Підсумки Команди підтримки реформ: локальні рішення та цілісна еко-політика

Розповідаємо про те, яких результатів нам вдалося досягти за останні роки у ключових секторах еко-політики.

Останні кілька років можна сміливо позначити як період формування цілісної української еко-політики. Вперше за історію незалежності управління природними ресурсами перейшло від локальних, часто змістовно не пов'язаних між собою законопроєктів до утворення стратегічної матриці, в якій законодавчі ініціативи ґрунтуються на спільних принципах і орієнтирах. Це стало можливим, по-перше, через вимогу наближення українського законодавства до законодавства ЄС в рамках Угоди про асоціацію. По-друге — через залучення до еко-політики низки профільних експертів і налагодження тісної співпраці між ними. 

Один із стрижнів нових реформ у Мінприроди — це дворічна діяльність Команди підтримки реформ (КПР). Розповідаємо про те, яких результатів нам вдалося досягти за останні роки у ключових секторах еко-політики. 

Управління відходами: інтеграція експертів та рамковий закон 

Найбільше досягнення КПР у секторі управління відходами — це реєстрація у Верховній Раді проєкту рамкового закону «Про управління відходами» 2207–1, який був підготовлений експертами Команди. Мета законопроєкту полягає у всебічному вдосконаленні системи управління відходами та перехід до ефективних механізмів їх зменшення, використання та відновлення. Наразі у парламенті ведеться активне доопрацювання тексту закону – для того, аби усі стейкхолдери мали рівні можливості, і закон врешті-решт працював. 

Окрім цього, були зареєстровані два секторальних закони — про відходи електричного та електронного обладнання та про батареї та акумулятори, які нарешті врегулюють обіг цих небезпечних відходів. 

Ще одним важливим кроком стала розробка Національного плану управління відходами і запуск процесу із розробки регіональних планів. Останнє є важливим у контексті децентралізації та успішної діяльності на місцях. Також нам вдалося об'єднати десятки експертів, що долучилися на різних етапах до розробки рамкового закону та секторального законодавства. 

Промислове забруднення: реформа дозвільної системи та НДТМ 

КПР розробила Концепцію державної політики у галузі промислового забруднення та План до неї. Це стало основою для подальшої розробки законопроєкту у напрямках реформування дозвільної системи, впровадження принципу «забруднювач платить» та НДТМ (Найкращі доступні технології та методи управління). 

Силами експертів Комади та запрошених міжнародних фахівців розроблено законопроєкт про реєстр промислового забруднення. Налагоджено плідну співпрацю із стейкхолдерами, що забезпечило успішний запуск проєкту GIZ (Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit) на розробку законодавства, яке потрібне для впровадження НДТМ в Україні. Загальна сума проєкту — 10 млн євро. 

Екологічний моніторинг, контроль та відповідальність 

У цьому секторі акцент робився на формуванні нормативно-правової бази для реалізації ідеї реформування державної системи нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища. Одне із запропонованих рішень — створення Державної природоохоронної служби України, усунення дублювань функцій у органів контролю і зменшення корупційних ризиків. У цьому напрямку вже розроблено Зелену і Білу книгу реформи, законопроєкт «Про державну природоохоронну службу», необхідні підзаконні нормативно правові акти, проєкт закону щодо підвищення відповідальності за екологічні злочини та правопорушення. Також ми підготували аналітичну та юридичну основу для запуску масштабної реформи. Із новим керівництвом Держекоінспекції наші пропозиції вивчаються та тестуються, і спільними зусиллями маємо надію на формування нового органу вже в 2020. 

Електронне урядування: запуск спеціалізованих IT-інструментів 

Електронне урядування у сфері управління природних ресурсів забезпечує втілення кількох важливих ідей: відкритого доступу до інформації, зменшення бюрократичного тиску, отримання структурованих цілісних даних, а також боротьбу з корупційними механізмами. Власне тому, КПР долучалась до процесу створення профільних IT-інструментів: ми розробили вимоги до технічного завдання для системи «Відкрите довкілля», «Кабінету екоінспектора», скоординували роботу над «Кабінетом надрокористувача». Забезпечувався технічний супровід розроблених модулів «Водні ресурси», «Атмосферне повітря» та «Екологічні фінанси» проєкту OpenAccess. Наразі Команда на завершальному етапі формування вимог до ІТ-системи у галузі управління відходами та реєстру промислового забруднення. І головний проєкт, який об’єднує усі ці рішення — запуск загальнодержавної геоінформаційної системи «Відкрите довкілля». 

Реформа державного управління: аналіз і оптимізація діяльності 

Одне із завдань Команди підтримки реформ — це оптимізація діяльності Міністерства і виконання консультативних функцій. Власне тому, ми провели функціональне обстеження Мінприроди і у відповідності до отриманих результатів аналізу розділили усі функції на: 1) формування, 2) реалізацію політики, 3) надання послуг. У контексті підвищення ефективності роботи Міністерства розроблено проєкти оптимізації його структури, нового Положення та необхідних постанов. Також окремим важливим пунктом стало створення HR-стратегії для Міністерства. 

Оцінка впливу на довкілля та Стратегічна екологічна оцінка: нормативно-методичне забезпечення 

Процедуру оцінки впливу на довкілля проходять усі нові проекти та проекти реконструкції, які мають значний вплив на будь-який із компонентів довкілля та здоров’я населення, до прикладу, нові промислові підприємства, кар’єри, тваринницькі ферми, свердловини для видобування вуглеводнів, енергетичні комплекси, суцільні рубки лісу та десятки інших видів діяльності.  

