Корпоративний договір в ТОВ як інструмент захисту прав інвесторів

Нажаль, в Законопроекті не наведено жодних істотних умов КД, тобто, тих, які є обов’язковими для нього і без яких він в будь-якому разі не вважається укладеним (чинним). В свою чергу, це створює певну невизначеність для учасників (засновників) ТОВ в контек

Світова практика свідчить, щомеханізм корпоративного управління – це результат зусиль як учасниківкорпоративних відносин, так і держави. Причому, саме держава відіграє провіднуроль в удосконаленні корпоративних відносин шляхом запровадження дієвогозаконодавчого підґрунтя.

Так, 17 січня 2017 року Верховна Рада України прийняла за основу в першомучитанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо корпоративних договорів» № 4470від 19.04.2016 р. (далі – Законопроект).Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту він розроблений з метоюпідвищення рівня корпоративного управління в господарських товариствах, а такожзахисту прав та інтересів інвесторів. Для досягнення цієї мети пропонується,зокрема, доповнити Закон України «Про господарські товариства» (далі – Закон)нормою щодо можливості укладення договору про реалізацію прав учасників(засновників) товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) (далі –Корпоративний договір або КД).

Розглянемо ключові положення Законопроекту в поточній редакції, спробуємопроаналізувати їх особливості та виявити можливі недоліки.                             

Відповідно до Законопроекту, за договором про реалізацію прав учасників(засновників) ТОВ його сторонизобов’язуються реалізовуватиу спосіб,передбачений таким договором, права, які надаються учасникам (засновникам) ТОВ,та/або утримуватися від реалізаціїзазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) можебути передбачено обов’язок його сторінголосуватиу спосіб, передбаченийтаким договором, на загальних зборах учасників (засновників), погоджувати придбання або відчуження часткиза заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договоріобставин утримуватися від відчуженнячасток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням ТОВ,його припиненням або виділом з ньогонової юридичної особи. Форма КД в ТОВ – проста письмова та може укладатисьна визначений строк або без визначення строку.

Нажаль, в Законопроекті не наведено жодних істотних умов КД, тобто, тих,які є обов'язковими для нього і без яких він в будь-якому разі не вважаєтьсяукладеним (чинним). В свою чергу, це створює певну невизначеність для учасників(засновників) ТОВ в контексті розуміння, чи є достатньо захищеними їхні правата інтереси на випадок можливих непорозумінь чи конфліктних ситуацій між ними. Допустим,не маючи наміру (з різних причин) виконувати свої обов'язки за КД, одна ізсторін може наполягати на його не укладеності, наприклад, черезневрегульованість «вкрай важливої умови» щодо конкретних строків виконанняподальшої майнової участі в розвитку ТОВ  інших учасників (засновників) (якщо про це щосьбуло зазначено в КД). Таким чином, іншій (-им) стороні (-ам) КД доведеться втакому випадку звертатись до суду з вимогою спонукати «правопорушника» довиконання КД або, як інший не виключний варіант, просити суд розтлумачити змістКД у системно-логічному зв’язку з положеннями законодавства, на предмет його«самодостатності» для породження прав та обов’язків в учасників (засновників)ТОВ. Очевидно, що розв’язання подібних труднощів вимагає не лише суттєвих витратчасу і коштів, але й здатне спричинити значну репутаційну та майновушкоду самому ТОВ, аж до повного блокування його діяльності. З огляду назазначене, вважаю, що законодавцю все ж таки варто доповнити Законопроектпереліком необхідних істотних (обов’язкових) умов КД задля того, щоб уникнути(мінімізувати) ризики його невиконання з боку недобросовісних учасників(засновників) ТОВ. В протилежному випадку, якщо Законопроект набуде статусЗакону, перед укладенням КД його потенційним сторонам доцільно буде зафіксуватиу письмовому вигляді всі ті питання, щодо врегулювання яких вони мають зацікавленість,шляхом обміну листами відповідного змісту (та обов’язково із підтвердженням врученняїх уповноваженій особі).

Спираючись на існуючий досвід використання в Україні акціонерних угод, до КДв ТОВ резонним вбачається внесення, зокрема, наступних умов:

·        В частині управління:

- обов’язковість проведення позачергових загальних зборів у певних випадках;

- обов’язковість явки учасників (засновників) на загальні збори;

- обов’язковість голосування учасників (засновників) з тих чи інших питань;

- особливий порядок призначення ревізійної комісії тощо.

