Чому курс долара росте?

І яке це має відношення до оборонних закупівель

Да вибачать мене відомі досвідчені економісти та фінансисти, але писати цю статтю я буду дуже простими словами. Почнемо. Влаштовуйтесь зручніше. Серія перша. Проводимо лікбез. Чому росте або падає курс валюти. Макроекономіка для чайників. Оскільки Україна є країною з економікою, яка розвивається, а не країною з розвинутою економікою, її внутрішня грошова одиниця - гривня, - це субстанція, яка залежить, як від внутрішніх процесів, економічних політик, так досить сильно вона повʼязана з зовнішніми чинниками. Ми не є країною, яка виготовляє товари з високою доданою вартістю. Ми є досі сировинним придатком. Ми вивозили сталь - завозили автомобілі. Вивозили насіння соняшника - завозили олію.

Тобто 2 основні галузі, які приносили нашій країні валюту майже вмерли. Про прокат сталі напевно всі знають. Про труднощі вивезення зерна також. Курс долара, по суті, - це співвідношення валюти, яка заходить в країну за експортну продукцію, і виходить з країни, як оплата за імпортну продукцію. Тобто це платіжний баланс. Як тільки вихід валюти перевищує надходження валюти в країну, долар починає рости (девальваційний процес). Якщо експорт перевищує імпорт, курс долара починає падати (ревальваційний процес). Тут все зрозуміло? Тоді йдемо далі.

Серія друга. А до чого тут Збройні сили України? Да вибачать мене військові, але їх потреби і забезпечення - це мікроекономічні процеси. Якщо відійти від думки, яку функцію виконує ЗСУ, то ЗСУ - це величезний на сьогоднішній день субʼєкт господарювання, і величезний замовник товарів, робіт, послуг. ЗСУ замовляє їжу, пальне, одяг, взуття, медичні вироби, машини, пікапи, тягачі, ракети, снаряди всіх калібрів, дрони, тепловізори, всього не перелічиш. ЗСУ споживає величезний обʼєм товарів, робіт, послуг. Певно, на сьогоднішній день - це самий великий замовник в країні. Окрім того, термін життя будь-чого на нулях - дуже короткий. Самі розумієте чому.

Серія третя. Так в чому проблема з замовленнями ЗСУ? Україна не виробляє все, що потрібно нашій армії. Багато чого ми змушені імпортувати. Тобто виводити валюту за кордон. Це в основному стосується зброї, снарядів різних калібрів, комплектуючих, і всього, що повʼязано з летальною зброєю. В цьому випадку, вивід валюти за кордон є виправданим. Це наша з вами безпека, це втримання лінії фронту, це війна, на якій треба і стримувати противника зброєю, і наступати без зброї неможливо. Але. 

Серія четверта. Локалізація виробництв та Made in Ukraine. В ідеалі було б, що все, що використовується під час війни виготовлялось в Україні. Це робочі місця, це зростання валового внутрішнього продукту, це податки, які потім йдуть знову ж на ту саму війну. Це підтримка економіки, і її зростання, бо споживання дуже велике та безперебійне, і зараз може йти тільки в бік збільшення. Може, ми колись доживемо до цього моменту, коли все, що потрібне для захисту нашої країни, та для відповіді на акти агресії на нашу країну буде виготовлятися в Україні. В ідеалі ще й експортувати зброю, як товар з великою доданою вартістю.Але Якщо в Україні є виробники того, що споживає армія, то абсолютно логічним було б закуповувати це все в Україні. У 2023 році колегіальним органом МО, в склад якого я входила, кваліфікаційні вимоги до постачальників були прописані таким чином, що вийти на торги могли тільки українські виробники. А ще хотілось би зазначити, що українські виробники навчені ще з далекого 2015 року виготовляти все згідно з технічними умовами та 375 наказу по прийомці. Це виключає прийняття «курток Резнікова». Як показала практика, ні Туреччина, ні Китай не дотягують до наших вимог по ТУ, або не доброчесні імпортери везуть свідомо неякісне. А потім демпінгують на торгах.

Серія пʼята. Так, що з курсом долара? Тут я можу абсолютно чітко сказати. Якщо ми, як країна загалом, та Міністерство оборони зокрема, будемо закуповувати за межами нашої країни, те, що ми можемо виготовляти на території нашої країни. То ми будемо красти. Так, я спеціально так написала. Ми будемо красти у нашої економіки. Ми будемо красти зростання ВВП. Ми будемо красти податки. Ми будемо красти робочі місця. Ми будемо красти у кожного з нас на девальвації долара. Але Ми будемо допомагати економіці Туреччини та Китаю. Чи правильно це? Відповідь ви бачите на табло в пунктах обміну валют.