Реформи в Україні треба починати з фіскальної системи

Одним з найгучніших та резонансних законів став Податковий Кодекс. Як фахівець, можу сказати, що цей документ мав би стати одним із потужних поштовхів до проведення реформ насамперед в фіскальній політиці...

Одним з найгучніших та резонансних законів став Податковий Кодекс. Як фахівець, можу сказати, що цей документ мав би стати одним із потужних поштовхів до проведення реформ насамперед в фіскальній політиці...

Якщо сьогодні не почати глобальні реформи, як політичні так і економічні, про які говорить і влада, і представники опозиції, в найближчі роки на Україну очікують часті економічні спади. Реформа – поняття філософське, а не економічне, тому сьогодні необхідно змінювати не окремі знаки пунктуації у законодавстві, а глобальне ставлення та розуміння процесу реформ.

Одним з найгучніших та резонансних законів став Податковий Кодекс. Як фахівець, можу сказати, що цей документ мав би стати одним із потужних поштовхів до проведення реформ насамперед в фіскальній політиці, та законодавчого забезпечення проведення цих реформ.

Чому потрібна і навіщо фіскальна реформа?

Всі знають про проблеми, які часто виникають між державою і суспільством в економічному секторі, зокрема, коли пересічні громадяни або представники малого та середнього бізнесу стикаються з податками або ж коли держава виділяє кошти на потреби своїх громадян.

Звідки у держави кошти на ремонт доріг, на заробітну плату соціальним працівникам, на тепло в будинках, на роботу світлофорів та освітлення нічних вулиць? Звичайно, з податків, які сплачують юридичні та фізичні особи державі. Вийдіть на вулицю і запитайте у будь-якого перехожого: «Чи всі люди чесно сплачують податки?» Всі без виключення скажуть: «Ні!». Перейдіть на іншу сторону вулиці проведіть таке ж експрес-опитування та запитайте: «Чи всі підприємства чесно і повністю сплачують податки?» Вам теж скажуть: «Ні!». Не треба бути надто розумним, аби відповісти на запитання,  чому юридичні особи не сплачують податок на додану вартість. Можливо, людям  здається що у податківців недостатньо повноважень? Таке питання просто висміють. Чому? Через ПДВ. Від такої застарілої системи оподаткування відмовились в більшості країн світу. Ми перейшли до так званого каскадного податку ще у 1997 році, але з того часу тисячі раз вносилися зміни та поправки до цього закону. Вже давно потрібен новий закон, а ми живемо до цих пір за старим. Десятки наукових статей, праць, досліджень розповідають, як в Україні процвітає корупція, уряд постійно звинувачують у зароблянні на ПДВ. Сьогодні ніхто не сумнівається, що ПДВ – це податок, який не приносить прибутки державі, а є лише схемою «відмивання» грошей. Україна повинна відмовитись від ПДВ.

Сьогодні у світі існує дві основні схеми оподаткування. Каскадний метод сплати податку — той який реалізований в Україні та називається ПДВ, але цей метод — пережитки минулого. Правила гри не були прийняті з самого початку, коли кожний наступний посередник повинен заплатити лише свою частку у податковому ланцюгу. Безглузді взаємодії різних суб’єктів закладені ще з самого початку. Ментальність українців така, що вони не готові та не привчені платити податки. Очікувати ліберальних перспектив від нового не варто, все що сьогодні потрібно — змінювати ПДВ на більш чесний податок, який  використовують у розвинених країнах світу. Стягується він дуже просто: кожен хто продає, платить лише свою частку, фіксовану об’ємом продаж. З впровадженням такого податку відпаде необхідність у майже 60 000 податківців, які контролюють сплату податків. Саме вони і динансують ситуацію з Податковим кодексом, адже зі зміною системи податків «кормушка», біля якої вони сьогодні може стати пустою. Якщо таки ввести нову систему оподаткування, підприємству не доведеться утримувати армію бухгалтерів для складних обчислень. Але, на жаль, про це не йдеться в новому Податковому Кодексі.

