Методичні рекомендації у сфері дорожнього господарства: переваги та недоліки

Навколо розробки Методичних рекомендації щодо особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства досі триває полеміка.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства створило робочу групу з питань розробки Методичних рекомендацій та долучило усіх стейкхолдерів.

Обраний формат засідань робочої групи надав змогу у формі дискусії між усіма учасниками робочої групи, включаючи профільні асоціації дорожньої галузі, представників органів влади та експертів публічно, прозоро та об’єктивно надати свої обґрунтовані пропозиції, заперечення та спільно напрацювати виважену редакцію Методичних рекомендацій. Тому наразі будь-які ствердження про доопрацювання редакції Методичних рекомендацій, залучення інших експертів є безпідставними та недоречними.

Безумовно упорядкування публічних закупівель сфери дорожньої галузі необхідний та вірний крок з огляду на «Велике будівництво». Проте урегулювання такого стратегічно важливого сектору економіки як будівництво доріг не терпить поспіху, тиску та сумнівної фаховості.

Під час розробки Методичних рекомендацій ми не фокусувалися на захисті інтересів лише учасників Асоціації, а працювали в інтересах усієї дорожньої галузі й як результат сформовані єдині уніфіковані підходи до кваліфікаційних критеріїв, зокрема визначено перелік таких критеріїв:

1. наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2. наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3. наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору;

4. наявність фінансової спроможності.

Перш за все уніфікований підхід –  це економія коштів державного бюджету (а це наші з вами податки) за рахунок здорової конкуренції, а не чітко сформованої тендерної документації під конкретного учасника.

Водночас чимала кількість специфічних особливостей процесу будівництва доріг також була врахована робочою групою Мінекономіки – наявність атестованого асфальтобетонного заводу; критерій застосування місцевих людських та матеріальних ресурсів, що стане підтримкою національного виробника; розмір банківської гарантії, що не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі робіт та 3 відсотків у разі закупівлі послуг тощо.

Усе це у загальному результаті дало змогу сформувати виважений нормативно-правовий акт рекомендаційного характеру.

Про недоліки Методичних рекомендацій.

Недолік Методичних рекомендацій один і, на жаль, цим недоліком є редакція Методичних рекомендацій Укравтодору. При цьому вкрай засмучує той факт, що за Методичними рекомендаціями Укравтодора до тендерів допускаються лише 5 національних компаній, а інтереси нерезидентів взагалі нівелюються.

Свідченням цього є оголошені закупівлі в системі Prozorro у лютому-березні 2020 року із порушеннями засад конкуренції, принципів закупівель, безпідставного зняття з торгів гідних компаній із належним досвідом, технікою та висококваліфікованими спеціалістами.

Проте редакція Методичних рекомендацій Мінекономіки без сумнівів стане основною для чесної конкуренції, добропорядні компанії із досвідом будуть допущені до участі в закупівлях, що зрештою призведе до дотримання принципів публічних закупівель, якісних доріг та ефективного використання бюджетних коштів.