Про вибіркове застосування практики ЄСПЛ
Пропоную до уваги читачів текст помічника адвоката нашого адвокатського об'єднання Станіслава Кунянського
Як відомо, в Україні практика Європейського суду з прав людини є джерелом права для судів. Це означає, що суди, поряд з Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами зобов'язані керуватися рішеннями ЄСПЛ у своїй правозастосовній практиці. Більше того, з урахуванням норми ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», практика ЄСПЛ має більш пріоритетний статус у випадку якщо вона суперечить законам України.
У той же час, якщо висловлюватися дипломатично, наразі суди, зокрема адміністративні, використовують у своїй діяльності практику ЄСПЛ дуже вибірково. В якості прикладу можна проаналізувати застосування адміністративними судами рішення ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заява NN 23759/03 та 37943/06).
Показовим є вже той факт, що це рішення, відсутнє на сайті Мін'юсту навіть у вигляді стислого викладу. Принаймні, пошук через відповідну форму завершується безрезультатно.
Тим не менш, у даній справі Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Тобто, суть цього рішення полягала у тому, що якщо відповідні норми законодавства належним чином не кореспондуються між собою та створюють передумови для множинного тлумачення, то суд повинен застосовувати підхід, аналогічний принципу презумпції правомірності рішень платника податку, закріпленому у пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України.
Банальний пошук за контекстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень видає 2909 судових рішень, які, станом на сьогоднішній день, тим чи іншим чином посилаються на згадане рішення ЄСПЛ. Однак, з них лише 235 є постановами, якими закінчувався розгляд справи, а інші 2674 є здебільшого процесуальними ухвалами про залишення позовної заяви без руху. Ще більш показовим є той факт, що у ЄДРСР немає жодного рішення Вищого адміністративного суду України, яке б містило посилання на справу «Щокін проти України».
Але це не означає, що касаційна інстанція не враховує у своїй діяльності вказане рішення ЄСПЛ. Навпаки, зміст останнього було покладено в основу листа ВАСУ від 18.01.2012 р. N 165/11/13-12. Пропонуємо читачам самостійно оцінити вміння вищого спеціалізованого суду в ланці адміністративних судів відокремлювати суть від другорядних речей:
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими (та такими, що тягнуть за собою збільшення суми судового збору, що підлягає сплаті - авт.)
Цікавим також є приклад, в якому адміністративний суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у постанові від 16.08.2011 зазначає, що посилання позивача на практику ЄСПЛ, зокрема, у справі «Щокін проти України» не приймаються судом«оскільки наведені у позові правові позиції даного суду, викладені у його рішеннях, регламентують законодавчу діяльність держави та принципи законотворення , а отже знаходяться поза межами даного публічно-правового спору».
Можливо, Вищий адміністративний суд й виклав би свою правову позицію стосовно таких цікавих аргументів судів та одночасно вніс би до ЄДРСР перше рішення з посиланням на справу "Щокін проти України". Однак, за збігом обставин, відповідна касаційна скарга з осені 2011 року ним так і не була розглянута по суті. А відтак, ми, нажаль, не можемо дізнатися про думку ВАСУ щодо застосування вказаного рішення ЄСПЛ поза контекстом визначення розміру судового збору.
- Виживуть найсильніші: про теперішнє і майбутнє українських книгарень Віктор Круглов 14:38
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- "Джокер" залишається в рукаві 5539
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 773
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 382
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 216
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 38678
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8479
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8248
-
Тігіпко купує третій банк
Фінанси 7210
-
"Відстрочка до кінця мобілізації". В Резерв+ стався технічний збій
Бізнес 5176