Процедуру стратегічної екологічної оцінки проходять документи державного планування, такі як: схеми землеустрою районів, генеральні плани населених пунктів, програми соціально-економічного розвитку для регіонів, програми реформування галузей тощо. 

Деякі проекти господарської діяльності або документи державного планування почнуть діяти через кілька років і завершаться у 2035-2050 рр. Тому надважливо вже сьогодні встановлювати високі екологічні стандарти до кожної справи, яка проходить процедуру ОВД чи СЕО. 

На етапі запуску процедур було видно, що через їхню новизну мало хто розуміє, як саме, коли і відповідно до яких критеріїв та вимог вони проводяться. Тому КПР розробила три проєкти методичних рекомендацій: перший - щодо того, як готувати звіти з ОВД в цілому і для проектів у різних галузях економіки, другий - щодо звітів з ОВД суцільних і поступових рубок у лісах, третій - щодо того, як інтегрувати актуальні цілі боротьби зі зміною клімату та адаптації до наслідків зміни клімату у стратегічну екологічну оцінку.  

Враховуючи міжнародну практику ОВД, проєкти рекомендацій акцентують увагу на необхідності оцінки поточного стану ґрунтів, земель, атмосферного повітря, рік та водойм, підземних вод, наземних і водних екосистем та їх біорізноманіття, на високих стандартах до їх охорони та збереження, нормативах їх якості та екологічної безпеки для здоров’я людини, встановлених законодавством, різноманітності природоохоронних заходів та екологічних умов, які треба виконувати при здійсненні діяльності, і принципі пріоритету превентивних (запобіжних) заходів у захисті довкілля. Аналогічні екологічні умови і стандарти використовувалися для формулювання висновків з ОВД за проектами господарської діяльності, розглянутими Міністерством у 2019 році. 

Стале користування водними ресурсами 

Стале користування водними ресурсами — одне з нагальних питань, в рамках якого за останні роки здійснено дійсно багато важливих змін. Команда підтримки реформ, разом з Держводагентством, забезпечила створення басейнових управлінь водних ресурсів та басейнових рад. Здійснено координацію розробки планів управління річковими басейнами для окремих річок: р. Дніпро (в рамках координації проєкту EUWI+), р. Дністер (в рамках координації проєкту Глобального екологічного фонду) та р. Сіверський Донець (в рамках координації проєкту ОБСЄ). 

Наразі ми подали пропозиції щодо започаткування нового проекту Глобального екологічного фонду для басейну р. Західний Буг. І, власне, одним із соціально значимих наших проєктів є проведення національного водно-політичного діалогу як на державному рівні, так і на рівні чисельних засідань 13-ти басейнових рад. На часі залучення до проблеми сталого водокористування якомога більше експертів, небайдужих громадян та інших зацікавлених сторін. 

Сектор надрокористування: формування концепції і «Електронний кабінет надрокористувача»

У секторі надрокористування робився акцент на двох основних запитах: це створення загальної концепції реформування надрокористування і мінімізація корупційних механізмів (в першу чергу, за рахунок детінізації даних). Виходячи з цього, КПР було сформовано політичну пропозицію та Концепцію реформи користування надрами, підготовлено Функціональне обстеження та пропозиції щодо інституційної реформи Державної служби геології та надр.

Також у напрямку забезпечення ідеї відкритих даних розроблена Інформаційна система «Електронний кабінет надрокористувача». З її допомогою користувачі можуть отримувати доступ до даних за програмами відтворення мінерально-сировинної бази, станом умов користування надрами та проєктної документації, статистичної та аналітичної інформації.

Нова кліматична політика: перші кроки й екологічні фінанси 

Надзвичайна ситуація з кліматом, яка за останні десятиліття стала однією з основних міжнародних проблем, вимагає і від України певних рішучих дій у напрямку її вирішення. З свого боку, Команда підтримки реформ здійснила позитивні зрушення у напрацюванні структури Стратегії адаптації до змін клімату, підготовці пакету документів до ратифікації Кігалійської поправки разом з консолідованим перекладом Монреальського протоколу українською мовою. Також забезпечено супровід законопроектів про охорону озонового шару та інші фторовані гази та про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. 

Окреме важливе питання — це фінансування екопроєктів. КПР розроблений Пакет документів по реформуванню системи екологічних фінансів, що включає: Проєкт Закону України «Про Екологічні фонди», Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу»; Проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу», Проєкт «Зеленої книги» тощо. 

Ми бачимо, що останні кілька років еко-політика не залишається в тіні інших державних процесів. І якраз роль КПР полягає у тому, що: а) забезпечується активний діалог між громадськістю, бізнесом і державними органами — це запорука того, що законодавчі зміни не залишатимуться декларативними; б) розробка і впровадження реформ інтегрує навколо себе велику кількість українських і міжнародних галузевих експертів, фахівців — це гарантує якість законопроєктів і ефективність їх реалізації. Команда підтримки реформ пишається тим, чого нам вдалося досягнути за відносно короткий термін, однак попереду чекає ще більше викликів і завдань на шляху до безпечного, захищеного довкілля та високого рівня життя та здоров’я українців.