Який закон про концесії потрібен Україні?
Новий закон про концесії стане справжньою точкою росту для економіки. Інвестиції приходять туди, де є вільний доступ приватного капіталу до можливостей.
Понад 14 млрд євро – саме стільки проекти державно-приватного партнерства принесли країнам ЄС в 2017 році. На таку суму в Євросоюзі укладено більше 40 договорів ДПП, в тому числі концесійних. Найбільше коштів залучають проекти в транспортній інфраструктурі (порти, дороги, аеропорти), житлово-комунальному господарстві (водо- і теплопостачання), сфері охорони здоров’я (медичні заклади нового покоління). Великий обсяг інвестицій – це результат ефективних галузевих законів, що працюють в Європі. Україна перейняла найкращі практики звідти і зараз знаходиться за крок до того, аби змусити власне концесійне законодавство нарешті запрацювати і розблокувати можливості для приватного капіталу.
Закон про концесії №8125 готується до винесення на голосування в другому парламентському читанні. Після успішного першого читання, коли свої голоси за нього віддали 240 депутатів, депутатами було внесено чимало пропозицій. У тексті до другого читання пропонується врахувати всі ключові зауваження та коментарі з боку стейкхолдерів, в тому числі великого бізнесу. Законопроект вже отримав підтримку міжнародних фінансових організацій (ЄБРР та МФК) і бізнес-асоціацій, і тепер він потребує підтримки парламентарів. Ось що про нього потрібно знати.
Перш за все, законопроектом пропонується гарантувати залишення майна в державній власності. Ця ключова норма була від початку і має залишитися в документі. Концесіонер розбудовує інфраструктуру об’єкту, будує її нові елементи, інвестує в модернізацію, але як тільки термін дії договору спливає, все майно повертається у власність держави. Тому твердження про те, що концесія – це нібито тіньова приватизація, є хибним.
До другого читання пропонується врахувати значну кількість зауважень народних депутатів, в тому числі щодо земельних питань, сфер застосування концесій та конкурсних процедур на відбір концесіонерів.
Законопроект передбачає визначення концесіонерів лише за прозорим конкурсом. Норму про можливість договорів на основі прямих переговорів, яка викликала бурхливу критику, хоча часто застосовується в інших країнах, пропонується виключити, тож під час відбіркової процедури концесієдавець (сторона держави) має забезпечити всім учасникам конкурсу відкритість, рівність та відсутність дискримінації.
Крім того, в поточній версії проекту закону скорочено перелік сфер застосування концесій виключно тими сферами, щодо яких є значний інтерес з боку інвесторів або з доку місцевих громад щодо залучення приватного партнера. При цьому стратегічні об’єкти він містить чимало перспектив для проектів ДПП в інфраструктурі та ЖКГ (лише в «Київенерго» рівень зношеності інфраструктури вже сягнув критичного рівня в 70%, тож інвестиції потрібні галузі вже на вчора). Тож, найімовірніше, перші концесії будуть реалізовані в портах Ольвія і Херсон, доріг, проекти в сфері побутових відходів, в регіональних операторах тепло- і водопостачання.
Через концесії Україна зможе залучити мільярдні інвестиції в транспортну інфраструктуру. Новий закон, який захищає інтереси і держави, і інвесторів, стане справжньою точкою росту для економіки. Все просто: інвестиції приходять туди, де є вільний доступ приватного капіталу до можливостей. Залишається ці можливості по-справжньому відкрити.
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? Тетяна Огнев'юк 15.10.2024 22:48
- "Джокер" залишається в рукаві 5518
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 592
- Критичні проблеми закупівель військових частин: що потрібно вирішити негайно 399
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 359
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 217
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 21095
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 15772
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
6748
-
Найдорожча технокомпанія Європи обвалилась на біржі й втратила цей статус
Бізнес 5613
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 5423