Воюють не тільки зброєю, але й економіками

Є такий момент - профдеформація. Це коли тобі здається, що те, що розумієш ти, зрозуміло і всім іншим. Але ні. Як показує життя, очевидні речі не всім очевидні.

Тому, може, візьмусь за дуже невдячну справу, пояснювати деякі економічні процеси. За однією з освіт я економіст та маю неабиякий досвід роботи в фінансовому секторі, та й власний бізнес. Певно, можу прокомунікувати з суспільством з цього питання, якщо більше нікому. Що цікавить більшість з вас, окрім цін на комунальні послуги? Курс долара. Коли він піднімається, за ним відбувається здорожчання майже всього.

Тому. Бюджет нашої країни на сьогоднішній день - це по суті, бюджет Міністерства оборони. Тому розглянемо, якраз закупівлі саме цього міністерства.

Що таке курс долара? Все дуже просто. Це баланс між імпортом та експортом. Тобто, скільки валютних коштів заходить в країну, стільки має і виходити. Якщо заходить більше, виходить менше - це ревальвація (укріплення) місцевої валюти. Якщо заходить менше, а виходить більше - це девальвація місцевої валюти. Звісно, це більш складний механізм, але якщо грубо, то це так.

А тепер уявіть. На нашу величезну армію ми хочемо купити шкарпетки, які виготовляються в Україні, та снаряди, які не виготовляються в Україні. Якщо по снарядах в мене питань немає. Бо вони треба. Хоч за валюту, хоч по матеріально-технічній допомозі союзників, але вони потрібні. І їх необхідно імпортувати. Паралельно розвиваючи власне виробництво (але це не так швидко, як нам хочеться).

Але повернемось до шкарпеток. По-перше, шкарпетки для ЗСУ можуть контрактуватись тільки по технічним умовам, які затверджені МО та ГШ. Дозволю собі невелике відхилення від основної лінії розповіді.

У 2014 році наші військові воювали в так званій «Гелетейці». Це була військова форма для поховання, 100% поліестер, який загорявся за долю секунди. І ми тоді мали таку кількість поранених опікових, що й згадувати страшно. Одного разу я потрапила в реанімацію до військового, у якого було 85% опіків. Я ніколи не забуду запах, який там стояв. Запах печеного мʼяса. Тому у 2015 я з головою поринула в зміну, а скоріше написання технічних умов для нової військової форми. Змінили. Опіків стало не те що менше, а значно менше.

А тепер повернемось до головної лінії сюжету. Так, що там зі шкарпетками? Шкарпетки в достатній кількості виготовляються в Україні. Окрім того, вони виготовляються згідно з ТУ. Але що може відбутися? На торги МО виходить імпортер та дає нижчу ціну у порівнянні з українськими виробниками - і законтрактують його. Чому нижчу? По-перше, бавовну в Україні не вирощують, по-друге, банальний демпінг для того, щоб відкрити для себе новий ринок, економія на матеріалах. Вже не раз помічала, що лінійні розміри товарів з Туреччини та Китаю менші, ніж написані в ТУ. Куртки турецькі памʼятаєте? Ось якось так відбувається і буде відбуватись.

А тепер від мікроекономіки до макроекономіки. Якщо ми почнемо закуповувати не тільки порох для снарядів, а й шкарпетки, то потім не дивуйтесь курсу долара, траєкторія руху якого буде лише вгору. А може й в космос. Бо ми будемо тільки завозити, перекошуючи платіжний баланс. Так фінансисти та економісти скажуть, що я дещо спрощую. Звісно. Але. Ми маємо завантажувати українських виробників. Бо це податки, робочі місця, та зростання валового внутрішнього продукту.

Бо воюють не тільки зброєю, але й економіками. Тому підтримка вітчизняного виробника, якісні закупівлі та постачання для ЗСУ. А щоб кошти були на ракети, треба контрактувати переважну більшість всього, що можливо, у місцевих виробників.