Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Але ситуація цим не вичерпується. Досвід останніх двох років змушує серйозно засумніватися у справедливості піднесення поняття “свобода слова” до рівня якогось фетишу, фундаментальної ідеї. Якщо ми визнаємо, що “свобода слова” — це дійсно щось фундаментальне, то повинні не обурюватися, коли чуємо і бачимо антиукраїнську пропаганду, котра підриває нашу національну безпеку і є одним із засобів московської агресії. Якщо ж ми обурюємося і хочемо, аби це зло було подолане, то повинні відкинути і сам фетиш, яким це зло прикривається.
У розумних межах свобода висловлення думок і поширення інформації — це цілком справедлива річ. У ряді випадків вона навіть корисна і необхідна. Але існує суттєва відмінність між справедливою свободою слова і “свободою слова” як фетишем. Перша регулюється речами, які за своєю цінністю стоять вище за право окремих людей чи якихось організацій поширювати певну інформацію (скажімо, безпека держави, суспільний спокій, базові норми моралі тощо). Другу ж намагаються видати за якийсь вищий принцип, котрий не потребує регуляції.
Інакше кажучи, існує свобода слова як можливість (в т.ч. юридично закріплена) поширювати інформацію. Й існує “свобода слова” як ідеологема. Ці речі потрібно принципово розмежовувати. Так само потрібно проводити більш масштабне розрізнення: розрізняти права людини у юридичному сенсі і “права людини” як ідеологічну конструкцію, котру нерідко використовують проти дійсних особистих і суспільних благ (наприклад, коли використовують гасло “прав людини” для поширення тих ідей і практик, які морально знищують суспільство).
За останню чверть століття наше суспільство намагалися привчити до низки демоліберальних фетишів-ідей. В контексті сьогодення, зокрема досвіду війни з Москвою, більшість із них були дискредитовані. За таких умов нам варто задуматися, чи й надалі повторювати ці майже беззмістовні мантри, чи, все ж таки, знайти собі більш надійній орієнтири.
04.09.2016 20:14
“Свобода слова”: фетиш, що повністю себе дискредитував
Ситуація довкола “Інтеру” чудово демонструє пасивність нинішньої влади у справі захисту національної безпеки. Адже цей телеканал систематично вів інформаційну політику, спрямовану на подальшу культурну, ментальну і навіть політичну русифікацію нашої країни
Ситуація довкола “Інтеру” чудово демонструє пасивність нинішньої влади у справі захисту національної безпеки. Адже цей телеканал систематично вів інформаційну політику, спрямовану на подальшу культурну, ментальну і навіть політичну русифікацію нашої країни. І все це — в умовах війни.Але ситуація цим не вичерпується. Досвід останніх двох років змушує серйозно засумніватися у справедливості піднесення поняття “свобода слова” до рівня якогось фетишу, фундаментальної ідеї. Якщо ми визнаємо, що “свобода слова” — це дійсно щось фундаментальне, то повинні не обурюватися, коли чуємо і бачимо антиукраїнську пропаганду, котра підриває нашу національну безпеку і є одним із засобів московської агресії. Якщо ж ми обурюємося і хочемо, аби це зло було подолане, то повинні відкинути і сам фетиш, яким це зло прикривається.
У розумних межах свобода висловлення думок і поширення інформації — це цілком справедлива річ. У ряді випадків вона навіть корисна і необхідна. Але існує суттєва відмінність між справедливою свободою слова і “свободою слова” як фетишем. Перша регулюється речами, які за своєю цінністю стоять вище за право окремих людей чи якихось організацій поширювати певну інформацію (скажімо, безпека держави, суспільний спокій, базові норми моралі тощо). Другу ж намагаються видати за якийсь вищий принцип, котрий не потребує регуляції.
Інакше кажучи, існує свобода слова як можливість (в т.ч. юридично закріплена) поширювати інформацію. Й існує “свобода слова” як ідеологема. Ці речі потрібно принципово розмежовувати. Так само потрібно проводити більш масштабне розрізнення: розрізняти права людини у юридичному сенсі і “права людини” як ідеологічну конструкцію, котру нерідко використовують проти дійсних особистих і суспільних благ (наприклад, коли використовують гасло “прав людини” для поширення тих ідей і практик, які морально знищують суспільство).
За останню чверть століття наше суспільство намагалися привчити до низки демоліберальних фетишів-ідей. В контексті сьогодення, зокрема досвіду війни з Москвою, більшість із них були дискредитовані. За таких умов нам варто задуматися, чи й надалі повторювати ці майже беззмістовні мантри, чи, все ж таки, знайти собі більш надійній орієнтири.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3793
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 367
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 157
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22551
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17369
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16493
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13221
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11174
Контакти
E-mail: [email protected]