Проект "Кодексу України з процедур банкрутства": обіцянки та реалії
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики разом з неурядовими організаціями запропонували законопроект
19 вересня 2018 р. в приміщеннях Верховної Ради України було проведено захід з найменуванням міжнародна конференція "Реформування системи банкрутства в Україні з огляду на кращі світові практики - детонатор інвестиційного буму та економічного прориву", в якому взяла участь партнер Юрзовнішсервіс, Ганна Цірат. Проте, конференцією цей захід назвати неможливо, оскільки жодний учасник, за виключенням пані О. Кужель, не мав можливості задати питання або репліку щодо запропонованого регулювання. Фактично було проведено презентацію, протягом якої доповідачі дуже стисло (регламент для кожного не більше 10 хвилин) намагалися донести до присутніх ідеологію реформи законодавства з банкрутства, що закладена в Проекті "Кодексу України з процедур банкрутства" (реєстраційний №8060).
Як було заявлено, доповідачі (Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС ПРАВО-Justice, Шанда Де Лонг, старший радник Міжнародного валютного фонду з корпоративного банкрутства, Майкл Ведер, експерт Міжнародного валютного фонду з банкрутства, Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору в рамках глобальної практика з фінансів та ринків в справах Білорусі, Молдови та України Світового банку, Олена Колтко, експерт Світового банку, інші) є розробниками запропонованого Проекту, проте їхні відповіді на конкретні питання пані Кужель були настільки загальними, що склалося враження, що вони не розуміють реалій здійснення процедур банкрутства в Україні. Це враження особливо підсилилося виступом пана Довідаса Віткаускаса, який наполягав на подальшому більш жорсткому регулюванні діяльності арбітражних керуючих. Кількість кримінальних справ, що відкриті на сьогодні проти арбітражних керуючих, свідчать як раз про достатність регулювання, а пропозиції Кабінету Міністрів України в обмеженні максимальної місячної винагороди арбітражного керуючого двома мінімальними заробітними платами взагалі ставлять під сумнів бажання в майбутньому арбітражних керуючих здійснювати таку професійну діяльність.
Хоча запропонований Проект містить новели, як от Провадження у справах про банкрутство, пов’язаних з іноземною процедурою неплатоспроможності, та Відновлення платоспроможності фізичної особи, решта положень або відповідають чинному регулюванню або є достатньо загальними. Питання банкрутства, що потребують особливого регулювання, або взагалі не висвітлені, або виписані дуже загально. Так, наприклад, банкрутство банків залишається поза регулюванням Кодексу про банкрутство. Питання банкрутства повітряних перевізників взагалі не врегульовані, хоча повинні були б, особливо в світлі того, що Україна є учасницею Кейптаунської конвенції про міжнародні інтереси у рухомому обладнанні та Авіаційного протоколу до цієї конвенції, які передбачають неможливість здійснення процедур з неспроможності та ліквідації повітряного перевізника протягом 60 дній.
Незважаючи на таку загальність запропонованого Проекту, розробники налаштовані дуже рішуче. Вони декларують при прийняття Проекту протягом найближчих 6 місяців. Протягом цього ж періоду вони обіцяють проведення круглих столів для можливості професійної спільноті висловитися з приводу покращення запропонованого регулювання. Хоча і не зрозуміло чи будуть в такому разі враховані якимось чином пропозиції цієї спільноти. Розробники вказують, що оскільки Кодекс про банкрутство має вступити в силу через рік після прийняття Верховною радою та офіційного опублікування, фактично є досить тривалий час для покращення його положень.
Викладене дозволяє дійти такого висновку: реформування українського законодавства продовжується українським шляхом, який передбачає значну доробку закону вже наступного дня після його прийняття.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 21146
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 15380
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13748
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6351
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5977