Державне регулювання цін: як потрібно змінити підходи
Чинні норми у сфері держрегулювання цін не змінювалися фактично вже чверть століття, але сама економіка виросла з них
Незабаром осінь, а осінь – це пора традиційного для України зростання споживчих цін на товари та тарифи на житлово-комунальні послуги. І, як і кожної осені під час зростання цін, у ЗМІ починають обговорювати питання державного регулювання цін. Цього року ця тема виникла навіть раніше, через встановлення Урядом мінімальних цін на електроенергію для населення 11 серпня поточного року.
Галасу це рішення спричинило багато, але, на жаль, переважно дискусії щодо урядового рішення акцентували увагу на розмірі тарифу, а не на принципах, на яких має бути побудована система державної регуляторної політики у сфері ціноутворення. Саме так – державної політики і саме в царині ціноутворення.
Розумію, що подібне твердження йде в розріз із міфом про «невидиму руку ринку, яка сама все владнає та виправить», проте переважна більшість країн світу із ринковою економікою таку політику мають. Мають, насамперед для того, щоб вживати запобіжних заходів при навіть натяку на встановлення монополії у тій чи іншій галузі господарства.
Україна не є винятком із загальносвітової практики й також має певні механізми реалізації політики попередження та боротьби із монополізацією ринків, зокрема й за допомогою державного регулювання цін. Проте, нормативно-правове забезпечення цього механізму, на даний час, настільки застаріло, що варто не просто говорити про його невідповідність поточній реальності, а змінювати його якнайшвидше.
Чинне на сьогодні Положення «Про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень» затверджене урядовою Постановою №135 від 22 лютого 1995 року. Тобто, 26 років тому.
Нагадаю, що тоді, в 1995 році, обсяги державної частки в економіці хоча й вже відрізнялися від 100% у менший бік, але ще не настільки, щоб Уряд не мав безпосереднього впливу на роботу переважної кількості підприємств. Тому й методи контролю за цінами, які були достатньо дієвими та ефективними 26 років тому, наразі, коли частка держави в економіці країни складає 12-15% - не спрацьовують. Не спрацьовують не тому, що вони хибні самі по собі, а тому, що вони не є адекватними поточній економічній ситуації.
Фактично держава може здійснювати регулювання цін на продукцію монопольних утворень лише шляхом встановлення фіксованих цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницько-збутових націнок, граничних нормативів рентабельності, або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін. Чи достатньо цього, для реального зменшення вартості товарів та послуг і зменшення впливу природних монополій на споживачів та супутні ринки? Ні, недостатньо.
Адміністративні важелі спрацьовували тоді, коли фактично всі природні монополії знаходилися або у власності держави або перебували під її безпосереднім контролем. Зараз ситуація змінилася. І для того, щоб впливати на процес ціноутворення і регулювати його заради забезпечення певних суспільних потреб чи державної безпеки, потрібен цілий комплекс інструментів, окрім адміністративних процедур з обмеження рівня прибутку.
Залежно від того, на якому ринку держава планує втручання з метою регулювання цін варто розглянути декілька можливих варіантів впливу:
• на ринку продуктів харчування, краще за все, разом із адміністративними обмеженнями, спрацює схема товарних інтервенцій з Державного резерву, закупівлі до якого повинні бути частиною державної політики з продовольчої безпеки;
• на ринку корисних копалин та продовольчої сировини – це запровадження спеціалізованих мит на експорт (якщо видобування та виробництво – місцеве) та загороджувальних акцизів на транзит (з метою економічно примусити продати товар в Україні та/або отримати додатковий ресурс для цільових субсидій споживачам);
• на енергетичному ринку – зменшити рівень митних платежів (для палива) та ліквідувати можливість закладати інвестиційну складову у собівартість (тим самим, збільшивши рівень прибутковості і отримавши додаткові надходження до бюджету через податок на прибуток, які можна спрямувати на цільові субсидії споживачам).
Безумовно, державна програма має налічувати більше пунктів та більш розлогого опису їхнього впливу, але нормативно-правова база 26-річної давнини повинна бути якнайшвидше оновлена.
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко вчора о 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля вчора о 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда вчора о 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
9408
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 7248
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 5050
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 3928
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 2563