Податкова амністія: безпринципність, шахрайство та некомпетентність можновладців

Податкова політика

Щойно на “Українському радіо” у мене була коротка, але вкрай жорстка дискусія з паном Гетманцевим. Діячем, прямо скажімо, одним з найбільш одіозних серед “слуг народу”, який відверто маніпулює і одночасно демонструє волаючу некомпетентність у розумінні економічної політики, у тому числі податкової.

Дискутували з ним щодо податкової амністії та “нульового” декларування. Вже неодноразово наголошував, що її реалізація в існуючому вигляді, на додачу до очевидної неефективності, вкрай некоректна та несправедлива для пересічних українців. Для цього, принаймні, потрібно розуміти головну мету “нульового” декларування — це визначення нульової бази, для того, щоби від неї можна було відштовхуватись у подальшому аналізі статків та витрат громадян, і відповідно вимагати сплатити податки з сум витрат та активів, які перевищують наявні доходи та заощадження. З точки зору подальшої податкової політики визначення цього нуля є безперечно надзвичайно важливою складовою.

Але моє категоричне несприйняття того, що запропонували нинішні можновладці, базується на декількох ключових тезах.

По-перше, перед тим, як проводити будь-які кроки з податкової амністії, мала відбутись тотальна перевірка статків можновладців та їхніх родин за останні 15-20 років.

У той же час, попри те, що держслужбовці заповнюють електронну декларацію вже декілька років і там безліч питань щодо походження їхніх статків, до них жодних претензій з боку не те, що антикорупційних органів, та навіть податківців, немає. Почати варто хоча б з нашого видатного потерпілого сучасності з його офшорами, на яких знаходяться мільйони доларів, нерухомістю в Італії та Великобританії вартістю у багато мільйонів доларів, того маєтку, який він з дружиною продали за мільйони доларів, переселившись на державну дачу у Конча-Заспа. Але він, нічого з цих статків не заплатив, і схоже не збирається це робити. Платити мають ті бовдури, які за нього проголосували. При цьому, чомусь ЗМІ та наші галасливі борці з корупцією йому з цього приводу питань не задають і акцій протесту на Банковій не влаштовують. Але це лише надто показовий приклад цинізму та брехливості нинішніх можновладців на чолі із Зе.

Насправді, тільки коли держава проведе перевірку статків саме нинішніх та минулих можновладців, а також їхніх родин, можна було б казати, що у держави з'являються, принаймні моральні підстави вимагати чогось від бізнесменів, заробітчан та інших пересічних громадян.

Причому, щоби не було жодних ілюзій, представники великого та більшої частини середнього бізнесу давно вже свої статки легалізували і ніхто їм нічого з точки зору податкового законодавства пред'явити не зможе. Тому без ілюзій, податковий терор буде спрямований переважно на представників малого бізнесу, самозайнятих осіб та заробітчан.

По-друге, для всіх інших громадян (окрім нинішніх та минулих можновладців, а також їхніх родин) було б доцільно справді ввести повну податкову амністію та обов'язок заповнення нульової декларації. Без сплати жодних додаткових податкових платежів. Вибачте, але якщо, наприклад, заробітчани заробляли свої доходи за межами України, то у нашої держави не повинно бути жодних питань до них. Саме держава своєю безпорадністю, корумпованістю, неефективністю виштовхнула їх заробляти кошти за межами України, тому пред'являти їм податкові претензії у неї немає жодного морального права.

Безперечно, це не повинно стосуватись громадян та членів їхніх родин, коли проти них порушені кримінальні справи, по яким їх обвинувачують у злочинах, які мають майнову складову — крадіжки, пограбування, корупція тощо.

По-третє, податкова амністія та “нульове” декларування може бути доцільним лише за умови значного зменшення податкового тиску на громадян так званих “прямих податків” — податку на доходи фізосіб та ЄСВ. Тобто, ці два кроки мають йти один за одним. Якщо не зменшити прямий податковий тиск, то громадяни та представники малого і принаймні частини середнього бізнесу з “тіні” не вийдуть. Але це владою не передбачається, а значить і податкова амністія та “нульове” декларування будуть неефективними та, по суті, безглуздими.

Але наша дискусія з паном Гетманцевим точилась щодо, м'яко кажу, неправди, яку він постійно проголошував. Він стверджував, що жодних наслідків не буде для тих, хто має певні активи вище встановлених законом про податкову амністії, і які відмовляться заповнювати “нульову” декларацію. Але це твердження є неправдивим і не витримує логіки самого закону про податкову амністію. Бо якщо виходити з дійсності того, про що наполягав пан Гетманцев, тоді взагалі не мають сенсу вимоги декларування, якщо у громадян є площа нерухомості більше певного розміру чи більше одного транспортного засобу. Якраз для пересічних громадян справжні проблеми почнуться після завершення строку подачі “нульової декларації” (першого вересня 2022 року). Бо тоді до них почнуть ходити податківці і казати, що неподання “нульової декларації” означає, що станом на перше вересня 2022 року їхні задекларовані за замовченням статки знаходяться у межах нижче тих, які потрібно декларувати. А враховуючи, що по факту вони можуть більшими, тоді до них виникнуть податкові вимоги вже за нормами чинного податкового законодавства. І це виглядає цілком логічним з точки зору сенсу податкової амністії та “нульової” декларації.

Насправді, питань до того, за що проголосувало по закону про податкову амністію все це корумповане, жахливо некомпетентне збіговисько “слуг народу”, значно більше. Але те, про що я пояснив, є ключовим, що робить цей закон вкрай несправедливим по відношенню до мільйонів пересічних громадян.

І останнє. У мене немає сумнівів, шо коли це все нинішнє правляче шобло зметуть, неминуче одним з перших постане питання про скасування несправедливого і нечесного по відношенню до пересічних громадян закону про податкову амністію в його нинішньому вигляді.