Детінізація малих виробників дистиляту в Україні потрібна саме зараз
З минулого року у Верховній Раді зареєстровано два проєкти законів, що стосуються крафтових виробників.
Єдність українців стає одним із способів показати всьому світу, що наша країна є самодостатньою, незалежною та має право на власний шлях. У єдності — наша сила, проте не тільки в ній. Наша сила в здатності країни розвивати внутрішній ринок, виготовляти продукти з доданою вартістю, використовуючи власну сировину. Робити свою історію — не тільки як країна з багатими ресурсами, а й як країна, яка створює продукти, що конкурентні на світових ринках. Уявіть, як десь за кордоном ви зайшли в ресторан і потрапили на дегустацію. Сомельє ресторану представляє нові релізи віскі або бренді українського виробництва, розповідає історію дистилерії та майстра, говорить про місце вирощування винограду, фруктів або зерна. Ви точно відчуєте гордість і задоволення. Або ви завітали на світову виставку, наприклад відому в світі виставку Pro Wine, де збираються всі світові бренди вина та міцних напоїв, підписують великі контракти та роблять великі презентації. Кожна країна представляє свої напої. Ви би хотіли бачити там і стенд своєї країни?
Це цілком реально, але для цього необхідно, щоб народні депутати наразі ухвалювали потрібні для країни законопроєкти і таким чином допомагали бізнесу. Це дозволить зміцнити Україну зсередини. Саме тому ми говоримо про термінову необхідність створити для малих виробників дистиляту нормальні умови, в яких вони зможуть стати корисними для внутрішньої економіки.
Чому саме тепер ми піднімаємо це питання? З минулого року у Верховній Раді зареєстровано два проєкти законів, що стосуються крафтових виробників. А вони дуже чекають на можливість працювати легально, створювати робочі місця, сплачувати податки, привертати увагу туристів до різних куточків країни, співпрацювати з кафе, барами, ресторанами, маркетами та спеціалізованими магазинами.
Протягом останніх років Асоціація крафтових дистиляторів України брала активну участь у підготовці потрібних галузі законопроєктів, щоб можна було зрушити ситуацію з місця. Зокрема ідеться про:
• Внесений Кабінетом міністрів України під реєстраційним номером 5762 проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва» (від 14.07.2021 р.).
• Ініційований низкою народних депутатів проєкт закону під реєстраційним номером 5311 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо малих виробництв дистилятів)» (від 29.03.2021 р.).
Торік влітку, під час обговорення цих законодавчих ініціатив на ІІІ Всеукраїнському Форумі-виставці «Міцний Крафт 2021» Craft Ukrainian Distillers & Vendor, який проводила асоціація, народний депутат Мар’ян Заблоцький зазначив, що в держави є наміри найближчим часом створити для малих виробництв дистилятів справедливі та конкурентоздатні умови роботи. І їм це дуже потрібно, аби зайняти своє місце на ринку алкогольних напоїв в Україні в різних сегментах. Проте в 2021 році Верховній Раді не вистачило чи то часу, чи політичної волі, щоб розглянути хоча б один із законопроєктів.
У січні 2022 року асоціація звернулася до народних депутатів стосовно термінів розгляду зазначених документів. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики повідомив, що «було одноголосно затверджено пропозиції Комітету до проекту Порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, в якому було рекомендовано включити до Порядку денного сьомої сесії, в тому числі, і законопроект (реєстр. № 5762 від 14.07.2021 року)». Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики написав, що документ «планується до розгляду Комітетом на одному з найближчих засідань».
Насправді, ухвалення нового закону для малих виробників дистиляту пов’язане не тільки з бажанням українських крафтових виробників працювати в легальному полі. Тут прихована низка проблем, до яких у держави роками не доходять руки:
1. Реформи й трансформації в алкогольній галузі, необхідні для інтеграції до ринку ЄС, а також виконання умов, зазначених в Угоді про асоціацію.
2. Існуючий, проте не задоволений, попит на локальні напої як серед українців, так і серед іноземців.
3. Застаріле національне законодавство в частині малих виробників дистиляту, що не дає можливість застосувати спрощені процедури для невеликих виробництв алкогольних напоїв. Відтак це унеможливлює виробництво локальних алкогольних напоїв з особливими характеристиками, які поєднують місцеві природні ресурси та культурні цінності певної території і в подальшому можуть бути зареєстровані як географічні зазначення.
Що ми маємо зараз? Діючий Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (реєстраційний номер 481), який встановлює однакові вимоги за процедурою та вартістю отримання дозвільних документів (ліцензій) і для великих виробників, і для невеликих виробництв. Щоб отримати ліцензії останні мають пройти обов’язкову атестацію на відповідність вимогам, встановленим чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров’я людей, охорони навколишнього природного середовища, санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам. А це — близько 140 дозвільних документів, на отримання яких потрібні час і гроші. Окремою статтею витрат є ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями. Незалежно від обсягів реалізації вона коштує 500 тис. гривень на рік. Малим виробникам такі умови виконати просто нереально.
У проєкті закону № 5762, який має шанси дійти до сесійної зали під час дев’ятого скликання (тобто до 22 липня 2022 року), визначені чіткі правила, що реально виконати малим виробникам, аби почати працювати легально. Зокрема, вони зможуть виробляти спиртові дистиляти та спиртні напої з власних дистилятів обсягом до 10 тис. декалітрів за календарний рік, на сертифікованому обладнанні й в умовах, які відповідають чинному законодавству. При цьому, вартість ліцензії на оптову торгівлю для них буде зменшена з 500 000 до 30 000 грн на рік.
Власне, це — не просто нагально, а вже навіть запізно, адже інші країни роками формують свою крафтову історію й мають із цього багато зиску. Україні варто якомога швидше виправити законодавчі непорозуміння й показати світу, що наші підприємці здатні виготовляти високоякісний локальний продукт, який, цілком можливо, стане доволі популярним далеко за межами країни.
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 26961
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 19803
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
15294
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 7677
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6060