Як підтримати українських фермерів без дотацій? Вихід – публічні закупівлі

Щогодини протягом доби, в Україні оголошують близько 29 закупівель продуктів харчування та сільгосппродукції. Якщо зв'язати ДАР з Pozorro - ми з'єднажмо виробника з покупцем напряму.

За 2022 рік в Україні  проведено більш як 2,7 млн публічних закупівель з очікуваною вартістю понад 720 млрд грн. З них, понад 260 тис. – продукти харчування, сільськогосподарська та супутня продукція, про це повідомила команда Smart Tender. 

Кого цікавлять самі пропозиції без аналітики – одразу переходимо до Розділу ІІІ.

І. Що зараз з дрібними сільськогосподарської продукції? Розбираємося.

Щогодини протягом доби, в Україні оголошують близько 29 закупівель продуктів харчування та сільгосппродукції. Це можуть бути тендери на 1 млрд для військових частин, а можуть бути на 100 тис. грн для комунальних дитячих садочків.

Це зовсім різні історії з різними вимогами та класом учасників. Тому давайте одразу відкинемо величезні оборонні тендери. Вони вимагають участі величезних компаній – з сотнями одиниць персоналу, з можливістю переробки і фасування продукції та рядом інших нюансів.

З іншого боку, в нас є комунальна та державна ніша, де все набагато менше та простіше. Це дитячі садочки, школи, спортивні заклади, невеликі підприємства тощо. Часто лоти варіюються в межах 100-500 тис. грн і вимагають поставку простої обробленої продукції у виді овочів чи фруктів. 

Стандартна історія – оголошення тендеру на постачання продуктів харчування до 31 грудня 202Х року. Тобто замовник групує всю річну потребу – овочі, воду, молочну продукцію тощо і прописує умови та адреси поставки.

Замовнику зручно не розбивати лоти за типами продукції, а укласти договір з одним переможцем і на картоплю, і на пару пляшок Coca-Cola. Фактично це одразу відкидає фермерів від можливості взяти участь у тендері, адже вони мають лише певну частину з цієї продукції.

У діалозі з Мінекономіки такі питання піднімалися. Були озвучені пропозиції на законодавчому рівні внести зміни до пункту 9 частин другої статті  22 ЗУ «Про публічні закупівлі», щодо можливості подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота), але Мінекономіки їх не підтримало, посилаючись на можливі зловживання. Додатково вони апелюють до порушень, у таких історіях, норм Наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, де предмет закупівлі визначається за показником 4ї цифри Словника, тож відсилають скаржитися до АМКУ.

З одного боку логіка є, з іншого – проблема має доволі масовий характер, а потенційний фермер не буде витрачати 0,3-0,6% очікуваної вартості закупівлі за оскарження документації або рішення замовника.

Але зверніть увагу, навіть при групуванні за показником 4ї цифри є питання. Приклад - ДК 021:2015 – «03220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи». Багато ви знаєте аграріїв, які вирощують картоплю, моркву, але на задньому дворі мають ще пару бананових рослин та кущів апельсина? Жодного. Ось і відповідь – знову закупівля доступна тільки посередникам.

ІІ. Чи може виробник конкурувати з гуртовим постачальником? Може, але є умови. 

За 2022 рік українські фермери виробили близько 9 млн т. овочів, близько 2,7 млн т. фруктів та понад 11,5 млрд одиниць яєць. І це при тому, що через окупацію певних районів Херсонщини, Миколаївщини та Запоріжжя ми мали негативні показники збору цих груп культур в 2022 році. Але зараз йде активне відновлення, у тому числі завдяки програмам теплиць.

То ж з об’ємами питання зрозуміле, залишається ціна. За статистичною інформацією Мінагрополітики, ціна картоплі на гуртових ринках у 2022 склала від 7 до 10 грн/кг. При цьому, на публічних закупівлях така ціна не завжди трималася. Були гучні резонанси щодо 17, а то й 27 грн/кг.

Всі люблять приклади, тож переходимо до конкретної закупівлі.

Тендер на закупівлю овочів від Відділу освіти Миколаївської селищної ради, Сумської області. Очікувана вартість закупівлі 250 тис. грн. Після розкриття пропозицій виграшна ціна від ФОП - 213 829,00 грн. Здавалося б – круто, зекономили.

Але подивімося на ціни та порівняємо їх станом на кінець серпня 2023 (дата розкриття пропозицій):

Не потрібно одразу хапатися за голову, адже умови закупівлі передбачають багаторазову поставку у різні ДНЗ району, а ще робота персоналу, прибуток і тп. Але вказаний ФОП працює виключно по Сумській області, тому логістичні витрати мають бути помірні.

Може фермер теж в змозі довезти картоплю за 5 км від своєї ділянки?

ІІІ. То ж короткі висновки і що можна запропонувати. 

Перше – змінювати чинну процедуру, передбачати обов’язковий поділ лотів тощо – під час війни дійсно складно. Замовникам можуть зривати закупівлі, а конкуренти користуватися цим для затягування.

Друге – дрібні закупівлі мають регіональний характер. По договорах на 100-500 тис. грн ніхто не буде систематично возити продукцію через половину країни.

Третє – абсолютна більшість чинних договорів виконується постачальниками, а не виробниками.

Тож підсумуємо наведені пропозиції та отримуємо наступну концепцію:

1) Не потрібно вносити законодавчі зміни й зобов’язувати до чогось замовників.

2) Потрібно дати механізм зв’язку агровиробників та покупців через добровільне інформування в електронних кабінетах.

3) Потрібно додати до Prozorro посилання на ДАР, в якому зареєстровані виробники отримають код закупівлі та зможуть зареєструватися.

(Покрокова інструкція на схемі нижче).

Тож працюємо над ініціативою далі з Мінагрополітики та сподіваємося суттєво збільшити долю безпосередніх агровиробників у закупівлях овочів, фруктів, молока тощо на партії вартістю 50 – 500 тис. грн.

Для виробників, межах календарного року – це мільярди гривень доходу.

Для держави - мільйони гривень економії.