Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
04.04.2020 20:46

Оскарження повідомлення про підозру. Судова практика 2020 року

Адвокат, Партнер Адвокатського об'єднання "Fidelium"

Наскільки є ефективним запроваджений інститут оскарження повідомлення про підозру?

16.03.2018 року прийнято закон № 2147-VIII від 03.10.2017, яким внесено зміни у Кримінальний процесуальний кодекс України, а саме доповнено п.10 ч.1 ст. 303, щодо оскарження повідомлення про підозру.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

На мою думку, дані зміни є досить логічними положенням ст. 55 Конституції України (право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб), що в є додатковою гарантією захисту прав підозрюваного. 

Однак, хоча і п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено можливість оскаржувати повідомлення про підозру, однак так і не наведено з яких підстав можна оскаржувати. Провівши аналіз норм КПК України та судової практики можемо визначити безпосередньо 3 види підстав разом з посиланням на позитивну судову практику:

1. Неналежний суб’єкт складення та вручення повідомлення про підозру;

- Ухвала № 705/5916/19 - від 24 березня 2020 року (повідомлення про підозру складено слідчим, однак не погоджена прокурором, тому дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення. За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати те, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_1 органом досудового розслідування було не дотримано вимог положень ст. 276-278 КПК України, тому подана скарга підлягає до задоволення).

- Ухвала № 752/9795/19 від 26.02.2020 року (як встановлено в ході розгляду скарги на рішення слідчого про повідомлення про підозру, зміст даного повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, а в повідомленні не зазначені права підозрюваної).

- Ухвала № 554/6660/19 від 10 лютого 2020 року (підозра вручена ОСОБА_1 з порушенням вимог КПК України, не уповноваженою особою, оскільки підозру ОСОБА_1 як селищному голові мав право вручити у порядку, визначеному ст. 481 КПК України, тільки прокурор, який займав посаду керівника регіональної прокуратури. При цьому такої посади як виконуючий обов`язки прокурора на момент її вручення чинним законодавством не було передбачено).

2. Порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру;

Ухвала № 404/8582/18 від 06 березня 2020 року (таким чином єдиною підставою для скасування повідомлення про підозру стало виявлене слідчим суддею порушення порядку його вручення, зокрема той факт, що станом на 28 грудня 2019 року, тобто в день вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування).

Ухвала № 937/767/20 від 10 лютого 2020 року (підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 або визнання його особою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозр).

3. Необґрунтованість підозри;

- Ухвала № 490/12225/16 від 18 березня 2020 року (вказане повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, не містить правової кваліфікації окремо кожного кримінального правопорушення (у справі 11 різних епізодів по шахрайству), у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог КПК України є грубим порушенням права на захист).

- Ухвала № 712/1804/20 від 03 березня 2020 року (аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_1, на думку слідчого судді, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 190 КК України).

- Ухвала № 334/7498/19 від 24 лютого 2020 року (з урахуванням висновків додаткової експертизи матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння ОСОБА_1 матеріальної шкоди. За таких обставин, повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню).

 Але на практиці саме ця підстава «необґрунтованості підозри» є досить дискусійною, як серед адвокатів, так і серед суддівського корпусу. Чому так? Частина суддів вважає, щоб визначити необґрунтованість підозри, необхідно досліджувати всі докази, проте згідно логіки КПК, не можуть оцінювати докази з точки зору достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, тому що це є безпосередньою прерогативою суду під час судового провадження та посилаються на деякі рішення ЄСПЛ, наприклад: «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, у яких термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Проте, є і інша частина суддів, які все ж таки вважають, що необхідно витребувати та дослідити матеріали кримінального провадження, щодо наявності та вагомості доказів на підставі яких і ґрунтувалася підозра. В тому числі, якщо захист надає докази, які навпаки виправдовують особу то чому суд не може дослідити їх? Адже це буде порушення основоположних прав та свобод людини. Тому, слідчі судді і звертають увагу на ч. 1 ст. 94 КПК України, якою зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, єдина узагальнена правова позиція стосовно цього питання за два роки так і не сформована, крім того ухвали слідчого судді не мають преюдиціального значення для інших суддів, тому захисникам залишається лише максимально докладати зусиль для того, щоб сформувати позицію щодо доведення у судовому засіданні факту необґрунтованості підозри.

 Крім позитивної практики, звісно ж більш ніж 90 % є і негативна. Чому так? Чому слідчі судді відмовляють адвокатам у задоволенні клопотань? Підстав для цього є декілька:

1. У зв’язку з порушенням дотримання строків оскарження повідомлення про підозру;

2. Безпосередньо обґрунтованості самої скарги (одна із розповсюджених підстав);

3. На момент розгляду скарги досудове розслідування вже завершене та обвинувальний акт переданий до суду;

4. Неправильне формулювання вимог у скарзі;

Так, є і такі випадки коли адвокати не вірно формулюють вимоги або взагалі формулюють відразу по декілька різних вимог. На мою думку, у даній скарзі слід у прохальній частині наводити наступне формулювання:

«Скасувати повідомлення про підозру від хх.хх.хххх ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № ххххххххххххх за ч. 3 ст. 185 КК України.

Зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № ххххххххххххх за ч. 3 ст. 185 КК України вчинити дії щодо виключення є ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру від хх.хх.хххх ОСОБА_1».

Все ж таки постає запитання, які переваги в оскаржені повідомлення про підозру? Скасування статусу підозрюваного дає можливість скасувати запобіжний захід, а це може бути тримання під вартою, домашній арешт, як цілодобовий так і нічний, скасування арешту майна та навіть відсторонення від посади.

Вважаю, що у кожному випадку адвокат відповідно до своєї стратегії захисту повинен вирішити чи оскаржувати чи все ж таки приберегти ці недоліки до розгляду справи по суті в рамках судового провадження.

Висновки:

Новели Кримінального процесуального законодавства, щодо оскарження повідомлення про підозру є дійсно необхідним та вкрай важливим інститутом, який адвокати почали досить активно використовувати. Проте, на мою думку даний механізм потребує ще додаткового вдосконалення, наприклад можливості оскарження не через 2 місяці, а одразу після вручення повідомлення про підозру. Також, аналіз судових рішень свідчить про термінову необхідність в узагальненні практики Верховним Судом.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]