Як інвестувати в будівництво і не втрачати гроші
Для українців інвестиції стали чи не єдиною можливістю вирішити житлове питання, яке часто переростає в справжню проблему. Але в останній час на заваді стає шахрайство з боку будівельних компаній, в результаті чого інвестування в галузь впало до критичних
Для українців інвестиції стали чи не єдиною можливістю вирішити житлове питання, яке часто переростає в справжню проблему. Але в останній час на заваді стає шахрайство з боку будівельних компаній, в результаті чого інвестування в галузь впало до критичних показників. Мені, як представнику будівельної спільноти, часом соромно бути свідком ситуацій, коли певні забудовники розпочинають будівництво житла на гроші своїх інвесторів, а потім, використовуючи різні махінації, заморожують будівництво, внаслідок чого люди залишаються ошуканими, а репутація будівельника зруйнована.
Декілька років назад, в грудні 2015 року, інвестиції у будівництво в м. Києві склали більше 25 мільйонів доларів, що на 21% менше, в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Така ж ситуація і в інших містах України. Незважаючи на весь скепсис та критику, будівництво продовжує займати важливе місце в мікроекономічній ситуації усієї країни. Можна навести цифри, які говорять про певне зростання інвестицій на загальнодержавному рівні. Так, капітальні інвестиції у будівництво в Україні за 2016 рік сягнули 44,5 мільярдів гривень, що на 4% більше, ніж у 2015 році, та на 19% більше, ніж у 2014. Загалом, за останні п’ять років інвестиції у будівництво в Україні зросли на 29%. Усе це свідчить про високий запит на будівельні послуги та потребу у дешевому та якісному житлі.
З чим пов’язана така динаміка будівництва?
Існує декілька факторів, що негативно впливають на динаміку зростання. Мова йде про неповноцінну фіскальну політику, відсутність сприятливого інвестиційного оточення, корупцію в органах державної та місцевої влади, особливо в питаннях юридичного супроводу та узаконення будівництва, та шахрайство з боку самих забудовників. На сьогоднішній день інвестиції в будівництво реалізуються різними способами, загалом їх більше десяти. Проте жоден з них не можна назвати ідеальним з точки зору безпеки. У таких умовах може постраждати як забудовник, так і інвестор. Йде мова про такі форми інвестицій, як: ФФБ, ФОН, інвестиційний фонд, недержавний пенсійний фонд, облігації, заставна, опціон, майнові права, кооператив (ЖБК), проектне фінансування, спільна діяльність, інвестиції в будівництво котеджних селищ.
Так, говорячи про такий інструмент, як створення житлово-будівельного кооперативу, він може бути актуальним тільки на етапі коли гроші вкладено, а саме будівництво «заморожено». Головною перепоною у реалізації цього механізму, на думку Мін’юсту, є тяганина з документами. Адже право власності/користування земельною ділянкою належить забудовнику і при переході до житлово-будівельного кооперативу права власності на об’єкт незавершеного будівництва це право все одно належатиме забудовнику. Можна зробити висновок, що через небажання держави сприяти оптимізації таких механізмів, потрібно шукати інші способи залучати інвестиції в будівництво.
Що таке ФОН і чим вони цікаві інвесторам
Фонди операцій з нерухомістю (ФОН) - поки екзотика для приватного інвестора. Перший такий фонд з'явився в Україні півтори роки тому, а всього в нашій країні зараз близько десятка таких фондів. Зазначу, що сама по собі ідея ФОН дуже непогана. Її суть: інвестор може вкласти будь-яку суму, що є в його розпорядженні. Причому інвестор одержує всі переваги і ризики, які додаються до цінних паперів. Діяльність ФОН в Україні регулюється Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Відповідно до Закону ФОН - це кошти, отримані в управління, а також нерухомість та інше майно, майнові права та доходи, набуті від управління цими коштами. ФОН так само створюється фінансовою установою, що відповідають вимогам вищезгаданого Закону, та не є юридичною особою.
Громадянам, тобто клієнтам, та забудовникам буде цікаво, що згідно Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», кошти спільного інвестування, а саме кошти залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (ФОН) та доходи від здійснення операцій з активами ФОН не входять до складу валового доходу і, відповідно, податком не обкладаються.
Як залучити до будівництва владу, щоб потім про це не жалкувати
Державі варто сприяти приватному будівельному бізнесу, особливо у створенні умов для його розвитку. Якщо говорити предметно, дієвим стимулятором для будівельної галузі може стати низка бюджетних програм з підтримки житлового будівництва: здешевлення вартості іпотечних кредитів та підтримки молодих сімей на будівництво, реконструкцію та придбання житла, надання пільг щодо кредитування індивідуальних сільських забудовників, а також інвестиції у підвищення енергоефективності будівництва.
На жаль, українські можновладці не люблять, коли нав’язують рекомендації від представників приватного бізнесу. Проте, без ефективної комунікації бізнесу та влади неможливо приймати ефективні рішення, що можуть позитивно сприяти на економіку галузі та держави загалом. Будівельна сфера – локомотив та індикатор економічних змін в державі, розвиток будівництва - це сприяння суміжним галузям, створення тисячі робочих місць, збільшення кількості легальних платників податків, вихід економіки з «тіні». Держава повинна бути зацікавлена у цьому, тому забезпечення відповідного законодавства знаходиться на відповідальності представників органів влади.
У підсумку хочу погодитися зі словами колишнього міністра фінансів Словацької Республіки Івана Міклоша, який зауважив, що загальний позитивний розвиток економіки напряму пов'язаний з будівництвом та девелопментом, а також, що подолання корупції є важливим кроком до уможливлення якісного розвитку приватного бізнесу та населення загалом.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 648
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 218
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22287
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 20951
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7631
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6107
-
"Відстрочка до кінця мобілізації". В Резерв+ стався технічний збій
Бізнес 5140