонячного світла. Чому ми взяли за основу саме її? Тому що головна дискусія базувалася навколо того, як в Україні почати розмову та роздуми про те, ким ми є - про власну ідентичність, адже процес мислення неможливий без її усвідомлення. А нашою метою було закласти тренд на інтелектуальність: можливість розвивати мислення не залежить від зовнішніх факторів, віку, території тощо.  Печера - це і є наш реальний світ і ми маємо вириватися із ланцюгів, виходити з коробки, створювати ідеї та втілювати їх. Перехід до усвідомлення себе стається тоді, коли людина розуміє, що не хоче жити за інерцією - так, як диктують їй обставини, а прагне стати автором свого життя. 

“Кожною своєю дією людина створює себе і світ” - у цій формулі ставимо між людиною і світом знак рівності. Тут з’являється сила авторства: можна щось змінити і створити себе на улюбленій роботі та втілювати на ній непересічні ідеї, а можна продовжувати ходити на ту, яка не подобається. Рішення про те, чи ви є інструментом, чи ж дієвцем - теж питання індивідуального вибору.  

Не приймати, а створювати рішення 

Пасивну позицію ми перейняли у спадок, адже у пострадянських суспільствах немає культури рефлексії на власне “я” - це виривалося з корінням. Система Радянського Союзу культивувала усереднену модель людини: якщо вона не дотягувала “до стандарту”, їй допомагали, якщо перевищувала - її зточували як Бродського і судили за дармоїдство. Знаємо історії і більш трагічні. Тому зараз маємо створювати культуру усвідомлення персональної ідентичності та мислення, налагоджувати ці нейронні зв’язки, що є нашим надзавданням. 

Ось, до прикладу, в українській мові рішення “приймають/ухвалюють” - це пасивна позиція. В англійській мові, натомість, ми створюємо рішення - “make”, “create” (активна позиція). Це ніби дуже проста річ, яка є, однак, важливим кодом. 

Прикладом пасивної позиції в громадському суспільстві, від якої варто відходити, є й ілюзія про те, що ніби маємо тільки два шляхи: зробити/змінити щось можна тільки ставши політиком або ж бути диванним експертом і не робити нічого. Не треба ставати президентом, аби замінити лампочку у своєму під'їзді чи створити освітній/культурний захід, наприклад, у Маріуполі. Кожен із нас має інструменти для того, аби створювати комфортне життя для себе і для громади - не тому, що хтось комусь щось винен, а тому що є бажання жити у світі, де в під’їзді є світло. На форумі ми підібрали саме таких спікерів, які щодня роблять реальні речі у бізнесі та повсякденному житті, змінюючи загальну систему на краще. 

Словом, є люди - “лідери-генералісти”,  які вже вміють створювати сильні системні рішення. Форум громадянського суспільства “На кордонах” дав поштовх тому, аби їх ставало більше. В Україні є чимало людей із великим потенціалом, які здатні генерувати сильні рішення. Наше завдання - допомагати їм відкривати свій потенціал, створювати умови для розвитку. Яскравим прикладом таких рішень є проєкт "Відкривай Україну”, який навчає підлітків втілювати свої ідеї та задуми і змінювати цим свої школи, міста та всю Україну. Ця гейміфікована освітня пригода відбувається на онлайн-платформі та навчає школярів навичок ХХІ століття, таких як: робота в команді, комунікації, робота з ідеями, лідерство, проєктний менеджмент та ін. Такі рішення згодом стають основою фундаментальних змін у суспільстві. І їх має ставати тільки ще більше.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи