4000 моніторингів на місяць чи просто зміна вивіски?
Учасники ринку публічних закупівель очікують, що новий керівник ДАСУ не обмежиться псевдо-реформою і зміною вивісок, а ініціює реальні зміни у роботі служби
Невдовзі Державна аудиторська служба отримає нового керівника. Перед ним одразу постане непросте завдання: довести владній верхівці необхідність існування своєї служби. Міністр Кабміну Дмитро Дубілет вже запропонував скоротити кількість аудиторів до 300-400 осіб та значно обмежити їх повноваження.
Звичайно, можна просто перейменувати ДАСУ (як вже кілька років тому зробили), звільнити частину працівників та сподіватись, що така «реформа» задовольнить політикум та суспільство.
Але можна піти й іншим шляхом і згадати про те, що ДАСУ є одним із ключових контролюючих органів у сфері публічних закупівель.
Як це працює сьогодні?
Наразі ситуація з моніторингом виглядає так: ДАСУ ініціює моніторинг конкретної закупівлі на основі системи ризик-індикаторів. Ця система «підсвічує» тендери, в яких є ознаки можливих порушень.
Також підставами для моніторингу можуть бути власна ініціатива аудитора, звернення громадськості чи інших державних органів, повідомлення в ЗМІ тощо.
Весь процес моніторингу відображається в системі Prozorro, тож кожен може проконтролювати, з яких підстав моніторинг було розпочато та чим він завершився.
Звучить гарно, але зараз моніторинг ДАСУ малоефективний: служба перевіряє незначну кількість тендерних процедур. Накладає штрафів - ще менше.
За підрахунками експертів Transparency International Ukraine, у 2018 році на одного аудитора припадало 3 проведені моніторинги на місяць. За 9 місяців 2019 року ДАСУ провело моніторинг лише у 6400 закупівлях на всю Україну (тобто близько 6% від загальної кількості). Водночас для того, аби казати про ефективність цього інструменту, необхідно щоб під моніторинг потрапляли принаймні 4000 процедури на місяць – близько третини від загальної кількості.
Прийняття у вересні 2019 року нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» було спрямовано в тому числі на те, аби наділити аудиторів реальними повноваженнями для ефективного моніторингу та контролю закупівель. Можливість накладати адміністративні стягнення, зокрема і на керівників недобросовісних закупівельників – це те, чого давно вимагає громадськість та бізнес, який бере участь у торгах на Prozorro.
Більше того, саме в аудиторів з’являється важель для виправлення ще однієї проблеми – коли замовники не виконують рішення Антимонопольного комітету України. А це вже комплексний підхід, який міг би кардинально змінити ставлення бізнесу до публічних закупівель та збільшити конкуренцію в системі ProZorro.
Як зробити функцію моніторингу дійсно ефективною?
Ми очікуємо, що новий керівник аудиторської служби не обмежиться псевдо-реформою і зміною вивісок, а ініціює реальні зміни.
1. Необхідно надати аудиторам методичну та організаційну підтримку, підвищити їх експертизу для того, щоб використовувати всі можливості роботи з автоматичними ризик-індикаторами. Зокрема, необхідно перейти від аналізу формальних помилок до виявлення та попередження реальних зловживань у тендерах. Таке навчання готові організувати та провести ДП Прозорро, Департамент публічних закупок Мінекономіки, експерти Transparency International Ukraine тощо.
2. Варто переглянути підзаконні нормативні акти, які регулюють процес накладення ДАСУ адміністративних штрафів та посилити юридичну експертизу служби, аби ефективно представляти свою позицію в судах.
3. Необхідно встановити чіткі KPI для кожного аудитора щодо кількості проведених моніторингів та відсотку тих, які розпочинаються на підставі ризик-індикаторів. Адже це як раз і є превенція від суб’єктивного підходу та тиску на сторони закупівельного процесу.
І, наостанок, ми пропонуємо широку експертну дискусію із залученням інших контролюючих органів щодо того, як забезпечити реальну справедливість у публічних закупівлях. Ситуація, коли бізнес правий, його позиція підтверджується АМКУ та судами, а замовник не несе за свої порушення жодного покарання – має стати неможливою.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24422
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18184
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17479
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 13573
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 11618