Про що мусять знати батьки після ухвалення законів про посилення захисту дітей?

Минулого тижня український парламент нарешті схвалив три законопроекти, спрямовані на створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання.

Минулого тижня український парламент нарешті схвалив три законопроекти, спрямовані на створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання. І, забігаючи наперед, треба наголосити, що мова йде не лише про посилення відповідальності за несплату аліментів.

Враховуючи те, що закріплені на законодавчому рівні новації покликані вирішити складну соціальну проблему, а відтак, мають чималий резонанс у суспільстві, Мін’юстом була ініційована широка роз’яснювальна інформаційна кампанія, а також громадське обговорення всіх нововведень та їх потенційних наслідків. Тому ще до голосування у Верховній Раді всі запропоновані ініціативи отримали переважне схвалення українських громадян, що вкрай важливо для їхнього успішного впровадження.

Пакетом законодавчих новацій передбачено ряд прогресивних змін, які, по-перше, повністю відповідають передовій міжнародній практиці у сфері захисту прав дітей, і, по-друге, передбачають адекватне поєднання санкційних та заохочувальних стимулів для батьків у питанні належного матеріального утримання своїх дітей. 

Характеризуючи зміни загалом, можна сказати, що вони є соціально справедливими, високо мотиваційними для добросовісних батьків і водночас жорсткими та безкомпромісними до тих, хто систематично жертвує потребами власних дітей на користь особистих інтересів.

Справедливий мінімум

Ще кілька років тому мінімальний розмір аліментів в Україні складав 30% від прожиткового мінімуму, або менше 500 гривень на місяць. У минулому році цей показник зріс до 50%, що дозволило українським дітям отримувати трохи більше 700 гривень щомісяця. Звичайно, ця сума не покривала навіть елементарних потреб дитини, внаслідок чого малолітні громадяни, які проживали з одним із батьків, зазнавали серйозної економічної дискримінації у порівнянні з тими, хто виховувався у повній сім’ї. Тому нові норми запроваджують збільшення мінімального розміру аліментів до рівня прожиткового мінімуму, який наразі становить близько 2 тисяч гривень. Прив’язка до прожиткового мінімуму є виправданою не лише з огляду на соціально-економічну справедливість, а й з урахуванням зростаючих цін на товари і послуги в Україні протягом останніх років.

Нові санкції за несплату аліментів

Перший пакет законопроектів на захист економічних прав дітей, котрий було ухвалено 6 лютого цього року, вводив низку механізмів відповідальності для злісних неплатників аліментів, які мали борг за період понад 6 місяців. Таких батьків було обмежено у праві користування транспортним засобом, виїзду за кордон, полювання та володіння зброєю. Крім того, злісних аліментників почали притягувати до суспільно корисних робіт, винагороду за виконання яких отримує дитина неплатника.

Норми ухвалених законів значно посилюють відповідальність недобросовісних батьків. Зокрема, передбачено автоматичне зростання суми боргу від 20% до 50%  у залежності від строку заборгованості: не платиш рік – борг зросте на п’яту частину, 2 роки – на 30%, не заплатив 3 роки – мусиш повернути вже у півтора рази більше від фактично заборгованої суми.

Запровадження на початку року норми про притягнення боржників до суспільно корисних робіт було значним кроком вперед, однак державні виконавці зіштовхнулися з проблемою: що робити, коли батько/мати відмовляється від цих робіт? Адже закон не передбачав жодних методів додаткового впливу на таких батьків. Тому, згідно з новаціями, громадяни, які ухиляються від суспільно корисних робіт, будуть притягуватися до кримінальної відповідальності. Така міра дозволить забезпечити дітей тих батьків, котрі не працюють і не мають власного майна, оскільки навряд хтось із них віддасть перевагу в’язниці перед суспільними роботами.

Натомість власників банківських рахунків та грошових коштів в інших установах теж чекає покарання – за несплату аліментів їхні фінансові активи будуть автоматично арештовані.

