Яка українська продукція актуальна на західних ринках?
Чому продукція ключових галузей українського виробництва: хімічної, металургічної, енергетичної - не затребувана на європейських ринках, і в яких сферах, навпаки, помітне певне експортне пожвавлення?
Чому продукція ключових галузей українського виробництва: хімічної, металургічної, енергетичної - не затребувана на європейських ринках, і в яких сферах, навпаки, помітне певне експортне пожвавлення?
За останні два роки Україна девальвувала національну грошову одиницю на 280 %. Було б логічно, якби на тлі цього зросли експортні потужності нашої країни, адже товари в доларову еквіваленті тепер значно дешевші. Проте, якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення.
Так, продукція основних галузей українського виробництва – хімічної, металургічної, енергетичної – є застарілою та неактуальною на західних ринках. Загалом це закономірно, адже за відсутності інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси та науково-дослідну діяльністі навіть при такій величезній девальвації прогресу не буде. Тому експортний потенціал, якщо й нарощується, то за рахунок групи продуктів харчування та сировини.
Минулого тижня світову економічну спільноту, а особливо США, сколихнула інформація з Китаю про девальвацію їх національної валюти на мізерні, з точки зору українця, 1,6 %. Основна причина панічних настроїв – нарощення експортної потужності КНР за рахунок знецінення юаня, адже тепер її товари стають дешевшими в доларах, а отже, більш конкурентноздатними.
Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив відомості щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років. Оскільки загальний обсяг експорту зменшився (з $ 27,9 млрд на 2013 рік, до $ 15,4 млрд у 2015 році), виводячи динаміку, аудитори порівнювали частки в структурі експорту тієї чи іншої товарної групи. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту на 7,6 % підвищилася частина продуктів рослинного походження, з них зернових культур – на 6,7 %; на 2,6% – жирів та олій тваринного походження; деревини і виробів з неї – на 1,2 %.
Натомість зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6 %.
Зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди. Динаміка ж експорту демонструє, що ринки країн ЄС, які вже сьогодні є відносно відкритими для України, а повністю такими стануть з наступного року, в основному зацікавлені в Україні як у виробнику сільськогосподарської продукції.
Тенденція до попиту на вітчизняну сільгосппродукцію з боку європейських ринків ЄС на сьогодні ні для кого не є секретом, а тому ця галузь потребує уваги держави й посилення експортних можливостей.
За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. З наступного року ще й скасується пільговий податковий період. Тобто, ефективна державна підтримка аграріїв як така відсутня, а заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток їхньої діяльності.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 39023
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 30670
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
14800
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10055
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9220