Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Це помітно по самому культу Анни Ярославни. Річ, яка в Середні віки була чимось звичним, сьогодні сприймається як предмет національної гордості. Насправді, у тому, що представниці роду Рюриковичів виходили заміж за представників західноєвропейських чи скандинавських монарших родів, не більше підстав для гордості, ніж у тому, що представниці цих родів ставали дружинами Рюриковичів. Якщо українці мають якось “гордитися” тим, що донька київського князя була французькою королевою, то шведи мали б плекати культ матері Анни — Інґіґерди (доньки шведського короля Олафа Шетконунга, що вийшла заміж за Ярослава Мудрого і мала чималий вплив на політичне життя в Київській імперії).
Династичні зв'язки минулого можуть використовуватися як елемент своєрідного декору сучасної дипломатії. І не більше. Натомість культ Анни Ярославни говорить про те, що українці намагаються якось довести свою “європейськість”, а це доволі хвороблива схильність. Європейськість непотрібно доводити, бо Україна й так є європейською країною.
У ставленні до Середньовіччя варто стерегтися надмірної “націоналізації” тодішніх осіб та подій. Бо, дивлячись на ту епоху з позицій XIX-XX ст., ми неодмінно прийдемо до її хибного розуміння. Ще в XI ст. Рюриковичі були надзвичайно сильно пов'язані зі скандинавськими елітами. Ярослав Мудрий, як було згадано, одружився на шведській принцесі Інґіґерді. Їхня донька Єлизавета стала дружиною норвезького короля Гаральда ІІІ Сміливого, який свого часу, перебуваючи у вигнанні, знаходився на службі у Ярослава, потім очолював елітний загін скандинавських найманців у Візантії, потім здобув владу у себе на батьківщині, після чого загинув у боротьбі за англійську корону. Так само як Гаральд на своєму шляху до здобуття влади певний час перебував на руських землях, Ярославів батько Володимир у боротьбі за київський престол мусив переховуватися у Скандинавії і набирати там військо. Водночас при дворі Володимира у Новгороді виростав норвезький король Олаф І. Володимир і Ярослав — українські монархи. Гаральд Сміливий, Олаф I Трюґґвасон чи Олаф II Святий — норвезькі. Одначе всі вони належали до єдиного, хоч і розтягнутого військово-політичного і культурного простору.
Те, що донька київського князя і шведської принцеси була французькою королевою, — це цілком буденний факт. Як і те, що син Генріха I і Анни Ярославни Гуго Великий був одним із вождів Першого Хрестового походу, а їхня донька Едігна шанується як свята католиками Баварії.
Київська імперія часів Святослава, Володимира і Ярослава — це одне з найпотужніших політичних утворень тодішньої Європи. І ми явно не мусимо доводити її, а відтак і нашу європейськість. На жаль, повернення Україні її середньовічної спадщини сьогодні відбувається з відтінком антиколоніалізму. Натомість образ Київської імперії мав би сприяти ментальному підсиленню нашої суб'єктності. Не бажанню “інтегруватися в Європу” чи протиставитися Росії, а ствердженню власної самості.
31.05.2017 20:09
Україна на півшляху до руської спадщини
Обурення, яке в Україні викликало “привласнення” В. Путіном Анни Ярославни, назагал є позитивним показником і свідчить, що за роки незалежності образ середньовічної Київської імперії встиг стати складовою історичної пам'яті українського суспільства. Одначе
Обурення, яке в Україні викликало “привласнення” В. Путіном Анни Ярославни, назагал є позитивним показником і свідчить, що за роки незалежності образ середньовічної Київської імперії встиг стати складовою історичної пам'яті українського суспільства. Одначе ракурс сприйняття тієї епохи залишає бажати кращого.Це помітно по самому культу Анни Ярославни. Річ, яка в Середні віки була чимось звичним, сьогодні сприймається як предмет національної гордості. Насправді, у тому, що представниці роду Рюриковичів виходили заміж за представників західноєвропейських чи скандинавських монарших родів, не більше підстав для гордості, ніж у тому, що представниці цих родів ставали дружинами Рюриковичів. Якщо українці мають якось “гордитися” тим, що донька київського князя була французькою королевою, то шведи мали б плекати культ матері Анни — Інґіґерди (доньки шведського короля Олафа Шетконунга, що вийшла заміж за Ярослава Мудрого і мала чималий вплив на політичне життя в Київській імперії).
Династичні зв'язки минулого можуть використовуватися як елемент своєрідного декору сучасної дипломатії. І не більше. Натомість культ Анни Ярославни говорить про те, що українці намагаються якось довести свою “європейськість”, а це доволі хвороблива схильність. Європейськість непотрібно доводити, бо Україна й так є європейською країною.
У ставленні до Середньовіччя варто стерегтися надмірної “націоналізації” тодішніх осіб та подій. Бо, дивлячись на ту епоху з позицій XIX-XX ст., ми неодмінно прийдемо до її хибного розуміння. Ще в XI ст. Рюриковичі були надзвичайно сильно пов'язані зі скандинавськими елітами. Ярослав Мудрий, як було згадано, одружився на шведській принцесі Інґіґерді. Їхня донька Єлизавета стала дружиною норвезького короля Гаральда ІІІ Сміливого, який свого часу, перебуваючи у вигнанні, знаходився на службі у Ярослава, потім очолював елітний загін скандинавських найманців у Візантії, потім здобув владу у себе на батьківщині, після чого загинув у боротьбі за англійську корону. Так само як Гаральд на своєму шляху до здобуття влади певний час перебував на руських землях, Ярославів батько Володимир у боротьбі за київський престол мусив переховуватися у Скандинавії і набирати там військо. Водночас при дворі Володимира у Новгороді виростав норвезький король Олаф І. Володимир і Ярослав — українські монархи. Гаральд Сміливий, Олаф I Трюґґвасон чи Олаф II Святий — норвезькі. Одначе всі вони належали до єдиного, хоч і розтягнутого військово-політичного і культурного простору.
Те, що донька київського князя і шведської принцеси була французькою королевою, — це цілком буденний факт. Як і те, що син Генріха I і Анни Ярославни Гуго Великий був одним із вождів Першого Хрестового походу, а їхня донька Едігна шанується як свята католиками Баварії.
Київська імперія часів Святослава, Володимира і Ярослава — це одне з найпотужніших політичних утворень тодішньої Європи. І ми явно не мусимо доводити її, а відтак і нашу європейськість. На жаль, повернення Україні її середньовічної спадщини сьогодні відбувається з відтінком антиколоніалізму. Натомість образ Київської імперії мав би сприяти ментальному підсиленню нашої суб'єктності. Не бажанню “інтегруватися в Європу” чи протиставитися Росії, а ствердженню власної самості.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
Топ за тиждень
Популярне
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 26341
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 23675
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
8883
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 8789
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 8187
Контакти
E-mail: [email protected]