Відповідальність сплачувати податки – не може бути банківською таємницею
Кредити позичальниками не завжди повертаються банкам або ж іншим кредитним товариствам вчасно і в повному обсязі
Звичайною практикою та розповсюдженим явищем в країнах із ринковою економікою є отримання бізнесом (або ж звичайними домогосподарствами) кредитів на свої різноманітні поточні потреби – починаючи закупівлею сировини підприємцями і закінчуючи купівлею мобільного телефона студентом.
В цьому немає нічого дивного, адже кредитні кошти є тією рушійною силою що може дати поштовх і ресурс бізнесу, що тільки почав розвиватися, або ж задовольнити споживчу потребу громадянина, на яку «отак відразу» коштів зібрати немає змоги.
Проте, ні для кого не секрет, що зовсім не завжди такі кредити позичальниками повертаються банкам або ж іншим кредитним товариствам вчасно і в повному обсязі.
Навпаки – досить поширеною є практика коли позичені кошти взагалі ніколи і ні в якому вигляді більше не повернуться до установи що їх позичила. Причин для цього може бути безліч. Із найпоширеніших – спади в економіці, девальвація національної валюти, безробіття, тощо.
Такі явища найболючіше б’ють по гаманцю роздрібних позичальників-фізичних осіб, для яких джерелом погашення позик є заробітня плата, а її відсутність, затримки або обезцінення унеможливлює якісне обслуговування позичальником свого боргу.
З іншого боку, причиною великої кількості прострочених або ж взагалі безнадійних боргів фізичних осіб перед банками стала надмірна закредитованість населення «споживчими» незабезпеченими позиками, які є привабливими для кредитора завдяки їх високій прибутковості.
З огляду на значний обсяг таких «поганих» кредитних портфелів, відсутність адекватних застав по кредитах та практичну недоцільність стягнення таких боргів у судовому порядку, у банків не залишається іншого виходу як стимулювати позичальника сплатити хоч частину боргу за умови списання залишку. В інших випадках – списати або ж анулювати весь безнадійний кредит фізичної особи, адже це дешевше та простіше ніж довгі роки «тягнути» такий борг в балансі банку та формувати за ним спеціальні резерви.
При цьому, здійснюючи такі операції, банки мають пам’ятати – що сума прощеного фізичній особі боргу є її доходом, з якого має бути сплачений податок в порядку визначеному законодавством. Важливо відмітити, що такий податок має сплатити сама фізична особа позичальник, але лише у тому випадку коли банк повідомить боржника про те, що його заборгованість прощено, надасть докази такого повідомлення та у встановленому порядку прозвітує про такі доходи до фіскального органу за своїм місцем обліку.
В інших випадках, кредитор у якості податкового агента має сплатити до бюджету суму податку з доходів у вигляді такого прощеного боргу, і що важливо, ненадання до фіскального органу зазначених документів, навіть з метою неухильного дотримання банківської таємниці, не звільняє банк від такого обов’язку.
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3754
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 249
- НАБУ: невиправдані надії 220
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 54319
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 44753
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
19989
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17270
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
14601