Діджиталізація процесів виконавчого провадження,як інструмент заощадження коштів

Звертаючись до виконавця за примусовим виконанням рішення, стягувач намагається заощадити на авансуванні витрат на виконавче провадження і це зрозуміло.

Звертаючись до виконавця за примусовим виконанням рішення, стягувач намагається заощадити на авансуванні витрат на виконавче провадження і це зрозуміло, бо якщо у стягувача один виконавчий документ це одна сума, а якщо декілька…

В такому випадку витрати на здійснення виконавчого провадження приватний виконавець несе самостійно, а державний за рахунок коштів держави або ці кошти стягуються з боржника (за можливості).

І ці суми коштів можуть бути доволі немалими, але за рахунок впровадження електронного інформаційного обміну та автоматизації процесів виконавчого провадження, можна заощадити значні суми учасників виконавчого провадження.

Спробуємо проаналізувати приблизну собівартість послуги виконавця на прикладі виконання рішення про стягнення коштів з фізичної особи.

Відкриття виконавчого провадження, плата за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження складає – 69 грн.

Постанову про відкриття виконавчого провадження необхідно направити сторонам виконавчого провадження, стягувачу та боржнику, рекомендованою кореспонденцією 15х2=30 грн.

Коли достатньо лише поінформувати боржника про відкриття виконавчого провадження і борг буде сплачено, витрати становлять не велику суму.

Порахуємо приблизну вартість коли лише відкриття виконавчого провадження не достатньо, а необхідно ще здійснювати розшук активів боржника. Такий розшук виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів та установ.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземних валютах, інші цінності, у тому числі на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Для розшуку рахунків боржника-фізичної особи, необхідно звернутись до 75 діючих банківських установ, так як відсутній централізований зберігач такої інформації. Вартість відправки простої кореспонденції 8 грн. х 75=600 грн.  

Однак, якщо разом з вимогою про надання інформації про наявні рахунки боржника направляти постанову про арешт коштів, вартість зросте, оскільки відповідно до п. 9.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк приймає до виконання постанову про арешт коштів яку доставлено до банку самостійно виконавцем або його помічником чи яка доставлена рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець. В зв’язку з тим, що до 75-ти банківських установ виконавець навряд чи буде самостійно доставляти постанову про арешт коштів, вартість поштового відправлення буде становити 15х75=1125 грн.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Також, в зв’язку з відсутністю централізованого зберігача інформації про рахунки в цінних паперах, які відкриваються фізичним особам, необхідно звернутись до 187 депозитарних установ які діють в Україні станом на 31.10.2019. Вартість простого поштового відправлення становитиме 8 грн.х187=1496 грн.

Також запити можуть направлятись для виявлення річкових, морських, повітряних суден, об’єктів інтелектуальної власності, самохідних машин, тощо. Зрозуміло, що не по всім виконавчим провадженням необхідно здійснювати такий комплекс заходів. Кожна справа індивідуальна.

Витрати на виконання рішення про стягнення з юридичної особи або фізичної особи-підприємця можуть різнитись, оскільки інформацію про рахунки таких осіб банки та інші фінансові установи у відповідності до Податкового кодексу України в день відкриття/закриття рахунку повідомляють контролюючий орган, в якому обліковується платник податків. В подальшому таку інформацію виконавець отримує у податкових органів шляхом електронного обміну інформацією.

За приблизним підрахунком, витрати на поштові відправлення для розшуку майна боржника фізичної особи можуть становити близько 1000-3000 грн.

Складно порахувати скільки державними/приватними виконавцями витрачається коштів на пересилання запитів для виявлення коштів/майна боржника, накладення арешту тощо. Але якщо врахувати, що за 2018 рік на виконанні перебувало близько 4 млн виконавчих документів, то розуміємо, що суми чималі. І всі ці витрати покладаються на учасників виконавчого провадження, створюючи додаткове фінансове навантаження.

Впровадження електронного обміну інформацією між виконавцями - банківськими та іншими фінансовими установами, іншими органами та установами, а також впровадження автоматизованого арешту на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, дасть можливість суттєво заощаджувати час на виконання рішень та значні суми коштів виконавчого провадження.

Перші спроби впровадження автоматизованого арешту вже є у виконавчих провадженнях про стягнення аліментів.

Звісно, в епоху цифрових технологій, впровадження електронного обміну інформацією та автоматизованого арешту питання лише часу. Однак чим раніше цей час настане, тим раніше учасники виконавчого провадження почнуть економити свій час та кошти, принаймі на поштових послугах.