Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика
У статті проаналізовано постанову Верховного Суду щодо звільнення від сплати судового збору через відсутність доходу.
У сучасних умовах забезпечення права на судовий розгляд нерозривно пов’язане з фінансовою можливістю особи звернутись до суду. Однією з таких фінансових передумов є обов’язок сплатити судовий збір. Водночас важливим є дотримання балансу між правом держави регулювати доступ до правосуддя і необхідністю не допустити порушення суті цього права.
Уявіть собі ситуацію: людина прагне захистити свої права в суді, але навіть подання касаційної скарги виявляється непосильним — просто тому, що немає коштів заплатити судовий збір. Це не сюжет із підручника з права, а реальність українського правосуддя. Та водночас — це і приклад того, як суд може стати на бік слабшого.
Що сталося?
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати договір дарування удаваним правочином. Програвши справу в першій та апеляційній інстанціях, він подав касаційну скаргу. Проте виникла нова проблема — судовий збір у розмірі 1280 грн. Сплатити його було нічим: чоловік не мав доходу з початку 2018 року.
Позивач подав до Верховного Суду дві довідки з податкової, які підтверджували: з 1 кварталу 2018 року до 1 кварталу 2019 року — жодної копійки доходу. На підставі цих документів він попросив звільнити його від сплати судового збору.
Що вирішив Верховний Суд? (Ухвала від 02.08.2019 року у справі №761/12145/17)
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, Верховний Суд виходив із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Згідно з частинами першою та третьою статтею 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року.
Таким чином, Верховний Суд ще раз підтвердив: обов’язковість сплати судового збору не повинна перекреслювати право кожної особи на справедливий суд.
У таких випадках завдання суду — гарантувати, щоб доступ до правосуддя залишався відкритим для кожного, незалежно від матеріального становища.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13321
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6511
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4919
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4875
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833