Хакерська атака на "Київстар" – привід замислитися про кібербезпеку
Це поширена помилка, коли кібербезпека сприймається як просто додаткові витрати, насправді це - страхування: невеликим коштом запобігаєш значно більшим збиткам.
Після хакерської атаки на "Київстар" у користувачів оператора виникло чимало запитань: вплив на роботу бізнесів, вплив на шахрайство у фінансовій сфері через можливий витік даних абонентів. Та й узагалі, чи переживати пересічним громадянам про свої кошти? Роз’яснюю.
По-перше, це дивно, коли банки, торгові мережі, маркетплейси та інші організації роблять невіддільним елементом свого бізнес-процесу номер мобільного телефону. Бо вони не можуть контролювати, чи працює він взагалі. Йдеться про всі ці підтвердження у вигляді смс, необхідні для здійснення купівлі, сплати чи доступу до акаунту.
У сфері кібербезпеки підтвердження через смс чи дзвінок на мобільний телефон ніколи не було надійним. Додати до звичайного логін-пароля (які легко вкрасти) підтвердження через "другий фактор" - свого часу така ідея вважалася проривною для безпеки. Але справжній "другий фактор" - це те, що є тільки в тебе, є твоєю власністю. А номер мобільного оператора знаходиться в іншому місці та керується іншими людьми. Він, по суті, тобі не належить. Це найголовніше, що варто врахувати.
Класичне розуміння другого фактора – це токен чи додаток на твоєму мобільному телефоні, що генерує випадкові коди, які швидко змінюються. Без фізичного доступу до твого пристрою зловмисник просто не зможе надати "друге підтвердження".
Коли зламали "Київстар", робота деяких бізнесів просто спинилася, адже частина критичних процесів спиралася саме на мобільного оператора. Наприклад, POS-термінали, які обслуговують клієнтів. Одна справа, коли такий термінал під'єднано до мережі ТРЦ (де зазвичай кілька інтернет-провайдерів), інша - коли невеликий бізнес до свого процесингу підключає термінал через 4G оператора. Що ми бачимо і зараз. Деякі термінали досі не відновили свою роботу. Або ж через ненадходження смс люди були вимушені відмовитися від онлайн-покупки та йти в інші інтернет-магазини, де прив’язки до смс-повідомлень у процесі купівлі не було.
Злив даних мобільного оператора небезпечний і тим, що оператор знає, які комунікації здійснював абонент, звідки абонент отримує смс, період його активності, які ресурси відвідує абонент і навіть те, де він частіше за все буває фізично. І оця інформація опиняється у хакера. Легко визначити, наприклад, послугами яких банків абонент користується. Маючи CDR та інші дані технічних систем, хакер може спрофілювати цілі групи абонентів, поділивши їх за пріоритетністю. А далі можливо все - фішинг, фейкові телефонні дзвінки нібито від представників банку та інша соціальна інженерія. У будь-якому випадку інформація, вкрадена зловмисниками в мобільного оператора, може допомогти якщо і не зламати дані абонента, то ретельно підготуватися до подальших серйозних кроків із фінансовими махінаціями. Саме тому витік даних мобільних операторів у рази збільшує ризики для користувачів мобільного банкінгу.
Ще одна загроза - мобільні банківські додатки для операцій, у яких банк може запросити додаткове підтвердження. Наприклад, деякі банки надсилають смс із кодом на ваш фінансовий номер телефону. А деякі замість смс генерують код просто у мобільному додатку. Ця механіка дещо безпечніша.
Важливе питання, чи повністю вичищена присутність хакерів у мережі оператора? Якщо ні, то для зловмисників лишається можливість перехвату змісту смс від банків у режимі реального часу. А це ще раз нагадує, що банкам уже давно слід замислитися та переробити механіку підтверджень. Для цього є багато інших технологій, хоча б замість смс використовувати щось на кшталт Google Authenticator.
Бізнесам варто подумати про те, як забезпечити безперервність свого бізнесу в майбутньому. І тут також є варіанти: кілька ліній зв’язку, які між собою не перетинаються, наприклад, "оптичний" інтернет та інтернет 4G.
Зважаючи на те, яка перерва у діяльності бізнесів була спричинена нещодавнім збоєм мобільного звʼязку, варто передивитися всі бізнес-процеси та зрозуміти, які з них є критично прив’язаними до сервісів сторонніх компаній. І йдеться тут не лише про "Київстар".
Програма-мінімум для бізнесів і фінансових установ така:
• визначити критичні місця своїх операційних процесів, що залежать від сторонніх постачальників, та подумати про альтернативні варіанти - як переробити ланцюг постачання, аби він перестав бути «стопером» якщо щось у постачальника «зламається». Наприклад, альтернативою прив’язці коду з смс може бути електронна пошта;
• проводити регулярну ревізію використовуваних технологій, зокрема технологій захисту. Систематично відмовлятися від застарілих і "так історично склалося" на користь сучасних технологій. Окремо банкам та фінустановам рекомендую "забути" про телефонний номер клієнта та смс на нього і знайти більш безпечні рішення;
• кібербезпеку будують як інтегратори, так і оператори кібербезпеки на аутсорсі;
• кожен бізнес по-своєму унікальний. Тож аби підвищити безпеку його роботи з урахуванням усіх нюансів – звертайтеся до професіоналів по консультації та рішення.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758