Теорії української аграрної політики
Або чому досі не вдалась жодна реформа в українському АПК.
Основна проблема української аграрної політики – заходи до реалізації відбираються за принципом «за усе хороше проти всього злого», без урахування контексту та доцільності.
Іноді в одній пропозиції українські чиновники та/або експерти поєднують риси одразу декілька політичних концепцій та/або проектів. І тому в українській аграрній політиці за останні 28 років такі не вдалось досягнути бажаного балансу сил, не те що «загального блага» для всіх.
Наприклад, старт ринку ріллі в Україні побудований на основі концепції «суспільного договору» - себто під впливом експертів-«просвітителів» політики та населення мали дійти спільної згоди про те, що вільний обіг сільськогосподарської землі – потрібен. Цікаво, що в першоджерелі, себто в праці «Про суспільний договір» Жана-Жака Руссо, є така фраза: «Право, яке має кожна приватна особа на власну землю, завжди підпорядковане тому праву, яке община має на усі землі, без чого не було б міцності у суспільних зв’язках та дійсної сили у здійсненні суверенітету». Виходить, що прихильники «земельного мораторію» у всій своїй риториці буквально слідували словам Руссо. А прихильники ринку землі – скоріше слідували концепції «цивілізаторської мети політики», котра скоріше притаманна філософії стоїцизму, а не філософії Просвітництва.
Під час дискусії про можливий запуск ринку землі пропонувались різні варіанти так званих «пілотних продажів» ріллі. Це – наслідування не лише так званого «Ніжегородского експерименту», тобто коли в Ніжегородській області тодішній губернатор Боріс Нємцов зміг організувати локальний ринок ріллі без відповідного загальнодержавного законодавства. Це – і наслідування концепції «децізіонізму», тобто права правителя приймати рішення у виключних обставинах без суспільного схвалення. Втіленням концепції «децізіонізму» стала навіть та сама земельна реформа Столипіна. Вона відбувалась за фактичної відсутності законодавчого та представницького органу в країні (себто Державної Думи Російської імперії).
Є така собі «гідравлічна теорія» заснування держави, тобто – коли основою для заснування, чи ж перезаснування державності ставали масштабні меліоративні проекти. Так було і з Давнім Єгиптом, і з державами Північної Італії у Середньовіччі. І в цьому ракурсі стає зрозуміліше, чому так насправді так і не відбулось відновлення меліоративних систем на Півдні України, що залишись у спадок від СРСР. Бо в дискурсі про цю проблему фігурувало лише питання значних економічних затрат на відновлення меліорації (від 1 до 4 мільярда доларів). Водночас, ніхто навіть не став припускати про політичні втрати, котрі настануть через невідновлене зрошення на Півдні України. Слід нагадати: в тій самій Бесарабії, де найбільше посохло озимини із-за посухи, в 2015 році росіяни намагались організувати черговий сепаратистський проект. Він провалився через банальне розкрадання грошей на операцію. Але нема підстав сподіватись, що росіяни не спробують повторити.
Криза коронавірусу оголила критичну потребу польських агровиробників у працівниках-мігрантах, зокрема українців. І це уже привід задуматись, а чи справді нам варто наслідувати Польщу при наших аграрних перетвореннях. Бо поки що схоже, що ми стали невільними жертвами впливу «м’якою силою». Так буває, коли якась спільнота не має власного сформованого погляду на світ.
Є певна категорія громадян, котра виступає за мінімізацію втручання держави в аграрний сектор, і водночас – апелює до поняття «ефективність агровиробництва». Але так ця категорія громадян протирічить сама собі та істині. Бо вперше поняття «ефективність агровиробництва» взяла собі на озброєння влада Франції першої половини 19 сторіччя, коли їм було потрібно «прорідити» прошарок опозиційних аристократів-землевласників.
Аграрне виробництво стало предметом і геополітичних концепцій. Наскільки ми їм будемо піддатливі, виключно від нас залежатиме.
Наприклад, Росія змагається, аби відібрати собі й звання «житниця Європи», завдяки збільшенню валу експорту зернових та олійних.
Ми йдемо на протифазі, центральна та місцеві влади намагаються допомагати виробництву «фермерських локальних продуктів із доданою вартістю». А ось це – наслідування геополітичного проекту «Європа регіонів», за яким у майбутньому (десь в 2030-х роках) кожен регіон відрізнятиметься хіба що видом продукції, яка виробляється. А сама Європа перестане бути сумою культур, та стане лише сумою виробничих об’єднань.
Коли профільне Мінагрополітики таки відновить своє існування, в штат міністерства треба буде запросити не лише управлінців, експертів та землеробів, але й політологів. Інакше ладу не буде
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 675
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24083
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23225
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 14558
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7884
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6609