Тютюнова галузь: Не вигадуйте "український велосипед"

Регулювання обігу тютюнових виробів в Україні

Днями РБК оприлюднило аналітичний огляд (“Стовпи економіки: хто і як регулює тютюнову промисловість”), який я готував у співпраці з цим діловим виданням. Він стосується тютюнової галузі.

У найближчому майбутньому також планується підготовка та оприлюднення аналітичних оглядів, які будуть присвячені залізничному транспорту, енергетиці, аграрному сектору, дорожньому будівництву.  

Згадав оприлюднений аналітичний огляд, бо щойно побачив дослідження агенції InfoSapiens. Воно стосувалось одного з аспектів споживання тютюнових виробів.

Соціологи вивчали, які причини спонукають до того, що люди, переважно молодого віку, у тому числі діти та підлітки, починають палити.

З'ясувалось, що:

“- 72% мешканців великих і середніх міст зазначили, що почали палити тому, що палили друзі або оточення... , і по 2% – тому що сподобались сигарети «зі смаками» і сподобався зовнішній вигляд пачки.

Для молоді 18-24 років вплив оточення є ще більш важливим, ніж для загального населення – 82% починають палити через друзів та оточення...Водночас жодна молода людина не зазначила фактор привабливості пачки”.

Ці результати дослідження цікаві у контексті того, що намагання вводити все нові і нові обмеження, які пропонують деякі наші грантові “борці з тютюнопалінням” (щодо місць продажу, брендування, форм пачок), неефективні, безглузді та не мають жодного сенсу. Про що я і вказував у аналітичному огляді.

Так, наприклад, я пояснював, чому недоречною є заборона брендів (так званий Branding Ban) (всі пачки однакового кольору (зелено-коричневого), а назва брендів пишеться однаковим шрифтом).

Така уніфікована упаковка наразі запроваджена лише у сімнадцяти країнах світу, але показово, що у жодній із них її застосування не призвело до зниження поширеності куріння понад рівень статистичної похибки.

При цьому слід враховувати, що заборона брендів спростить та зробить дешевшим процес підробки сигарет (переважно усередині країни). До того ж, незаконні тютюнові вироби (насамперед, ввезені в Україну поза митним контролем або з порушенням митного контролю з країн, де стандартизованої упаковки немає) залишаться єдиними брендованими сигаретами на ринку, що створить для них додаткову конкурентну перевагу.

Слід також зважати на ризик інвестиційних спорів у міжнародних судах проти України з боку тютюнових компаній. Вони наголошують, що уніфікована упаковка порушує принципи і закони ринкової економіки. Створення брендів вимагає часу та значних фінансових витрат, саме тому їх юридично захищають у вільній ринковій економіці. Порушення міжнародно-правових зобов'язань, зокрема Угоди СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, створює ризики вартісних та тривалих міжнародних спорів проти країни-порушниці. Позбавлення ж прав власності на торговельний знак є підставою для інвестиційного спору.

Такою ж безглуздою є заборона викладки сигарет (усі вітрини з сигаретами мають бути закриті, покупець вибирає за прейскурантом).

Ця заборона ґрунтується на абсолютно хибному переконанні, що викладка тютюнових виробів спонукає людей, зокрема неповнолітніх, курити й позбавляє їх мотивації відмовитися від куріння. Згадане на початку соціологічне дослідження повністю спростовує це твердження.

Більш того, у країнах, в яких було введено заборону на викладку продукції, відсутні наукові дані, які підтверджують істотний вплив цієї заборони на поширення куріння.

У той же час, як показує їх досвід, лобістами та вигодонабувачами таких обмежень є великі торговельні мережі, натомість закриватимуться невеликі магазини. Це призводить до зменшення податкових надходжень до держбюджету, хоча покупці не зменшують куріння. Вони просто купують дешеві сигарети. Крім того, що цілком зрозуміло, це провокує зростання обсягів нелегальної торгівлі.

Таких заборонних дурниць багато в законопроекті №2813, який зараз має розглядатись на сесійному засіданні Верховною Радою.

Як на мене, найбільш безглуздою є пропозиція заборони виробництва пачок з округлими та скошеними краями. Не знаю, виходячи з яких досліджень наші “антитютюнові борцуни” прийшли до висновку, що це хоч якимось чином впливає на тютюнопаління.

Показово, що такого обмеження ніде немає. Але воно ставить під загрозу експорт з України таких пачок у ті країни, де подібних обмежень нема.

Доречний висновок щодо всіх цих безглуздих обмежень зробило Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, яке я наводив у своєму аналітичному огляді.

"Головне управління, підтримуючи в цілому ідею щодо обмеження споживання шкідливих для здоров’я громадян товарів, разом з тим щодо змісту законопроекту вважає за доцільне відзначити, що порушене в ньому питання неможливо вирішити лише шляхом встановлення відповідних заборон. На думку Головного управління, досягненню задекларованої у законопроекті мети більше сприяло б створення організаційно-правових, фінансових, матеріальних та інших передумов для всебічного розвитку особистості шляхом створення розгалуженої системи різноманітних закладів позашкільної освіти, культури, спортивних секцій, а не чергові зміни до відповідних законів, які реально не вплинуть на обмеження вживання тютюнових виробів. Адже відсутність таких передумов призводить до «втечі молоді від реальної дійсності» в алкоголізм, тютюнопаління, наркоманію тощо".

Отже, нам непотрібно вигадувати “український велосипед”. Достатньо лише у повному обсязі, без обмежень та додавань імплементувати норми Директиви 2014/40/ЄС, які регулюють оборот тютюнових виробів. І при цьому, зрозуміло, займатись пропагуванням та сприянню здорового способу життя.