Гривня вже не буде такою міцною, як літом цього року
Курс гривні, ситуація на зовнішніх ринках.
Днями керівник незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування “UEO” Михайло Кухар наголосив, що етап зміцнення курсу гривні завершується. При цьому “UEO” прогнозує, що курс гривні, станом на кінець року, не послабшає нижче рівня 27,5 гривень за долар. Звісно, без урахування фактору можливої політичної кризи в Україні восени цього року, яка потенційно може спровокувати певну паніку на валютному ринку. Наше населення і бізнес під час політичних катаклізмів завжди активно переводить свої гривневі заощадження в іноземну валюту.
У той же час потрібно розуміти, що серед суто економічних причин, які призводитимуть до курсового послаблення гривні, головною є зовнішня кон'юктура. На жаль, за роки незалежності Україна перетворилась переважно у сировинну економіку. Ми надзвичайно залежимо від цін на сировину на зовнішніх ринках. Колись “UEO” взагалі наводила дуже красномовний графік, який демонстрував залежність української економіки від ситуації з сировиною на зовнішніх ринках. Протягом років незалежності крива ВВП України повністю корелюється з динамікою цін на зовнішніх сировинних ринках.
Для України основними сировинними товарами є аграрна та металургійна продукція. Якщо на зовнішніх ринках зростає попит та відповідно ціна на сировинну продукцію, то українська економіка зростає. Можновладці у таких випадках надувають щоки та розповідають, що завдячуючи саме їхнім управлінським талантам, зростає українська економіка. Хоча, як свідчить український досвід, наші урядовці, лише коли взагалі нічого не роблять, то цим найбільше допомагають українському бізнесу. Частіше, на жаль, своїми некомпетентними діями лише шкодять їм. Агресивна некомпетентна дурість нинішніх можновладців у питаннях податкової політики наочне підтвердження цьому. Але зараз все ж таки не про це.
При падінні попиту та цін на аграрну та металургійну продукцію на зовнішніх ринках ми зіштовхуємось з падінням експортної виручки, відповідно падають доходи підприємств-експортерів, скорочуються надходження до держбюджету, погіршується торговельне сальдо, посилюється тиск на курс гривні.
Так от зараз, після стрибка цін на аграрну та металургійну продукцію, який розпочався у четвертому кварталі минулого року, спостерігається зниження попиту та цін на кукурудзу і на металургійну продукцію. Так, у цей четвер на азійських ринках ф'ючерси на руду з 62% -ним вмістом заліза в Сінгапурі подешевшали на 10% - до $134 за тонну. Це мінімуму за останні 8 місяців. За даними Bloomberg вартість ф'ючерсів на Даляньській сировинній біржі за підсумками торгів у четвер опустилася зразу на 6,2%.
Все більше міжнародних аналітичних груп, гірничодобувних та металургійних компаній світу почали заявляти про вірогідність істотного скорочення виробництва сталі в Китаї до кінця року.
При цьому, деякі великі китайські виробники сталі вже заявили про скорочення виробництва.
Відчуття, що світові сировинні ринки перегріті є у багатьох експертів. І падіння цін на ф'ючерси на руду та кукурудзу лише відображає ризики загального зниження цін на всі сировинні товари — нафту, аграрну та металургійну продукцію. Поки що це не стосується цін на газ у Європі, але це наслідок відвертого зловживання монопольним становищем та шантажу з боку Газпрому. Але загальне зниження цін на сировинні товари неминуче призведе і до зниження цін на газ. Особливо, якщо зима в Європі буде теплішою, ніж минулого року.
Для України головне завдання для уряду та Нацбанку — бути готовим до суттєвого зниження цін на основні українські експортні товари, а також втрату зацікавленості інвесторів до українських боргових паперів — державних та корпоративних.
Тому що це, з одного боку, призведе до падіння доходів компані-експортерів і відповідно держбюджету, з іншого — погіршить умови для здійснення зовнішніх запозичень. При цьому, тиск на курс національної валюти посилиться. Хоча з урахуванням розміру золотовалютних резервів немає підстав для занепокоєння щодо спроможності Нацбанку, навіть при реалізації самих негативних економічних та політичних сценаріїв, забезпечити контрольоване послаблення курсу гривні до 29-30 гривень за долар до кінця наступного року.
- Архіви як джерело історичної пам’яті та інформації Валентина Шрамко вчора о 12:35
- Який відсоток "плинності" можна вважати верхньою межею? Олександр Висоцький вчора о 11:25
- Кредиторські вимоги податкового органу у справі про банкрутство Євген Морозов вчора о 09:40
- Неоподаткування доходу з OnlyFans: відповідальність та кримінальні наслідки Іван Бєдний вчора о 09:18
- Актуальні питання електронного бронювання працівників Яна Богданова вчора о 08:43
- Ответ на вызов истории: Тридцать первый месяц войны Джейхун Маммадов вчора о 08:00
- Висновки з минулого – для кращого майбутнього Сильвія Красонь-Копаніаж 23.09.2024 15:41
- Захист прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені штучним інтелектом Артем Гордєєв 23.09.2024 14:51
- Формування нової земельної ділянки шляхом поділу сформованої ділянки Євген Морозов 23.09.2024 07:45
- Строки давності за самовільне будівництво на захопленій землі Дмитро Зенкін 22.09.2024 12:48
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов 22.09.2024 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак 21.09.2024 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов 21.09.2024 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський 21.09.2024 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
-
Чума свиней на порозі. Хто її приніс та що буде з цінами на м’ясо
Бізнес 26810
-
Найбільший металургійний комбінат України оголосив про скорочення виробництва
Бізнес 15230
-
"Це змінить правила гри". Найбільші банки світу вирішили підтримати ядерну енергетику
Бізнес 12373
-
Ціна на соняшник в Україні зросла
Бізнес 10082
-
Найбільший виробник українського легпрому розповів про загрозу секондхенду
Бізнес 9116