Уряд вкотре заявляє про підтримку бізнесу. Але чи піде справа далі заяв?

Не встиг Кабмін дати раду чинній програмі "Доступні кредити 5-7-9 %", як вже оприлюднив новий план підтримки малого й середнього бізнесу.

Ці наміри зафіксовані у документі "Вектори економічного розвитку до 2030 року".

Спробую декількома тезами висловити свою позицію щодо нових стратегічних ініціатив КМУ. Передусім, вони містять два принципово нових інструменти підтримки малого й середнього бізнесу. 

Перший - це Фонд гарантування кредитів, який планують створити. На відміну від програми пільгових кредитів "5-7-9%", доступ до яких був обмежений для підприємців з "ризиковою" діловою історією, новий фонд має підтримувати саме цю категорію МСБ.

Утім, з тексту документу не зрозуміло, як саме працюватиме Фонд? На жаль, подібніми узагальненнями страждала й антикризова програма, яку Кабмін презентував улітку. Напевно, механізм функціонування Фонду буде роз'яснено у десятирічній Стратегії. Напевно.

До речі, якщо вже ми згадали про пільгове кредитування бізнесу, відзначу, що свої завдання вона виконала лише частково. Принаймні, на сьогодні. Лише 2/3 представників МБС отримали доступ до дешевих банківських ресурсів. Програма ще чинна.

Другий інструмент підтримки бізнесу, який планує застосувати Кабмін, це такий собі "Фонд фондів". Урядовий документ характеризує його, як "механізм ризиків/винагород для збільшення розміру фондів, за моделлю якого державне співфінансування може виступати як якірна інвестиція та додаткове співфінансування від міжнародних фінансових організацій та іноземних країн».

Вочевидь, цього разу Кабмін вирішив підсилити інвестиційні ресурси вже існуючих кредитних фондів. Непогана ідея, але пам'ятаймо, що часто все хороше у нас нівелюється на етапі втілення. Інакше кажучи, новий орган ризикує стати "мертвонародженим дитям".

Поясню. По-перше, ідея співфінансування разом із державою не всім інвесторам припаде до душі. По-друге, критерії для учасників такого фонду можуть виявитися надто жорсткими. По-третє, чимало питань викликає спосіб розподілу прибутків між інвесторами, адже пам'ятаймо, що в цьому бере участь держава. 

Ще один ключовий момент урядових Векторів економічної стратегії мене відверто здивував. Ідеться про намір Кабміну «забезпечити інституційну спроможність Державної податкової служби». Отже, держава позитивно оцінює роботу цього органу і хоче залишити його щонайменше до 2030 року. Хоча ще до сьогодні уряд не розглядав податкову, як повноцінно функціонуючий орган із справляння податків.

Так чи інакше, а ідея створення нових фондових структур для підтримки малого й середнього бізнесу залишає багато питань, на які уряд має дати чіткі роз'яснення.