5 років роботи АРМА: досягнення і провали

Відтоді, як Агентство з питань розшуку та менеджменту активів розпочало свою роботу, минуло 5 років. АРМА пройшло шлях від новоствореної інституції до органу, який уже показав результати.

Відтоді, як Агентство з питань розшуку та менеджменту активів розпочало свою роботу, минуло 5 років. АРМА пройшло шлях від новоствореної інституції до органу, який уже показав результати. Але при цьому також стало учасником корупційних скандалів, було на перетині інтересів бізнес-груп, його вже намагалися перезавантажити, паралізувати та навіть ліквідувати.

Що ж привело до цього за 5 років роботи Агентства?

Починалося все дуже закономірно: до кінця 2015 року в Україні не було окремого органу, що опікувався би питаннями розшуку й управління активами. Арештоване майно зберігали хтозна-як і хтозна-де, що підтверджує навіть рішення Європейського суду з прав людини.

До того виявленням, розшуком і поверненням активів в Україні займалися правоохоронці, причому настільки “результативно”, що вдалі кейси можна перерахувати на пальцях. Майже самотньою “зіркою” доармівських часів є справа Кудюкіна щодо розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Вирок у цій справі було винесено ще в 1998 році, а гроші, за допомоги іноземних партнерів, потрапили до бюджету аж у 2005-му. Надалі похвалитися настільки ж результативними розслідуваннями немає змоги. 

Друга і головна причина створення АРМА — експертні рекомендації в межах діалогу щодо візової лібералізації та “мотивація” від міжнародних партнерів з країн, де діє законодавство щодо ефективного розпорядження арештованими активами. Це дало реальний поштовх до запуску в Україні окремого органу, який буде відповідати за розшук і менеджмент арештованого майна.

Однак 5 років після запуску Агентства не пройшли легко. З різних сфер сьогодні лунають закиди про неефективність, залежність і навіть корумпованість АРМА. Щоб зрозуміти, чому так сталося, ми проаналізували основні досягнення та провали цього антикорупційного органу за весь час його існування.

Почнемо з досягнень, бо Агентству справді є чим пишатися:

1. АРМА прийняло в управління тисячі активів та показало ефективне управління рухомим та нерухомим майном. 

Наприклад, у 2017 році Агентство продало за понад 1,4 млн грн переданий Mercedes-benz GL500 2013 року випуску, що належав фірмі з орбіти ексміністра доходів і зборів. Виручені гроші було покладено на депозитний рахунок, і за весь час на них були нараховані чималі відсотки — понад 425 тис. грн. Так АРМА не тільки зберегло економічну вартість активу, але й суттєво її збільшило, що залишає у “виграші” і державу, власника. 

Також у 2019 році Національне агентство забезпечило надходження до бюджету понад 6 млн грн від ефективного управління офісними приміщеннями в Києві та 600 тис. грн від виробничої нерухомості в Луганській області. До створення АРМА це арештоване майно ніколи б не принесло доходу державі, а стояло б, припадаючи пилом, чи взагалі залишалося б під контролем власника.

2. Агентство почало висвітлювати процедури щодо управління активами. 

Просто проглядаючи офіційний сайт АРМА, ми можемо помітити, що інституція постійно шукає і залучає нових управителів для арештованого майна. Понад тим, АРМА активно комунікує про етапи управління резонансними активами, чого ніколи не спостерігалося раніше.

3. Інституція успішно використовує понад 300 автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних для розшуку та виявлення активів на запит правоохоронців. Наприклад, при розшуку АРМА користується Державним реєстром обтяжень рухомого майна, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, реєстром платників ПДВ тощо.

4. Розроблену Національним агентством Резолюцію було прийнято в межах Конвенції ООН проти корупції. Цей документ містить низку стратегічних рекомендацій із удосконалення механізмів розшуку незаконних активів, а також щодо управління арештованим майном. Україна фактично запровадила стратегічний вектор розвитку питань протидії та запобігання корупції для всіх держав-учасниць Конвенції. 

5. АРМА веде просвітницьку роботу щодо своєї діяльності. Популяризує інститути ARO/AMO серед правоохоронців та правників. Підготувало та постійно оновлює рекомендації щодо управління арештованим майном, які мають допомогти правоохоронцям, суддям, адвокатам краще зрозуміти тонкощі роботи Національного агентства, роботу з менеджменту активів та забезпечити ефективне управління арештованим майном. 

Але за цей час були й дуже помітні провали в роботі Нацагентства.

1. АРМА “не навчилося” працювати з резонансними та важкими активами. Наприклад, арештований аеропорт в Одесі, а це 65 гектарів нерухомого майна, орієнтовна вартість якого сягає 2 млрд грн, так і не був переданий в управління за майже рік під опікою АРМА. Ба більше, резиденція Януковича “Межигір'я” теж досі чекає на своїх ефективних управителів, хоча від моменту втечі колишнього президента минуло понад 7 років, а конкурс на пошук управителів оголошували неодноразово. 

2. Корупційні скандали, в які потрапляє Агентство. Наприклад, яскравими є випадки, коли співробітники АРМА разом з держпідприємством “СЕТАМ” почали продавати те, що продавати не можна, або реалізували арештовані активи взагалі за копійки.

3. Блокування роботи Національного агентства Окружним адмінсудом Києва рішенням про забезпечення позову. Саме таким способом було паралізовано управління майном злочинної організації Януковича-Клименка вже через пару місяців після передачі цих активів АРМА.

4. Реєстр арештованих активів, що має працювати, так і не запустили. Тестова версія вже рік не відображає нічого путнього, а грошей на повноцінний запуск реєстру немає.

5. Відсутність ефективної комунікації з правоохоронцями та іншими сторонами задля досягнення результативного та оперативного управління активами. За весь час роботи АРМА так і не змогло вибудувати повноцінний діалог для забезпечення планування перед передачею йому арештованих активів. Агентству передають вживаний одяг для управління чи медичні маски, без можливості реалізації. Також варто згадати про недостатню комунікацію щодо резонансних новин, пов’язаних з менеджментом арештованих активів. Яскравим прикладом може слугувати скандальна історія про 400 тис. доларів, які АРМА перерахувала по підробному рішенню суду.

Як бачимо, за весь час існування АРМА переживало різні моменти. Злагоджена та ефективна робота проходила непоміченою для пересічного українця, а корупційні скандали та провали поширювалися стрімко, потужно і на провідних медіа. І винні в такому перебігу подій не тільки недоброзичливці Агентства.

Загалом проблеми Агентства зумовлені кількома факторами, зокрема недосконалістю законодавства. Його намагаються змінити вже який рік роблять це у двох протилежних напрямках. 

Перший напрямок – це створення інституції, що має бути сервісним органом із системним підходом до збереження економічної вартості арештованого майна. Такий підхід сприятиме ефективнішому управлінню арештованими активами. Другий напрямок – перетворити АРМА в “камеру схову” арештованих активів, що буде приносити збитки державі й не завдасть клопоту власникам.

Якою буде наступна п’ятирічка Агентства з розшуку та менеджменту активів – спрогнозувати важко. Це залежить від двох ключових аспектів – законодавчих і внутрішніх процесів в АРМА.

Матеріал написано у співавторстві з юридичним радником Transparency International Ukraine Олексієм Данилюком.