Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.12.2016 09:09
Аграрна галузь: підсумки 2016 року
Ось і добігає до завершення насичений на події 2016 рік. Розглянемо яких результатів досягнули та з якими викликами зіткнулися сільгоспвиробники в році, що минає. Передусім варто зазначити, що вже кілька років поспіль сільське господарство є провідною бюдж
Ось і добігає до завершення насичений на події 2016 рік. Розглянемо яких результатів досягнули та з якими викликами зіткнулися сільгоспвиробники в році, що минає. Передусім варто зазначити, що вже кілька років поспіль сільське господарство є провідною бюджетоутворюючою галуззю, яка забезпечує зростання ВВП та надходження валюти в країну. За інформацією Державної служби статистики у період з січня по жовтень 2016 року Україною експортовано сільськогосподарської продукції на суму 11,8 млрд дол., що склало 40,7 % від загальнонаціонального експорту. Експортний потенціал забезпечується завдяки зростанню обсягів виробництва у рослинництві. За зведеними даними урожай зернових та зернобобових культур у заліковій вазі у 2016 році склав 64,2 млн тонн, що на 4 млн тонн більше ніж у 2015 році, при урожайності 44,8 ц/га (більше на 3,7 ц/га ніж у 2015 р.). При цьому у тваринництві негативні тенденції тільки посилюються: у порівнянні з минулим роком скорочення поголів’я корів склало 3,9%, свиней – 5,5%, овець та кіз – 2,9%, птиці – 4,1%.
Не додає сільгоспвиробникам впевненості в завтрашньому дні і політика держави, яка посилює фіскальний тиск на галузь. Тепер про все по порядку.
Всі ми добре пам’ятаємо, багатотисячні мітинги працівників сільського господарства перед Новим 2016 роком під стінами Верховної Ради та по областях проти намірів уряду скасувати спеціальний режим ПДВ. Хоча нам тоді і вдалося частково відстояти спецрежим ПДВ ще на рік, але основні аргументи сільгоспвиробників так і не були почуті владою.
У 2016 рік сільгоспвиробники увійшли зі змінами в податковому законодавстві (законопроект № 3688 від 22.12.2015), згідно яких сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємствами на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів/послуг тепер залишається в їх розпорядженні не повністю (як це було в минулих роках). З 1 січня 2016 року до держбюджету сплачується нарахованого ПДВ: 85% для зернових та технічних культур, 20% продукції тваринництва, інших (крім зазначених вище) сільгосптоварів та всіх видів сільгосппослуг – 50 %.
При цьому введення законодавцями двох реєстрів відшкодування ПДВ призвело до непрозорого повернення ПДВ одним і неповернення іншим. Сама логіка такого поділу обґрунтовувалася необхідністю вчасного повернення ПДВ великим експортерам, а грошей як відомо в бюджеті на всіх не вистачає.
Щоб виправити ситуацію рядом народних депутатів разом із аграрними асоціаціями було підготовлено та зареєстровано у Верховній Раді законопроект № 3851-1 від 04.02.2016, в якому йдеться про відновлення спецрежиму ПДВ до 2018 року та введення єдиного відкритого реєстру повернення ПДВ. Як альтернативу йому для швидшого проходження в парламенті також зареєстровано законопроект 3810 від 25.01.2010, в якому не йшлося про відновлення спецрежиму ПДВ, але було передбачено введення єдиного відкритого реєстру повернення ПДВ.
Відстоюючи необхідність відновлення спецрежиму ПДВ, який діяв до 1 січня 2016 року сільгоспвиробники 15-16 березня та 4 жовтня провели масштабні акції протесту під стінами парламенту та в областях. Протягом літа також працювала Робоча група за участю представників Міністерства фінансів, Міністерства аграрної політики, Державної фіскальної служби та аграрних асоціацій, яка готувала пропозиції в систему оподаткування агросектору з 1 січня 2017 року. Сторони попередньо домовились про повернення з 1 січня 2017 року до умов оподаткування в частині спеціального режиму ПДВ, які діяли до 2016 року – для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі.
