Комунальний офшор
Комунальні підприємства не підкоряються законам ринку та конкуренції. Чому так відбувається?
Днями Центр економічної стратегії оприлюднив аналітичну записку дослідження «Як фінансування комунальних підприємств обмежує конкуренцію», здійсненого за підтримки Проекту ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» та у співробітництві з аналітичною системою YouControl.
Назва, втім, як і змістовне наповнення аналітичної записки, не дадуть читачу дійти до іншого висновку, ніж про те, що сучасні українські комунальні підприємства та конкуренція – речі не сумісні.
Про що говорять факти? На початку 2020 року в Україні існувало понад 14 тисяч комунальних підприємств, близько 11 тисяч з яких є «живими».
При цьому, кожне третє комунальне підприємство (щодо якого можна знайти фінансову звітність), є збитковим.
Тож виходить, що дуже часто через скрутний фінансовий стан та відсутність ресурсів для розвитку, по-перше, КП просто не здатні надавати споживачам якісні послуги та тримають їх у заручниках власної неефективності.
По-друге, КП, через свою спадкову спорідненість з пост-радянською системою управління, здебільшого стали своєрідним трудовим гетто для усієї маси працівників, які в них працюють. Умови праці, як і рівень її оплати, далеко не найкращі.
Більшість з КП здійснюють діяльність у сфері водопостачання, охорони здоров’я, комунальних послуг, архітектури та інжинірингу, поводження з відходами, операцій з нерухомістю, постачання газу та електроенергії, роздрібної торгівлі тощо.
Але не секрет, що КП здійснюють свою діяльність не лише у сферах, у яких запроваджено державне регулювання тарифів, або ж сферах, здійснення діяльності у яких без державних дотацій не є економічно привабливим, а й на цілком конкурентних ринках. Здавалося б, що саме тут «невидима рука ринку» могла і сама навести лад та змусити КП стати більш ефективними, або ж в іншому разі – піти з ринку.
Але ж ні. Невидима рука ринку може торкатися лише тих компаній, які грають за звичайними правилами, які мали би бути однаковими для усіх учасників ринку. У випадку ж з КП, ринкові закони викривляються надання їм державної підтримки, яка хоч і не дає злиденним КП назавжди піти з ринку, але й не є достатнім стимулом для фінансової санації таких підприємств та зміни їх поведінки у майбутньому.
Не дивно, що місцеві органи влади, приймаючи рішення про надання державної підтримки, здебільшого віддають перевагу своїм підопічним підприємствам. Так, більше 80% з усіх рішень щодо держпідтримки, прийнятих Антимонопольним комітетом України у 2019 році, стосувалося саме підтримки комунальних підприємств.
Попри вже понад 20-річну історію публічних закупівель в Україні, не завжди та не усім КП вдалося прийняти ідею чесної конкурентної боротьби за державні контракти. Спочатку були спроби вийти зі сфери застосування закупівельного законодавства. Їх замінили намагання у будь-який спосіб обґрунтувати застосування засновниками КП неконкурентних процедур закупівель. Зараз же, маючи і досвідчений персонал, і унікальний досвід виконання аналогічних договорів, КП все одно часто лише вдають конкуренцію на торгах, та досі ставляться до процедур закупівель, передбачених Законом, як до незручних формальностей, які лише заважають отримати контракт.
Є ще одна особливість, або й причина існування засилля КП. Те, що інколи пояснюють «неефективним менеджментом», насправді може бути результатом цілеспрямованої діяльності, метою якої є викачування якомога більших обсягів бюджетних ресурсів на «порятунок» безнадійно та хронічно хворих комунальних підприємств. На створення для них умов діяльності та переваг, не доступних для звичайних приватних підприємств. На отримання ласих державних контрактів. На отримання незаконних переваг та несправедливих доходів, які під ширмою збитковості, зникають у невідомому напрямку.
Отже, питання впровадження в Україні ще однієї реформи, спрямованої на формування адекватних умов діяльності комунальних підприємств – лише питання часу.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437