Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини
Чому студентам іноземних вишів відмовляють у відстрочці на основі бюрократичних формальностей?
Після ухвалення нових змін до законодавства про мобілізацію, що набули чинності 18 травня 2024 року, ситуація з відстрочками для студентів вийшла на новий рівень правового абсурду. Кабінет Міністрів України чітко визначив, що студенти українських вишів можуть подавати довідку про навчання з університету і спокійно отримувати відстрочку від мобілізації. Але що ж робити тим, хто навчається за кордоном?
Абсурдний парадокс бюрократії
Відповідно до нових правил, студенти українських вишів мають чітко регламентовану форму довідки, яку необхідно подати до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). А як щодо студентів, які навчаються в університетах за кордоном? У них немає такої довідки, а значить — формально вони не мають права на відстрочку. ТЦК просто відмовляє їм, посилаючись на відсутність відповідного документа. Така ситуація нагадує театр абсурду, де головна проблема полягає не в суті справи, а в формальній деталі — наявності паперу встановленого зразка.
Комісія ТЦК, посилаючись на постанову Кабміну №560, діє відповідно до вимог, згідно з якими студент має надати довідку встановленого зразка, яку можуть видати тільки українські навчальні заклади. Студенти іноземних вишів, з якими ця постанова ніяк не узгоджується, фактично позбавляються права на відстрочку. Формально все виглядає правильно: закон вимагає конкретної форми довідки, і якщо її немає — немає й відстрочки.
Проте чи можна вважати такі дії дійсно правомірними, якщо вони порушують права людини? Людина, яка навчається за кордоном, не може впливати на те, який саме документ надає її університет. Відмова в праві на відстрочку лише через формальну невідповідність документів явно суперечить принципам справедливості та рівності перед Законом.
Незважаючи на те, що ТЦК формально діє в межах законодавства, такий підхід вказує на певні правові та нормативні прогалини, які потребують негайного вирішення. Чинна постанова Кабміну просто не передбачає можливості для студентів іноземних вишів підтверджувати своє право на відстрочку іншими документами. Але ж розв'язання цієї проблеми цілком очевидне: для студентів, які навчаються за кордоном, має бути визначений альтернативний перелік документів, які б підтверджували їхнє фактичне навчання.
І ці документи можуть включати підтвердження з університету, студентський квиток, сертифікати про зарахування тощо, на моє переконання це дозволить уникнути порушення прав людини і забезпечить справедливе вирішення ситуації для тих, хто дійсно навчається, а не намагається ухилитися від мобілізації.
Чи використовують навчання за кордоном для уникнення мобілізації?
Безумовно, не можна ігнорувати той факт, що деякі можуть намагатися використовувати навчання в іноземних університетах як спосіб уникнути мобілізації - звичайно, неприйнятно і суперечить законодавству. Але тут важливо розуміти: кожен випадок має розглядатися індивідуально. Не можна відмовляти всім студентам іноземних вишів лише через побоювання можливого зловживання, інакше це схоже на покарання невинних за чужі провини.
Важливо впровадити індивідуальний підхід до кожної ситуації, аналізуючи надані документи та обставини і через це можливо забезпечити баланс між правомірністю дій державних органів і захистом прав людини.
Судове рішення, яке може змінити правила гри
На щастя, вже з’явилися перші прецеденти, які можуть пролити світло на цю проблему. Один із таких випадків розглядався в суді (рішення у справі №600/3575/24-а від 24 вересня 2024 р.), де позивач, студент іноземного вишу, оскаржив відмову ТЦК надати йому відстрочку. Його головний аргумент: довідка з університету в Польщі, хоч і не відповідає українським стандартам, все ж підтверджує факт його навчання на денній формі. Суд, на відміну від військових комісарів, вирішив не закривати очі на здоровий глузд. Суд постановив, що відстрочку можна підтверджувати іншими документами, якщо вони належним чином засвідчені.
ТЦК діяв формально і, фактично, відмовив людині в праві через те, що українське законодавство не визнає іноземні довідки. Але суд побачив інше: студент має право на відстрочку, і не важливо, де він навчається, головне — підтвердити факт навчання.
Час діяти
Очевидно, що нинішнє законодавство потребує змін. Внесення поправок до постанови Кабміну, яке дозволить студентам іноземних вишів підтверджувати своє навчання іншими документами, є необхідним кроком для усунення правових недоліків. Це питання не лише про справедливість, але й про права громадян, які не повинні бути порушені через формальні недоліки закону.
Залишити проблему без вирішення означає продовжувати порушувати права громадян. А це — вже не просто юридична, а глибока моральна проблема для суспільства. Тому судові прецеденти — це лише перший крок.
На жаль, дуже мало студентів іноземних вишів готові захищати свої права в українських судах, коли дізнаються, що ТЦК не приймає їхні документи про навчання. Більшість із них або покидає навчання, або відраховується, втрачаючи зацікавленість у боротьбі за свої права. Тут виникають два питання. Якщо студент дійсно використовує навчання за кордоном як спосіб ухилення від мобілізації — це одна справа. Але якщо людина щиро прагне здобути освіту й вимушена покинути навчання лише через те, що не може отримати відстрочку, це зовсім інша ситуація, яка викликає справжнє занепокоєння. В таких випадках не можна чекати і здаватися. Потрібно оскаржувати рішення, доводити свою правоту в суді. Так, не швидкий і не легкий шлях, але він можливий і вартий того, щоб боротися за своє право.
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак вчора о 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов вчора о 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль 16.11.2024 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов 16.11.2024 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 10056
-
Чи корисно їсти лише раз на день?
Життя 8482
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 8142
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5248
-
NASA та Microsoft запустили чатбот на основі ШІ, що відповідає на питання про Землю
Бізнес 4292