9 травня як національний комплекс
Проблема 9 травня в тому, що люди, які нібито перемогли, так і не стали справжніми переможцями і їм залишається лише щоразу нагадувати самим собі про славне минуле
Проблема 9 травня в тому, що люди, які нібито перемогли, так і не стали справжніми переможцями і їм залишається лише щоразу нагадувати самим собі про славне минуле, де вони були важливими і де їх дії мали значення. І саме цим важливий цей день, а не міфічною пам'яттю про загиблих.
На папері в Другій світовій перемогли росіяни, українці, білоруси... А в реальності - німці й італійці. Інакше як пояснити, що переможені живуть значно краще, ніж переможці? То переміг хто?
І це неймовірно давить на тих українців і росіян, які першими говорять про "дєди воєвалі". І вся ця ненависть і заздрість веде людей на паради, змушує надягати георгіївські стрічки і брати до рук портрети загиблих. Бо так вони відчувають свою важливість.
Однак цікаво, ким би обрали бути ці люди: німцем із Мюнхена, в якого дід воював в СС, і в якого є непоганий автомобіль, пристойна квартира і 4000 євро зарплати, чи росіянином, в якого автомобіль "лада-калина" і зарплата 400 євро? Тільки чесно.
Тому 9 травня - це ніяка не пам'ять про загиблих. Бо пам'ять - це кладовище і тиша. Пам'ять - це запалити свічку на вікні, згадавши Голодомор. А паради з піснями - це зовсім не заради пам'яті. Це заради відчуття власної важливості. І це від злоби і власної безпорадності.
Зрештою, хіба часто переможці кричать про свою перемогу? Та ні. Тому що їх статус говорить краще за їх слова. Успішність держав тут і зараз - це краще свідчення справжньої перемоги. А не паради і стрічки.
А коли людям немає що сказати про теперішнє, не кажучи вже про майбутнє, то вони завжди згадують про минуле. Тому що там вони були великим народом, який переміг фашистського монстра. А тут і зараз вони по великому рахунку ніхто.
І цей комплекс 9 травня існуватиме до того часу, поки буде ненависть до переможених. І вже не залишиться живим жодного ветерана Другої світової, а паради все одно ходитимуть. Бо тільки вони дають таке солодке відчуття перемоги і власної значущості, якого так не вистачає в реальному і бідному сьогоденні.
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль вчора о 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов вчора о 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 14.11.2024 09:56
-
Найкращі вбрання конкурсу "Міс Всесвіт-2024" – фото
Життя 29563
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 9184
-
Кольори заходу сонця і мексиканський стиль: нова колекція Carolina Herrera: ФОТО
Життя 4820
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 4604
-
Китай збудував свій перший мегапорт у Південній Америці. Відкривати приїхав Сі Цзіньпін
Бізнес 4051