Однак в підготовленому урядом проекті бюджету на 2017 рік, за який проголосував парламент в ніч з 20 на 21 грудня, замість спецрежиму ПДВ введена пряма підтримка сільгоспвиробників, яка прописана в законопроектах № 5131 від 15.09.2016 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)", № 5132 від 15.09.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" та № 5368 від 07.11.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)".
Законопроект № 5131 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)" передбачає державну підтримку сільського господарства в 2017-2021 роках у обсязі 1 % аграрного ВВП, а це порядку 4 млрд грн, які віднесені до загального фонду бюджету. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку тваринництва, птахівництва, садівництва, овочівництва та виноробства. Згідно з документом, 10% у 2017, 15% в 2018, 20% в 2019-2021 роках такої підтримки має бути направлено сільськогосподарськими товаровиробниками на придбання у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання.
Документом також встановлено, що в 2017-2021 роках розподіл бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції буде проходити в автоматичному режимі. Зокрема, дотацію буде розподіляти Мінагрополітики на підставі даних фіскальної служби, пропорційно сумі вартості реалізованої сільськогосподарським товаровиробником сільськогосподарської продукції.
Законопроект № 5132 збільшує єдиний податок 4-ої групи із 0,81% до 0,95%, який буде направлений у спецфонд держбюджету для підтримки агровиробників, а це ще порядку 1 млрд грн. Наші побоювання викликала можливість віднесення всієї суми держпідтримки сільгоспвиробників до незахищених статей спеціального фонду, які в умовах браку доходів або завищених витрат, таких як приміром націоналізація "Приватбанку" потраплять під фактичне скорочення. Як свідчить досвід в попередні роки, коли діяли бюджетні програми прямої держпідтримки аграрної галузі зі спеціального фонду реально виділялося із запланованого не більше 30%. Щоправда, щоб робити остаточні висновки маємо дочекатися офіційної публікації відповідних текстів законів і їх підписання Президентом.
Іншим важливим викликом для сільгоспвиробників є питання землі. Із позитивного: до 1 січня 2018 року подовжено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення (законопроект № 5123-1 від 06.10.2016). Однак подовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення всього на рік не знімає його з порядку денного. Вже зараз спостерігаємо активізацію у публічному та законодавчому просторі гравців, які зацікавлені в якнайшвидшому запуску продажу земель сільськогосподарського призначення. На розгляді у профільному комітеті Верховної Ради знаходиться законопроект № 4010а від 15.07.2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб "емфітевзис"", в якому ідеться про можливість передач земельної ділянки в довготермінову заставу для отримання кредиту. Як випливає із аналізу законопроекту, під емфітевзисом його автори вирішили легалізувати продаж земель сільськогосподарського призначення.
Кілька слів необхідно сказати про основні тези законопроекту № 5535 від 13.12.2016, яким хочуть запровадити обіг земель сільськогосподарського призначення у декілька етапів. Прийняття закону про обіг автоматично припиняє дію мораторію з дня вступу в дію нового закону. Я б не хотів зупинятись на етапах, а зазначити на обмеженнях які цей законопроект готує. Зокрема з 2017 року фізична особа може володіти до 500 га, юридична особа з 2020 року до 33% земель в районі в якому працює. Відчуваєте різницю 500 га та 33%. Також додайте до цього, що проміжок часу для права купувати землю фізичним особам та вступу в права юридичних осіб триватиме лише 3 роки.
Завершуючи короткий огляд року, що минає слід зазначити, що у Верховній Раді знаходяться важливі для аграрної галузі законопроекти, які потребують схвалення. Проект Закону № 5225 від 04.10.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства" передбачає повернення спецрежиму ПДВ галузям, що орієнтовані на внутрішній ринок (тваринництво, овочівництво, садівництво, виноградарство та цукрової галузі). Кошти на підтримку мають надійти від запровадження мінімального податкового соціального зобов’язання. За підрахунками асоціацій це додаткові надходження до бюджету в розмірі порядку 6 млрд грн з яких і мають підтримати вище перераховані галузі.
Законопроект за № 5363 від 04.11.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства та зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції" передбачає запровадження мінімального податкового соціального зобов’язання де об’єктом оподаткування стануть сільськогосподарські угіддя. В ньому також запропоновано зниження ставки ПДВ з 20 % до 7 % для деяких видів сільськогосподарської продукції, яка йде переважно на внутрішній ринок.
