Ген волонтерства

(Біологічно юридичний погляд).

Прим.: Ген - одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки.

Уявімо, що держава - це Організм. Організм має захворювання у вигляді зовнішніх та внутрішні паразитів. Для боротьби з паразитами ослабленому Організму не вистачає захисних ресурсів і в ньому активується сплячий до цього ген спадкового матеріалу направлений на посилення ослаблених захисних ресурсів. Таким чином, в тяжкий для держави час, в суспільстві активізувався ген волонтерства. Ген відмінний від інших своєю особливістю - небайдужість до всіх процесів від яких залежить виживання та розвиток Організму.

Непомітно для своїх носіїв (волонтерів), ген волонтерства набув всіх генних властивостей визначених молекулярною біологією, а саме:

1. дискретність – гени не змішуються (співпраця волонтерів на рівні проектів і кожен проект унікальний);

2. стабільність - здатність зберігати структуру (незалежно від зовнішніх та внутрішніх факторів мережева структура волонтерства стабільна);

3. лабільність - здатність багаторазово мутувати (коригування плану дій в залежності від обставин для вирішення поставлених завдань, але тільки в позитивному напрямку);

4. множинний алелізм - багато генів існують в популяції в безлічі молекулярних форм (форми, прояви, механізми, шляхи досягнення результатів у волонтерства різні, результат один – позитивний ефект для Організму);

5. алельність - в генотипі диплоїдних організмів лише дві форми гена (поєднання жіночої та чоловічої сили у волонтерстві);

6. специфічність - кожен ген кодує свій продукт (кожен проект волонтерів з часом професіоналізується);

7. плейотропія - множинний ефект гена (енергія волонтерства притягує більше учасників);

8. експресивність - ступінь вираженості гена в ознаці (без експресії волонтерів не було б результатів);

9. пенетрантність - частота прояву гена в фенотипі (суспільство закріплює волонтерство на рівні правил);

10. ампліфікація - збільшення кількості копій гена (волонтери позитивно множаться).

Мовою науки генна дорожня карта волонтера виглядає так: 

Стабільно, але специфічно та експресивно, з урахуванням множинного алелізму та алельності ампліфікуючись лабіювати, з метою пенетрантнійності та плейотропії гену волонтерства у Організмі держави.

Юридичне поле, в свою чергу, визначає волонтерство - як добровільну, соціально спрямовану, неприбуткову діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.

Волонтерська діяльність здійснюється, зокрема, за такими напрямами:

- надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції. 

(Саме в цих обставинах ген волонтерства був активований і в подальшому суспільство закріпило волонтерство в цій сфері на рівні нормативних правил);

- надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів.

(Саме в цих обставинах волонтери діють в даний час. Деякі представники органів влади, через свої фізичні або інші вади, обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів. У зв’язку з чим, ген українського волонтерства набув своєї унікальності, розширив сферу своєї реалізації по Організму, і вже не обмежується допоміжними функціями, а заміщує прогалини і деактивує непрацюючі сфери).

Підсумовуючи цей біологічно юридичний огляд ГЕНу волонтерства можна констатувати, суспільством, як імунною системою Організму, закладено на рівні правил підтримку процесів небайдужості кожної клітини Організму. З часом одужування Держави настане, а ген волонтерства вже буде в структурі ДНК кожного українця.