Чому робота АРМА не стала фурором
АРМА була створена за європейськими аналогами, які вже показали хороші результати діяльності. Чому ж в Україні цей орган не влаштував аналогічний фурор, а стає об’єктом політичних баталій?
Останнім часом політики та медіа дуже часто згадують Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Порушуються питання ефективності органу, його менеджменту, ба більше — простежується зацікавленість окремих політиків і бізнесу знайти “точки впливу” на цю інституцію.
АРМА — орган, створений за європейськими аналогами, що опікуються розшуком та управлінням арештованими активами. Наприклад у Румунії, створення спеціалізованого офісу, який працював з питаннями повернення активів, призвело до зростання вартості арештованих активів на 300% протягом наступних кількох років. Чому ж в Україні один із наймолодших державних органів не влаштував аналогічний фурор, а стає об’єктом політичних баталій?
Причин тут декілька.
Причина перша. Недосконалість законодавства.
У 2016 році нардепи прийняли профільний Закон, за яким мали створити Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Фактично АРМА почало працювати з перших переданих їй активів у жовтні 2017 року. Ці активи були арештовані у кримінальному провадженні з розслідування діяльності злочинної організації Януковича - Клименка. То був дуже знаковий, справді крутий кейс, та вже через пару місяців суддя ОАСК своїм рішенням заблокував роботу АРМА з управління цими активами.
Тоді стало зрозуміло, що профільне законодавство виписане «криво», окремі судді нічого не соромляться, а парламенту не на часі вирішувати такі питання.
Причина друга. Наявність корупціогенних можливостей.
В наступні роки до вже згаданої історії про активи «сім’ї» Януковича почали додаватися корупційні скандали. Наприклад, коли співробітники АРМА разом з ДП «СЕТАМ» почали продавати активи «за копійки» або й те, що не можна продавати взагалі. Поза тим АРМА не змогло впоратися з «гучними» активами (Межигір'я, Аеропорт “Одесса”), почали з'являтися один за одним кримінальні провадження щодо самих співробітників АРМА. А правоохоронці, своєю чергою почали передавати АРМА брухт та активи, якими в принципі неможливо управляти.
Причина третя. Відсутність незалежності керівництва.
У 2019 році парламент вніс зміни в Закон "Про державну службу", які призвели до повної залежності голови Національного агентства від Кабінету Міністрів України. Відтоді керівник АРМА має задовольняти бажання суб’єкта призначення, а не виконувати покладені на нього законодавством завдання.
В кінці 2019 року Голову АРМА звільняють без пояснень та належної аргументації. Відтоді в АРМА немає постійного керівника — вже майже півтора року. Окремі парламентарі затягують процес створення конкурсної комісії з відбору керівника АРМА, прописували особливі умови участі для окремих людей, несистемно підходили до відбору, неконкурентно ставилися до всіх кандидатів. Це все логічно призвело до неодноразового провалювання голосування у залі.
Причина четверта. Відсутність зацікавленості законотворців в роботі над профільним законодавством для АРМА.
Законодавство, що регулює роботу Агентства, намагаються змінити вже не перший рік, і впроваджувати ці зміни прагнуть у двох протилежних напрямках. Перший — створення інституції, що має бути сервісним органом із системним підходом до збереження економічної вартості арештованого майна. Другий — перетворити АРМА в «камеру схову» арештованих активів, що буде приносити збитки державі й не завдавати клопоту власникам.
Постійне намагання вдосконалити «діряве» законодавство в гірший бік не йде на користь інституції. Окремі народні обранці стверджують, що законодавство про АРМА треба писати без участі АРМА, що треба орієнтуватися на інтереси власників, а не держави та суспільства.
Який же з цього всього можна зробити висновок?
Орган не може призвести до фурору та революції в питанні менеджменту арештованих активів, якщо його керівництво зовсім не захищене від безпричинного звільнення. Якщо постійного керівника на прозорому конкурсі не призначають понад рік. Якщо в комісію з відбору такого голови членів намагаються обрати не за професійні та високі моральні якості, а за якимись невідомими нам критеріями. Якщо законодавство має величезні "дірки" і дає змогу як блокувати роботу органу, так і наживатися через наявні недосконалості.
Значну частину цих проблемних моментів можна виправити буквально найближчим часом. І для цього варто просто запустити прозорий конкурс на голову АРМА та розглянути наявні законодавчі ініціативи, залучивши до обговорення всіх стейкхолдерів. А без цих логічних і, здавалося б, очевидних кроків фурор залишиться для нас лише мрією.
Матеріал написано у співавторстві з юридичним радником Transparency International Ukraine Олексієм Данилюком.
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак вчора о 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов вчора о 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський вчора о 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
-
Негайне виведення військових РФ і повернення Україні: МАГАТЕ ухвалило резолюцію щодо ЗАЕС
Бізнес 158803
-
Постачальник продовольства для армії сплатить штраф 500 000 грн за зірвані постачання
Бізнес 35936
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 24745
-
Підсанкційні танкери відновили експорт російської нафти до Китаю
Бізнес 7156
-
"Парадокс". Фінляндія не знайшла в Україні, кому дати кредит на маневрову генерацію
Бізнес 7005