Другого читання очікує проект ЗУ № 4355 від 31.03.2016 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель", в якому йдеться про надання права громадам розпоряджатися землею за межами населених пунктів. Цей Закон повинен запобігти подальшому занепаду українського села і започаткувати відновлювальні процеси.
Маю надію, що депутати найближчим часом розглянуть ці законопроекти і приймуть по них позитивні рішення. Отож побажаємо нашим парламентаріям розсудливості, а всім нам, щоб Новий 2017 рік був щедрим на здоров’я, любов і достаток.
Не додає сільгоспвиробникам впевненості в завтрашньому дні і політика держави, яка посилює фіскальний тиск на галузь. Тепер про все по порядку.
Всі ми добре пам’ятаємо, багатотисячні мітинги працівників сільського господарства перед Новим 2016 роком під стінами Верховної Ради та по областях проти намірів уряду скасувати спеціальний режим ПДВ. Хоча нам тоді і вдалося частково відстояти спецрежим ПДВ ще на рік, але основні аргументи сільгоспвиробників так і не були почуті владою.
У 2016 рік сільгоспвиробники увійшли зі змінами в податковому законодавстві (законопроект № 3688 від 22.12.2015), згідно яких сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємствами на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів/послуг тепер залишається в їх розпорядженні не повністю (як це було в минулих роках). З 1 січня 2016 року до держбюджету сплачується нарахованого ПДВ: 85% для зернових та технічних культур, 20% продукції тваринництва, інших (крім зазначених вище) сільгосптоварів та всіх видів сільгосппослуг – 50 %.
При цьому введення законодавцями двох реєстрів відшкодування ПДВ призвело до непрозорого повернення ПДВ одним і неповернення іншим. Сама логіка такого поділу обґрунтовувалася необхідністю вчасного повернення ПДВ великим експортерам, а грошей як відомо в бюджеті на всіх не вистачає.
Щоб виправити ситуацію рядом народних депутатів разом із аграрними асоціаціями було підготовлено та зареєстровано у Верховній Раді законопроект № 3851-1 від 04.02.2016, в якому йдеться про відновлення спецрежиму ПДВ до 2018 року та введення єдиного відкритого реєстру повернення ПДВ. Як альтернативу йому для швидшого проходження в парламенті також зареєстровано законопроект 3810 від 25.01.2010, в якому не йшлося про відновлення спецрежиму ПДВ, але було передбачено введення єдиного відкритого реєстру повернення ПДВ.
Відстоюючи необхідність відновлення спецрежиму ПДВ, який діяв до 1 січня 2016 року сільгоспвиробники 15-16 березня та 4 жовтня провели масштабні акції протесту під стінами парламенту та в областях. Протягом літа також працювала Робоча група за участю представників Міністерства фінансів, Міністерства аграрної політики, Державної фіскальної служби та аграрних асоціацій, яка готувала пропозиції в систему оподаткування агросектору з 1 січня 2017 року. Сторони попередньо домовились про повернення з 1 січня 2017 року до умов оподаткування в частині спеціального режиму ПДВ, які діяли до 2016 року – для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі.
Однак в підготовленому урядом проекті бюджету на 2017 рік, за який проголосував парламент в ніч з 20 на 21 грудня, замість спецрежиму ПДВ введена пряма підтримка сільгоспвиробників, яка прописана в законопроектах № 5131 від 15.09.2016 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)", № 5132 від 15.09.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" та № 5368 від 07.11.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)".
Законопроект № 5131 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)" передбачає державну підтримку сільського господарства в 2017-2021 роках у обсязі 1 % аграрного ВВП, а це порядку 4 млрд грн, які віднесені до загального фонду бюджету. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку тваринництва, птахівництва, садівництва, овочівництва та виноробства. Згідно з документом, 10% у 2017, 15% в 2018, 20% в 2019-2021 роках такої підтримки має бути направлено сільськогосподарськими товаровиробниками на придбання у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання.
