Чому вводити спецподаток на зелену енергетику - погана ідея?

11 000 науковців зі 153 країн закликали світову спільноту ввести надзвичайну екологічну ситуацію.

Нещодавно група вчених опублікувала масштабне дослідження змін клімату. За їхніми словами, проблема наростає - планета гине.  

В чому ж проблема? Цього разу дослідники проаналізували набагато більше, ніж просто динаміку підвищення температури (глобального потепління). В полі зору науковців опинились і суміжні фактори, які так чи інакше впливають на зміни клімату. Серед них: викиди від діяльності енергетики з викопних видів палива, зростання рівня СО2 в атмосфері через масове використання персонального транспорту, збільшення викидів від сільського господарства та багато інших факторів. 

Однією з контраверсійних пропозицій вчених, яку жваво обговорює світова спільнота, є введення податку на енергію з викопного палива. Не зважаючи на суттєве зростання зеленої енергетики на 373% за останні десять років, вона все ще відстає від традиційної. Хоча економічної доцільності вводити в експлуатацію об’єкти традиційної енергетики вже практично немає. Для прикладу, в США ще в 2015 році ціна виробництва кіловату електроенергії з відновлюваних джерел зрівнялася з вартістю генерації електрики шляхом використання викопних видів палива.

Враховуючи це, багато країн масово відмовляються від традиційної енергетики на користь альтернативної. Однак, за словами вчених, цей процес потрібно суттєво пришвидшити, саме для цього вони і закликають уряди ввести додатковий податок на енергію, отриману з викопних видів палива. 

Тим часом, в українському медіапросторі з’явилась інформація про можливе введення додаткового податку саме на “зелену” енергію. Кому ця “ідеальна” ідея могла спасти на думку - залишається тільки здогадуватись. Тим не менш, необхідність зниження тарифу на сонячну та вітрову енергію розуміють всі учасники ринку. Вартість цих технологій за останні роки суттєво впала. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені, впродовж наступних декількох років нас чекає поступове зменшення “зеленого” тарифу та введення тарифних аукціонів, що також вплине на падіння ціни. Такий підхід є абсолютно правильним, адже він стосується всіх майбутніх проектів. 

Чому введення податку для чинних станцій погана ідея? Світ вже знає схожі випадки. Свого часу, Іспанія пережила справжній “зелений” дефолт. Альтернативна енергетика генерувала близько 5% від всієї електроенергії в країні, а в грошовому вимірі на покриття тарифу витрачалось до 30% коштів енергоринку. Через це влада країни ретроспективно зменшила тариф. Фінал історії плачевний як для Іспанії, так і для її інвестиційного клімату. Компанії, що постраждали від таких дій, подали ряд позовів до Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів ООН (ICSID). Логічно, суд став на сторону компаній, що подали позов. Адже свого часу держава гарантувала інвестору певний тариф. Ще десятки схожих позовів суд розглядає і дотепер, тому над Іспанією висить загроза додаткових штрафів на сотні мільйонів євро.

Щодо України, то традиційна енергетика безнадійно застаріла. За результатами дослідження теплової енергетики від авторитетної міжнародної організації Carbon Tracker українські ТЕС найнеефективніші у світі. Зокрема, енергія українських теплоелектростанцій дорожча за аналогічну електроенергію в ЄС, Росії, Китаї, США та Південно-Африканської Республіці. Найнижча вартість електроенергії ТЕС зафіксована в Індонезії - близько 40 доларів за мегават-годину. Найдорожча - в Україні, близько 70 доларів за мегават-годину.

В дослідженні повідомляють, що виробництво електроенергії на ТЕС в Україні стане дорожчим, ніж виробництво енергії з альтернативних джерел зовсім скоро, у 2022 році. Водночас, в розвинених країнах використання ТЕС вже зараз обходиться дорожче, ніж використання сонячних і вітрових електростанцій.

Що робити? Україна має унікальну можливість розвивати альтернативну енергетику нового покоління. Вартість технологій альтернативної генерації вже опустилась до прийнятного (навіть для нашого ринку) рівня. Інвестори перестали сприймати альтернативну енергетику як фантастику з майбутнього. Це підтверджують і цифри: за 9 місяців 2019 року інвестиції у зелену енергетику України вже перевищили 2 млрд. євро!

В контексті біоенергетики ситуація трішки складніша. Це дуже наукоємна галузь, оскільки обслуговувати станцію на біомасі чи біогазі повинні декілька десятків людей. В першу чергу, висококваліфіковані інженери. Власне, і будівництво таких станцій - недешеве. 

Чому важливо розвивати саме біогаз та біомасу? Для прикладу, технологія дегазації вирішує проблему шкідливого впливу на довкілля полігонів твердих побутових відходів. При цьому генерується електроенергія. Після тривалої процедури дегазації, полігон можна спокійно рекультивувати без загрози самозаймань. 

Щодо ТЕС на біомасі. Вони мають відносно невеликі розміри та легко масштабуються. Дозволяють генерувати одночасно як теплову так і електричну енергію. В якості джерела енергії використовується локальна відновлювальна сировина, наприклад тріска. Такого типу проекти мають значний бюджетний мультиплікатор. Зокрема, навколо ТЕС виникають компанії-заготівельники сировини, які також працевлаштовують людей та сплачують податки. 

Існують і глобальні переваги. Біоенергетика не створює значний дисбаланс в енергетичній системі України. Наприклад: сонячна станція на декілька гектарів в одному регіоні іноді провокує “перекос” в балансі попит-пропозиція, адже на обмеженій території концентрується велика частина генеруючих потужностей. 

Враховуючи вищезазначені фактори, біоенергетика не є надприбутковою сферою. Це радше довгострокова інвестиція в енергетичну незалежність нашої країни. Як, враховуючи усі ці фактори, можна планувати додаткове оподаткування - для мене лишається загадкою.

Що робити нам? Передусім, думати про майбутнє. Важлива довгострокова перспектива, а не короткостроковий прибуток. Ті компанії, які вже зараз це зрозуміли, завжди будуть попереду. А з ними і наша держава. Принаймні я щиро у це вірю.