·        В питаннях, пов’язаних з відчуженням частки (її частини):

- переважне право учасників (засновників), які уклали КД, на придбаннячастки (її частини) інших підписантів КД;

- заборона на відчуження частини (її частки) учасником (засновником) протягомпевного часу;

- обов’язковість продажу своєї частини (її частки) учасником (засновником) законкретних умов тощо.

·                   Порядок вирішення питань, пов’язаних з конфліктнимиситуаціями між підписантами КД.

·                   Питання фінансування діяльності товариства тощо.  

Як зазначено в Законопроекті, КД є обов’язковим лише для його сторін. Прицьому відсутня  вимога, що сторонами КД маютьбути саме всі учасники (засновники) ТОВ, а тому додатково врегулювати своївідносини завдяки КД можуть, наприклад, троє з п’яти учасників (засновників).

Крім того, з метою дисциплінування сторін Законопроект вказує на можливістьпередбачити в КД способи забезпечення виконання зобов'язань за ним та заходи цивільно-правовоївідповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань.Оскільки положення Законопроекту не встановлюють будь-яких обмежень стосовновиду, обсягу та характеру потенційної відповідальності, сторони КД можутьпередбачити, зокрема, штраф для учасника (засновника) за відсутність його назагальних зборах (не з поважних причин), або нарахування пені за несвоєчаснусплату учасником (засновником) своєї частини в статутному капіталі. Невиключається також можливість передбачити в КД умови, які надають учасникам(засновникам) право вимагати від порушника КД продажу їм своєї частини (частки)в статутному капіталі ТОВ за номінальною вартістю (у чітко встановленихвипадках). В цьому контексті варто зазначити про неможливість оскарження рішеньорганів ТОВ через порушення умов КД його стороною (-ами), про що прямо вказаноу Законопроекті. Таке застереження є цілком слушним, враховуючи запропоновануформу КД (проста письмова),  а також те,що згідно з Законопроектом інформація про зміст КД не підлягає розкриттю і єконфіденційною. Очевидно, що за таких обставин «внутрішні» стосунки окремихпідписантів КД не повинні негативно впливати на рішення, прийнятті, наприклад,більшістю голосів на загальних зборах: в протилежному випадку це могло б стати дієвимінструментом в руках деяких «злочинних елементів», у т. ч. для рейдерських атакна підприємство. В силу вимог Законопроекту, єдине, що мають зробити підписантиКД, це повідомити товариство (виконавчий орган) лише про сам факт укладення міжними такого договору, із обов’язковою вказівкою строку його дії та перелікомвсіх сторін: будь-яка інша інформація про зміст КД може бути повідомленасторонами тільки за їх бажанням. Натомість, залишається незрозумілим, яке,власне, практичне значення має цей імператив, адже жодних наслідків для сторіну випадку його невиконання Законопроект не містить.           

Необхідно також наголосити, що запроваджуючи можливість укладення КД,Законопроект не врахував положення Закону, за якими права та обов’язкиучасників (засновників) ТОВ визначаються та реалізуються в порядку,встановленому законом та установчимидокументами товариства (ст. ст. 10, 11 Закону). Аналогічні вимоги містятьсятакож в Цивільному кодексі (ЦК) України (ст. ст. 116, 117 ЦК України). Зрозуміло,що зміст КД не повинен суперечити Закону, але враховуючи те, що на наразі лишестатут вважається установчим документом ТОВ, не виключно, що в майбутньому можепостати питання щодо дійсності укладеного КД з підстав його невідповідності статуту.Справа в тому, що Вищий господарський суд України неодноразово констатував усвої постановах, що статут юридичної особи є:

 1- локальним нормативним актом,який

 2- визначає правовий статус юридичної особи,

 3- містить норми, обов’язкові дляучасників товариства, його посадових осіб та працівників, та

4 - затверджується більшістюголосів.

На мій погляд, з наведеного слідує, що можливість укладення КД має бутичітко відображена безпосередньо у самому статуті ТОВ, аби виключити зайвийпривід для оскарження КД зацікавленою стороною. Цей висновок ґрунтується навласному системно-логічному тлумаченні законодавства, однак для уникненняможливого неоднозначного розуміння його змісту (в частині наведеного питання),вважаю за потрібне чітко вказати у Законопроекті, що КД в ТОВ може укладатись,якщо це прямо передбачено в статуті. Або ж, доповнити перелічені вище статтіЗакону та ЦК України положенням, згідно якого права та обов’язки учасників(засновників) ТОВ визначаються та реалізуються також в порядку, встановленомуКД. Впевнений, що така пропозиція суттєво зменшить ймовірність виникненнярізного роду спірних ситуацій між учасниками (засновниками) ТОВ.