RAB-тариф: чи варто поспішати?
29 квітня НКРЕКП дала старт обговоренню нормативної бази, необхідної для впровадження RAB-тарифу для операторів систем розподілу електроенергії (ОСРів).
Регулятор вирішив схвалити та оприлюднити на офіційному веб-сайті Нацкомісії проект відповідного рішення з метою одержання зауважень і пропозицій.
Що таке RAB-тариф та для чого він потрібен?
Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base) – це система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій в розвиток і модернізаціюелектричних мереж.
Впровадження RAB-регулювання в Україні передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС в частині імплементації Директиви 2009/72/ЄС.
Зокрема, для запуску стимулюючого тарифоутворення необхідно внеси зміни в чотири попередні постанови Нацкомісії:
- постанову НКРЕ від 11 липня 2013 року № 899 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики»,
- постанову НКРЕ від 23 липня 2013 року № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання»,
- постанову НКРЕ від 26 липня 2013 року № 1029 «Про застосування стимулюючого регулювання у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»,
- постанову НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії»).
Карантин – не кращий час для ухвалення рішень
Нагадаю, що розгляд даного питання двічі переносився регулятором в квітні - 08.04.2020 та 22.04.2020.
У зв’язку із карантином забезпечити в такі стислі терміни підготовку якісних пропозицій та розрахунків, а також узгодити позиції між усіма зацікавленими сторонами вкрай проблематично.
Тому було б правильно зняти з розгляду дане питання та повернутись до його розгляду після закінчення обмежувальних заходів. А на час карантину - створити робочу групу для опрацювання вже наявних пропозицій та узгодження параметрів переходу до RAB-тарифу між учасниками ринку, Регулятором, Мінекоенергії та іншими зацікавленими сторонами. Це дало б змогу створити «параметри» реформи, які вже в подальшому наповнювався б необхідними частинами.
На сьогоднішній день комплексного уявлення про параметри реформи у ОСРів немає. Також ОСРи не розуміють, як наявні пропозиції корелюються з Енергетичною стратегією України до 2035 року. Ці всі аспекти потребують детального і професійного обговорення, а карантин - не кращій час для цього.
Цілі та задачі, які ставить НКРЕКП перед операторами систем розподілу, є вкрай амбітними. Встановлення більш жорстких (порівняно з сьогоднішніми) вимог до якості послуг, що надають оператори систем розподілу, як от SAIDI/SAIFI та показники ефективності технологічних витрат, потребує значних інвестицій в інфраструктуру операторів систем розподілу. ОСРи ці виклики розуміють і приймають. Але поряд з цим, існує великий ризик, що запропонований НКРЕКП підхід до залучення інвестицій зможе спрацювати.
Регуляторна база для введення стимулюючого регулювання є комплексною системою і обговорювати окремі її елементи без погоджених і, головне зрозумілих параметрів може мати вкрай негативні наслідки.
Також, варто пам’ятати, що ми маємо дотримуватися передбачених законодавством процедур. А в даному випадку проведення відкритого обговорення проекту в порядку, передбаченому постановою НКРЕКП від 30.06.17 №866, усіма зацікавленими сторонами було неможливим через обмеження транспортного сполучення, а самі відкриті слухання тривали менше чотирьох хвилини.
Тому закликаю всіх приймати обачні та виважені рішення в електроенергетиці!
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 126
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 18976
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 13791
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13481
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5942
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5619