Ліберальний податковий кодекс: бути?

Розповідями про проблеми в українській економіці вже нікого не здивуєш. Їх у нас хоч греблю гати – усі не перелічиш. І хоча говорять, що правильне формулювання питання, це вже половина відповіді на нього – більшість цим і обмежуються, критикуючи владу, «па

Розповідями про проблеми в українській економіці вже нікого не здивуєш. Їх у нас хоч греблю гати – усі не перелічиш. І хоча говорять, що правильне формулювання питання, це вже половина відповіді на нього – більшість цим і обмежуються, критикуючи владу, «папєрєдніків» і нарікаючи на те, як же все у цій державі погано.

І у такій ситуації тим більшу повагу викликають ті, хто попри критику, конструктивну і не конструктивну, попри прогнози, сприятливі і несприятливі, попри вигуки: «та у вас нічого не вийде!», закотивши рукави, береться до справи, намагаючись хоча б щось змінити на краще.

Як приклад таких намагань хотілося б навести розробку проекту нового податкового кодексу, названого ініціаторами Ліберальним.

Тягар першопрохідців у цій справі взяла на себе Асоціація платників податків України на чолі з Президентом Гріголом Шалвовичем Катамадзе – людиною, яка, будучи іноземцем, закохалася в Україну та українців, більше двох десятків років життя якої пов’язані з нашою державою.

Г. Катамадзе сповідує ту ідею, що українці – нація працьовита, яка знає ціну заробленому та достойна змін на краще. І він якраз вважає, що задля таких змін необхідно рухатися вперед, робити те, що ти вмієш, помилятися, падати та знову ставати на ноги.

Розробники ліберального податкового кодексу є прихильниками ліберальної моделі економіки з мінімальним втручанням держави, розвиненою конкуренцією та саморегулівним економічним механізмом. Символічно на обкладинці першого видання проекту кодексу Україна зображена у вигляді пароплава, який пливе по бурхливому океану за допомогою вітрил, що алегорично позначають розроблений кодекс.

Команда, до якої входять юристи, економісти, аудитори, представники бізнесу, поклала в основу документу ту ідею, що «світ врятує» простота та зрозумілість, що платники податків врешті решт мають отримати зрозумілі правила та чіткий стабільний механізм їх застосування.

Вперше проект Податкового кодексу був представлений на бізнес-форумі «Україна Level Up» 23 листопада 2016 р. А після цього були проведені 17 круглих столів у 15 областях України для обговорення проекту з представниками влади на місцях, органами місцевого самоврядування, бізнесом та пересічними платниками податку.

І ось 21 квітня 2017 року в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулося підсумкове обговорення проекту ліберального Податкового кодексу України за участю платників податків фізичних осіб та суб’єктів господарювання, громадських організацій, делегатів із 12 областей України.

За принципом «почуємо кожного», цього разу у дійсному сенсі цих слів, розробники законопроекту були та є відкритими для конструктивної критики, пропозицій, зауважень, багато з яких були враховані при доопрацюванні проекту кодексу. Наразі триває завершальна стадія доопрацювання, після якої документ буде переданий до Верховної ради України з тим, щоб мати змогу бути прийнятим за шість місяців до початку 2018-го фіскального року та набути чинності із 1 січня.

Найбільш гарячі обговорення викликає запропонована для внесення до Ліберального податкового кодексу Адвокатським об’єднанням «Юскутум» концепція об’єднаного податку на доходи фізичних осіб. За цією концепцією фізичними особами із зарплатних та прирівняних до них доходів сплачуватиметься виключно ПДФО за єдиною ставкою 20% без обмеження максимального розміру оподатковуваного доходу, а ЄСВ та військовий збір будуть скасовані. При цьому частина надходжень від ПДФО вже на бюджетному рівні розподілятиметься на видатки пенсійного забезпечення та соціального страхування, а також на видатки, що здійснюються за рахунок власне ПДФО (у запропонованому співвідношенні 50/50).

З метою зниження втрат бюджету та системи загальнообов’язкового державного соціального страхування та коригування навантаження на доходи фізичних осіб розробниками передбачений перехідний період, що триватиме протягом 2018-2019 рр., коли відбуватиметься поступове зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, часткове перекладення зобов’язань із сплати ПДФО з фізичних осіб на їх роботодавців/податкових агентів та створення підґрунтя для остаточного переходу до сплати ПДФО за єдиною ставкою у 20% виключно за рахунок доходу, що виплачується роботодавцем/податковим агентом фізичній особі.

Так у 2018 році пропонується встановити ставку ПДФО на рівні 32 %, причому 18 % сплачуватимуться за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а 14 % - податковим агентом (роботодавцем) і за його рахунок. У 2019 році ставка ПДФО передбачається на рівні 28% (18 % сплачуватимуться за рахунок фізичної особи, 10% - за рахунок роботодавця/податкового агента). При чому передбачається, що у 2018 році на пенсійне та соціальне забезпечення відраховуватиметься 56% надходжень від ПДФО, а у 2019 році – 64%, що відображає пріоритет такого роду видатків.

Компенсаторами втрат бюджету при запровадженні запропонованої концепції мають стати додаткові надходження за рахунок збільшення бази оподаткування через вихід зарплат з тіні, збільшення розміру реальної заробітної плати, збільшення кількості офіційно зайнятих осіб, скасування максимального рівня оподатковуваного доходу, збільшення кількості суб’єктів особливого режиму оподаткування – представників мікро- та малого бізнесу, з надходжень податку від яких також здійснюватимуться відрахування на пенсійне та соціальне забезпечення, і для котрих проектом ліберального Податкового кодексу передбачене збільшення граничного обсягу доходу до 25 млн. грн. А також навантаження на бюджет послабиться завдяки економії на адмініструванні податку та на виплатах по безробіттю.

Додатково очікується, що запровадження концепції об’єднаного ПДФО стане рушійною силою для проведення докорінної реформи системи пенсійного та соціального забезпечення, масив чинного законодавства у якій складається із значної кількості прийнятих у різний час суперечливих нормативних актів. За рахунок приведення їх у відповідність до Конституції України, один до одного, до чинного законодавства, а також за рахунок упорядкування кількості, видів, розмірів соціальних пільг та виплат, верифікації отримувачів таких пільг та виплат відбудеться скорочення неефективних видатків бюджету, як мінімум за рахунок скорочення безпідставних виплат, рівень яких оцінюється Міністерством фінансів України у 16,8 млрд. грн. щорічно.

Прийняття запропонованої концепції у складі законопроекту, на переконання авторів:

- забезпечить зменшення фіскального навантаження на бізнес, створить безумовні передумови для зростання реальних доходів фізичних осіб, а значить однозначно сприятиме оновленню основних фондів підприємств, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів;

- приведе у дію механізм започаткування глибоких життєво необхідних реформ у сфері пенсійного та соціального забезпечення із запровадженням нових більш економічно та соціально ефективних форм і видів соціального захисту та верифікацією отримувачів соціальних витрат, призведе до припинення протиправних схем виведення коштів із Державного бюджету;

- створить передумови для якісних змін у свідомості громадян та суспільства - формування європейської податкової правосвідомості та посилення соціальної відповідальності;

- стане каталізатором формування довіри бізнесу до дій Держави;

- забезпечить соціальну функцію держави на період розгортання системи накопичувального пенсійного забезпечення.

А поки нам залишається вірити у невичерпність наснаги розробників проекту ліберального Податкового кодексу України для переконання суспільства та можновладців у потребі держави у його прийнятті та сподіватися на легкий та не тернистий шлях кодексу коридорами Верховної Ради України.