Якими є підстави для заборони діяльності політичних партій на сьогодні?
18 травня 2022 р. набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій". Що він передбачає?
Наявність складної та розгалуженою системи ідеологічних політичних партій є невід’ємним атрибутом демократичної держави та ознакою зрілості громадянського суспільства. Однак, свобода об’єднання (асоціації) громадян у політичні партії не є і ніколи не має бути абсолютним правом у демократичній державі. Переважна більшість сучасних конституцій задля стабільності конституційного ладу та забезпечення балансу між публічним та приватним інтересом встановлюють різного роду обмеження для політичних партій. Не є винятком і Конституція України.
Частина перша статті 37 Конституції України забороняє утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення. Крім того, ця ж стаття забороняє:
- політичним партіям та громадським організаціям мати воєнізовані формування (частина друга);
- створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях (частина третя).
Частина четверта статті 37 Конституції визначає, що заборона діяльності обʼєднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Ці конституційні заборони більш детально розкриваються у статті 5 Закону України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року № 2365-III, яка так і називається «Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій». Зокрема, частина перша цієї статті майже дослівно відтворює вищезгадану конституційну заборону частини першої статті 37, однак у форматі переліку – утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:
1) ліквідацію незалежності України;
2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;
4) підрив безпеки держави;
5) незаконне захоплення державної влади;
6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;
7) посягання на права і свободи людини;
8) посягання на здоров’я населення;
9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.
Останній пункт із вищенаведеного переліку був доданий у частину першу статті 5 Закону «Про політичні партії» відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року № 317-VIII. Цікаво, що ці поняття не розкриваються у Законі «Про політичні партії», оскільки відповідні дефініції – що таке комуністичний та націонал-соціалістичний тоталітарний режим та якою є їхня символіка – визначені у тексті самого ж Закону № 317-VIII. До речі, символічно, що саме цими днями було поставлено останню крапку щодо заборони діяльності Комуністичної партії Україні – Шостий апеляційний адміністративний суд завершив розгляд апеляційної скарги КПУ на рішення суду першої інстанції щодо припинення діяльності КПУ і відмовив у її задоволенні, а, отже, постанова ОАСК від 16 грудня 2015 року у справі №826/15408/15 набрала законної сили.
Однак, внаслідок гібридної тривалої агресії РФ проти України, кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення на територію України військ держави-агресора, з’явилася потреба деталізувати окремі види програмних цілей та дій проросійських політичних партій, які фактично підтримували дії держави-агресора проти України, а також оптимізувати процедуру їх заборони. У звʼязку з цим Парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 3 травня 2022 року № 2243-IX, яким, зокрема, доповнив частину першу статті 5 пунктами 10 і 11 такого змісту:
10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.
Для надання більшої юридичної визначеності новим пунктам частини першої статті 5 Закону «Про політичні партії» Закон № 2243-IX також доповнив цю статтю примітками, які містили визначення термінів, які вживалися у нових пунктах-заборонах: «глорифікація», «збройне формування», «воєнізована група», «банда», «самопроголошений орган, який узурпував виконання владних функцій на тимчасово окупованій території України» і «найманець».
Крім того, у статті 13 «Міжнародна діяльність політичних партій» Закону «Про політичні партії», яка була викладена у новій редакції, зʼявилися такі додаткові заборони для політичних партій у сфері їхньої міжнародної діяльності:
- укладати угоди або вчиняти будь-які інші правочини, які ставлять політичну партію у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії;
- співпрацю, спрямовану проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті.
Як бачимо, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» встановив чіткіше законодавче поле для підстав заборони діяльності проросійських політичних партій, а також уточнив процедуру їх судової заборони. А з огляду на змінену судову процедуру можна очікувати судову заборону діяльності проросійських політичних партій приблизно через 2-3 місяці.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 20962
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 15374
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13720
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6277
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5976