Чому невдалі кадрові рішення Кабміну загрожують аграрній галузі

Кабмін своїм поспіхом поставив під загрозу втілення земельної реформи. Яким може бути вихід із ситуації?

В управлінні Уряду наразі знаходиться цілий ряд збиткових аграрних держпідприємств, частина земельних банків котрих обертається на тіньовому ринку ріллі. Але замість наведення ладу в цих установах Кабмін звільнив очільника найефективнішої аграрної держкорпорації «Аграрний фонд», саму компанію ринковою вартістю понад 3 млрд грн намірився ліквідувати, і так поставив під загрозу власні плани по ринку землі.

23 жовтня Міністр економіки - Тимофій Мілованов оголосив через свій Facebook, що Кабмін звільнив керівника ДП «Укрспирт» Юрія Лучечка, голову Держпродспоживслужби Володимира Лапу та очільника ПАТ «Аграрний фонд» Андрія Радченка, із недвозначним формулюванням «а фонд взагалі потрібно закрити».

Ці кадрові рішення викликали ряд запитань та критики у профільної агроспільноти. Володимир Лапа «з нуля» запустив важливу для галузі установу та успішно поборов африканську чуму свиней. Юрія Лучечка звільнили під нереалістичну концепцію реформування спиртової промисловості, успіху якої однак бажають усі гравці ринку.
Андрій Радченко зробив із ПАТ «Аграрний фонд», що на 2015 рік мав збиток у 2,5 млрд грн після масованих розкрадань людьми із «орбіти» Курченка, найефективнішу в галузі держкорпорацію, котру сам чинний Кабмін у своїй концепції земельної реформи визначив як одну із установ, що підтримуватиме фермерів для викупу ріллі.
Нещодавно Мілованов також звільнив Юрія Апалькова, голову Укрдержфонду підтримки фермерів, і доля цієї установи лишається незрозумілою. Якщо буде паралізовано і ПАТ «Аграрний фонд», то для підтримки фермерів на старті ринку землі Кабміну доведеться засновувати нову установу, яка поглине неспівмірно багато фінансових ресурсів та організаційних зусиль. 

Мотивація таких рішень незрозуміла. Громадськість усі три кадрові рішення пояснює виключно негативними особистісними якостями Мілованова і Гончарука, та політичною кон’юктурою. Інсайдери з коридорів «урядового кварталу» стверджують, що у випадку ПАТ "Аграрний фонд" недосвідченість і некомпетентність Мілованова і Гончарука були лише елементами «апаратної гри», в організації якої звинуватили президента УКАБу Алєкс Ліссітса. Начебто з його подачі на стіл прем’єрові поклали довідку про дані роботи ДСБУ «Аграрний фонд», яку видали за підсумки діяльності ПАТ «Аграрний фонд». І поверх цього додали, що підписання Аграрним фондом контракту із американською лобістською компанією "Yorktown Solutions” було негативно сприйнято цілим рядом ключових гравців ринку, начебто із-за недоцільності співпраці держпідприємств із установами США.

Я особисто не підтримую версію, що організатором "гри" був саме Ліссітса. Я допускаю, що реальними бенефіціарами такого рішення може бути або інша персона, або ж взагалі перелік інших осіб. Але на користь версії, що апаратні ігри, в яких могли використати Мілованова, таки були, свідчить факт, що на вечір 24 жовтня рішення Кабміну про звільнення Радченка так і не було опубліковане на «Урядовому порталі».

При цьому, варто відмітити, що у Міністерства економіки поки відсутня агрегована звітність про весь перелік аграрних ДП, бо вони «розпорошені» мінімум між шістьма установами, а ПАТ «Аграрний фонд», як і ДПЗКУ, просто «на поверхні», як одні з найбільших гравців аграрного ринку. Відповідно, це зменшує ймовірність, що обґрунтоване кадрове рішення ухвалять по тим ДП, що обділені увагою ЗМІ та профільного середовища, і котрі справді уражені "поліпами" корупції та неефективності.

Наприклад, ДП «Конярство України», в структурі доходів якого саме конярство займає менше 3%, чистий прибуток за останні 3 роки склав лише 100 тис грн, а із 57 тис га ріллі фактично контролюється лише 5 тис га.

Або ж ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», такий собі холдинг державних сорто-дослідних станцій, котрий із своїх 17 тисяч га ріллі контролює лише 8 тисяч га, а збиток за останні 3 роки склав 20,8 млн грн.

Або ж «Агрокомбінат Пуща-Водиця», активи якого коштують 140 млн грн, але яке виступає скоріше донором землі для столичних забудов.
ДАК «Хліб України» хоч і вважається «мертвим», але його активи досі коштують понад мільярд гривень, а сумарний збиток підприємства за останні 3 роки склав 68,7 млн грн.

ДП «Укрриба» могло би виробляти щороку до 100 тисяч тонн риби, але це підприємство контролює лише 20% від 3,6 тисяч ставків, переданих на баланс. Прибуток за останні 3 роки склав 35 млн грн, але це – лише плата за оренду тих самих 700 ставків, бо риборозплодом це ДП не займається, хоча і мало би.

Висловлю сподівання, що чинний Кабмін більше не ухвалюватиме необгрунтованих рішень, проведе грунтований аудит сектору аграрних ДП, і уже на основі отриманих даних вибудовуватиме далі свою політику щодо аграрних держкорпорацій. Якщо у випадку із ПАТ «Аграрний фонд» та іншими установами агросектору можливо відновити кадровий статус-кво – його слід відновити.