Ще одна проблема – сплата податків  українцями. Як фахівець скажу, що сьогодні податки сплачують лише бідні люди, яких легко проконтролювати, за сумою отриманої зарплати на виробництві. Вже під час виплати податок утримується. Сьогодні на великих заводах чи підприємствах сьогодні немає механізмів десяткам тисяч робітників платити заробітну плату в конвертах, як це практикується у середньому та малому бізнесі, можливо тому сьогодні наукові розробки та досягнення, винаходи не є візитною карткою України. Найкращі спеціалісти сьогодні залучені до роботи з великим капіталом, який сьогодні вимагає  освічених і кваліфікованих спеціалістів, з новими ідеями, методами роботи; найкращих юристів з гучними виграними справами та досвідом, відповідно — якість роботи не буває дешевою, а зарплатні видаються в конвертах.

Як вирішувати проблему? Точно не надаючи повноваження податківцям для проведення обшуків, витрушування кишень, арештів майна чи людей… Необхідно змінити свідомість, зробити перезавантаження менталітету та почати все з нуля.  Не можна карати людину за те, що вона робила за старих правил гри, за старого законодавства. В України відсутня нульова економічна точка. У нас є дата прийняття Конституції, ми знаємо, коли ми стали незалежними, але поки що немає точки відліку, коли ми почали жити за зрозуміли економічними законами. Сьогодні треба просто провести інвентаризацію, коли кожен задекларує усе своє майно і з цього ж часу, зважаючи на розмір своїх прибутків, почне сплачувати податки. Повна амністія для капіталу як нульовий відлік. І вже тоді обов'язкове декларування будь-якого майна, фінансових ресурсів, матеріальних і не матеріальних активів…

Можливо, комуністи певною мірою з економічної точки зору були праві, коли казали, що не можна проводити податкову амністію повністю, оскільки олігархи та капіталісти легалізують свій капітал. З економічної точки зору  це буде правильно! Що ми маємо? Як сьогодні провести інвентаризацію капіталу? Запитайте у бізнесмена, де і за скільки він придбав новенького «мерса»? Він скаже, що бабуся залишила йому у спадок злиток золота та гроші в верхній шухляді тумбочки.

В новому Податковому Кодексі мали б бути статті, за якими фактично контролюватимуться не прибутки, а витрати кожної фізособи. В цьому випадку якщо витрати будуть перевищувати доходи, у держави з'явиться механізм для забезпечення абсолютно прозорої системи оподаткування фізичних осіб. Саме така система існує  в більшості розвинених країн. У Європі ми остання держава, де громадяни у магазині не беруть фіскальних чеків. В Італії, приміром,  купуючи в магазині товар, кожен італієць візьме чек для того,  аби чітко задекларувати свої витрати.  У більшості країн світу люди зрозуміли, що задекларувати і заплатити податки вигідніше, ніж ховатися все життя і боятися.  Така зміна підходу держави до цих двох злободенних питань нашого життя - і повинна стати реформою фіскальної політики, про яку так багато говорять. Те, що сьогодні називається «Податковим кодексом» є ніщо інше, як імітація законотворчої діяльності.

Про те, що Україна задихається без реформ говорить весь прогресивний світ. Про це навіть йдеться у дослідженні Світового банку "Стратегічний вибір у відношенні прискорення та підтримки зростання в Україні". Сьогодні всі розуміють, що в Україні назріла необхідність проведення радикальних і часом непопулярних реформ. Світовий банк закликає нашу владу прискорити проведення реформ і прогнозує в іншому випадку нестабільний розвиток економіки з періодичними підйомами і спадами. Експерти Світового банку кажуть, що закінчення кризи не дозволяє нам розраховувати на стабільне відновлення української економіки.

Я знаю точно, що нашому суспільстві потрібні реформи. Потрібні як повітря, без них держава, а головне кожен з нас не може жити далі. І починати треба з реформування фіскальної системи, а далі крок за кроком проводити реформи у всіх сферах життя: економіці, медицині, комунально-житловому секторі, аграрному, енергетичному…