НаХіба нам молодіжна політика?
Минулого тижня проходили засідання Підготовчої групи у Верховній Раді 9-го скликання, до трансляції яких була прикута увага всієї країни.
Минулого тижня проходили засідання Підготовчої групи у Верховній Раді 9-го скликання, до трансляції яких була прикута увага всієї країни. Одним з питань, які викликали найбільшу дискусію було: “Куди ж віднести молодіжну політику і спорт?”. Чи то в гуманітарний комітет, чи виділити в окремий. В результаті, молодь і спорт лишилися в окремому комітеті.
Та, свою увагу в цьому блозі, я хочу звернути не на сам факт, що молодь та спорт отримали свій комітет. А на те, що в цій дискусії були чутні аргументи за той та інший варіант, в основному від представників спортивної спільноти та майже не чутно від молодіжної. І цьому є дві причини. По-перше, молодіжна спільнота не настільки інституціоналізована як спортивна. По-друге, поки-що вона не мала свого сильного голосу в ВР, щоб пояснити свій зміст народним обранцям минулих скликань.
Через це політичні сили минулих скликань умовно можна поділити на 2 типи. Перші - ті, які взагалі не мали молодіжну політику на радарах питань для вирішення і казали: “Нахіба вона нам треба, коли є більш важливі питання?”.
Та другі, які мали фокус на вирішення певної частини молодіжних проблем, але не мали цілісного бачення, навіщо молодіжна політика в цілому.
Хочу, щоб в 9-му скликанні ВР ця ситуація змінилась на краще. І для цього, як на мене, треба почати з відповіді на питання: “НаХіба нам молодіжна політика?”.
За визначенням українського законодавства, молоді люди - громадяни України 14-35 років. В Європейських країнах вік молодої людини - до 28-29 років.
Тобто, це молоді люди в певному “транзитному” чи “перехідному” періоді між дитинством та дорослим життям.
І саме від цього треба відштовхнутися, відповідаючи на питання: "Які стратегічні задачі повинна вирішувати державна молодіжна політика під час цього “транзитного” періоду?"
На мою думку, їх дві. Перша - допомогти молодій людині знайти своє місце в житті.
У всіх сенсах цього слова. Від того, щоб знайти свою справу життя, отримати профільну освіту та стати затребуваним професіоналом, до простору для самореалізації та таких земних речей як місце проживання.
Друга стратегічна задача молодіжної політики - сприяння розвитку необхідних навичок, інструментів для життя.
Багато в чому вони перегукуються з навичками ХХІ сторіччя, які ще відносно нещодавно активно обговорювали на Світовому економічному форумі в Давосі.
Умовні soft-skills для молоді: робота в команді, навчання протягом усього життя, медіаграмотність, навички адвокації, спілкування, особистісний розвиток, лідерство та багато іншого.
Інструментально це може бути втілено як через формальну, неформальну та інформальну освіту. Наприклад, через участь молоді в молодіжних громадських організаціях, конкурсах, освітніх заходах в молодіжних центрах, молодіжних обмінах, долучення до прийняття рішень які стосуються молоді на локальному та національному рівні...
Подумаймо метафорично. Уявімо молоду людину яка приїхала чи прилетіла зі свого рідного містечка у далеке невідоме місто “дорослого життя”. І від того на скільки вона володіє навичками для життя і залежить наскільки щасливою вона буде в цьому новому місті. Це такі прості речі, як дізнатися інформацію в довідці, викликати таксі чи оплатити комунальні послуги.
Об'єднуючись навколо спільного розуміння змісту молодіжної політики, нам всім разом буде простіше приймати правильні і зважені рішення в цій сфері.
В першу чергу для побудови країни, де молоді люди почуватимуть себе комфортно і щасливо. Бо НаХіба Парламент, якщо не для цього?
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов вчора о 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський вчора о 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак 20.09.2024 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін 20.09.2024 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова 20.09.2024 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 1171
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 443
- Пастка для довірливих 200
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 91
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 84
-
Негайне виведення військових РФ і повернення Україні: МАГАТЕ ухвалило резолюцію щодо ЗАЕС
Бізнес 80767
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 24256
-
Постачальник продовольства для армії сплатить штраф 500 000 грн за зірвані постачання
Бізнес 15247
-
Україна конфіскувала активи російського олігарха Горіловського і двох його бізнес-партнерів
Бізнес 5374
-
Росіяни почнуть масово вилучати землю і житло на окупованих територіях з 2025 року
Бізнес 4359