Тим громадянам, які матимуть бажання обійняти керівну посаду державного службовця, відтепер необхідно подавати довідку про відсутність боргів зі сплати аліментів строком понад 6 місяців. Водночас наявність у чиновника боргу за більш як 12 місяців означатиме для нього завершення кар’єри на державній службі.

Ще одна санкція буде застосована до непрацездатних батьків, які свого часу не платили дітям аліменти понад 3 роки. Такі діти звільнятимуться від обов’язку утримувати горе-батьків. Адже сьогодні трапляються кричущі випадки, коли громадяни, які у минулому навіть не згадували про своїх нащадків, нині через суд вимагають від них матеріального забезпечення.

Крім того, всі обмеження першого пакету #ЧужихДітейНеБуває застосовуватимуться до батьків, які не платять аліменти дітям з інвалідністю або тяжкими хворобами вже більше 3-х місяців (для інших категорій відповідальність настає за несплату понад 6 місяців).

Нарешті, відповідати доведеться і тому з батьків, який/яка витрачає отримані аліменти не на потреби дитини. За цільовим використанням коштів будуть пильно слідкувати відповідальні державні служби та установи.

Стимули для добросовісних батьків

Ухвалений пакет законів уперше запроваджує комплекс позитивних стимулів для батьків, які дбайливо піклуються про повний і всебічний розвиток своїх дітлахів.

Перш за все, передбачено пільги та преференції для тих, хто сумлінно виконує свій батьківський обов’язок, витрачаючи додаткові кошти на навчання дітей у гуртках, тренування у спортивних секціях тощо. Сьогодні певні податкові преференції батьки отримують, наприклад, у вигляді відшкодування частини вартості навчання своїх дітей у вищих навчальних закладах, і, очевидно, що така практика має бути розширена на інші рівні та сфери розвитку дитини. До того ж, говорячи про податкові преференції, слід зазначити, що скасовується також оподаткування аліментів від батьків-нерезидентів, тобто якщо один із батьків дитини постійно проживає за кордоном, то аліменти від нього дитина отримуватиме в «чистому» вигляді, без будь-яких відрахувань до державної казни. 

Фінансові стимули отримає і місцева влада, яка дбає про навчання і дозвілля малечі, вкладає ресурси у розвиток дитячого простору на місцях.

Якщо батько чи мати доглядає за важкохворою дитиною, то отримує додаткове право на відпустку, а період такого догляду буде зараховано до трудового стажу.

Важливим стимулом є й те, що добросовісний платник аліментів, по-перше, отримує додаткові гарантії щодо контролю за витратою сплачених ним коштів, а, по-друге, йому додатково гарантується реалізація права бачитися з малюком та брати участь у його вихованні.

Нові правила виїзду дітей за кордон

Запроваджені нововведення вводять в дію норму, яка дозволяє виїзд дитини за кордон строком до 1 місяця з тим з батьків, з яким дитина проживає. Це важлива новація, адже до цього часу деякі батьки не лише не платять аліменти, але й вдаються до шантажу колишнього чоловіка або жінки тим, що не дають дозволу на виїзд дитини за кордон. Як наслідок, маленькі українці втрачають можливості відпочивати, оздоровлюватися, навчатися чи лікуватися поза межами України. З іншого боку, обмежений термін виїзду є запобіжником у ситуаціях, коли один з батьків назавжди або принаймні на довгий час забирає дитину в іншу країну.

Водночас тепер Закон передбачає спрощений порядок виїзду за кордон з тим із батьків, який проживає окремо, але сумлінно виконує свої батьківські обов’язки, насамперед, сплачуючи аліменти.

Резюмуючи сказане, варто підкреслити, що головним мотивом для здійснення нових кроків у вдосконаленні захисту прав дітей стали не прогнози і розрахунки на майбутнє, а реальні досягнення першого Закону #ЧужихДітейНеБуває, завдяки реалізації якого у першій половині цього року українські діти отримали майже 2 мільярди гривень аліментів. А це у кілька разів перевищує показники минулих років. Тому головним адвокатом щойно ухвалених парламентом законів виступають не політики й не активісти, а конкретні і незаперечні факти.