Документом також встановлено, що в 2017-2021 роках розподіл бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції буде проходити в автоматичному режимі. Зокрема, дотацію буде розподіляти Мінагрополітики на підставі даних фіскальної служби, пропорційно сумі вартості реалізованої сільськогосподарським товаровиробником сільськогосподарської продукції.
Законопроект № 5132 збільшує єдиний податок 4-ої групи із 0,81% до 0,95%, який буде направлений у спецфонд держбюджету для підтримки агровиробників, а це ще порядку 1 млрд грн. Наші побоювання викликала можливість віднесення всієї суми держпідтримки сільгоспвиробників до незахищених статей спеціального фонду, які в умовах браку доходів або завищених витрат, таких як приміром націоналізація "Приватбанку" потраплять під фактичне скорочення. Як свідчить досвід в попередні роки, коли діяли бюджетні програми прямої держпідтримки аграрної галузі зі спеціального фонду реально виділялося із запланованого не більше 30%. Щоправда, щоб робити остаточні висновки маємо дочекатися офіційної публікації відповідних текстів законів і їх підписання Президентом.
Іншим важливим викликом для сільгоспвиробників є питання землі. Із позитивного: до 1 січня 2018 року подовжено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення (законопроект № 5123-1 від 06.10.2016). Однак подовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення всього на рік не знімає його з порядку денного. Вже зараз спостерігаємо активізацію у публічному та законодавчому просторі гравців, які зацікавлені в якнайшвидшому запуску продажу земель сільськогосподарського призначення. На розгляді у профільному комітеті Верховної Ради знаходиться законопроект № 4010а від 15.07.2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб "емфітевзис"", в якому ідеться про можливість передач земельної ділянки в довготермінову заставу для отримання кредиту. Як випливає із аналізу законопроекту, під емфітевзисом його автори вирішили легалізувати продаж земель сільськогосподарського призначення.
Кілька слів необхідно сказати про основні тези законопроекту № 5535 від 13.12.2016, яким хочуть запровадити обіг земель сільськогосподарського призначення у декілька етапів. Прийняття закону про обіг автоматично припиняє дію мораторію з дня вступу в дію нового закону. Я б не хотів зупинятись на етапах, а зазначити на обмеженнях які цей законопроект готує. Зокрема з 2017 року фізична особа може володіти до 500 га, юридична особа з 2020 року до 33% земель в районі в якому працює. Відчуваєте різницю 500 га та 33%. Також додайте до цього, що проміжок часу для права купувати землю фізичним особам та вступу в права юридичних осіб триватиме лише 3 роки.
Завершуючи короткий огляд року, що минає слід зазначити, що у Верховній Раді знаходяться важливі для аграрної галузі законопроекти, які потребують схвалення. Проект Закону № 5225 від 04.10.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства" передбачає повернення спецрежиму ПДВ галузям, що орієнтовані на внутрішній ринок (тваринництво, овочівництво, садівництво, виноградарство та цукрової галузі). Кошти на підтримку мають надійти від запровадження мінімального податкового соціального зобов’язання. За підрахунками асоціацій це додаткові надходження до бюджету в розмірі порядку 6 млрд грн з яких і мають підтримати вище перераховані галузі.
Законопроект за № 5363 від 04.11.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства та зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції" передбачає запровадження мінімального податкового соціального зобов’язання де об’єктом оподаткування стануть сільськогосподарські угіддя. В ньому також запропоновано зниження ставки ПДВ з 20 % до 7 % для деяких видів сільськогосподарської продукції, яка йде переважно на внутрішній ринок.
Другого читання очікує проект ЗУ № 4355 від 31.03.2016 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель", в якому йдеться про надання права громадам розпоряджатися землею за межами населених пунктів. Цей Закон повинен запобігти подальшому занепаду українського села і започаткувати відновлювальні процеси.
Маю надію, що депутати найближчим часом розглянуть ці законопроекти і приймуть по них позитивні рішення. Отож побажаємо нашим парламентаріям розсудливості, а всім нам, щоб Новий 2017 рік був щедрим на здоров’я, любов і достаток.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
Топ за тиждень
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 221
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
Популярне
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 11829
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10119
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6537
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4060
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3218
Контакти
E-mail: [email protected]