Аліменти на утримання дитини: визначення розміру, способи стягнення

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч.1 ст.180 СК України).

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину передбачені ст. 181 СК України:

1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Визначення розміру аліментів

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що  розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text.

50-відсотковий мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину з 1 грудня 2021 року буде наступним: для дітей віком до 6 років – 1 050 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – 1 309 грн.

При визначенні розміру аліментів суд, у відповідності до ч.1 ст. 182 СК України,  враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3^-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3^-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1993 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» й  встановлено з яких саме видів доходу мають сплачуватись аліменти.

Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини визначено ст.183 СК України:

- Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

- Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

-  Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

- Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України):

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розраховуємо суму аліментів

1. Аліменти, встановлені у % від доходу працівника.

Розраховуються за формулою: Аліменти = (Зарплата та прирівняні доходи – ПДФО – Військовий збір) × % аліментів. Сума зарплати за мінусом податків і зборів.

2. Аліменти встановлені у фіксованій сумі.

Ст.128 Кодекс законів про працю України передбачено, що загальна сума утримань при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70% зарплати працівника (крім добровільних аліментів). 

Аліменти з фіксованою сумою підлягають індексації.

Згідно  вимог ч.2 ст. 187 СК України на підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

Судова практика

Проаналізувавши останні рішення місцевих судів, можна сказати, що аліменти присуджуються у мінімальному розмірі – не  менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку  – до досягнення нею повноліття.

Справа № 712/6989/21 07 жовтня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси встановив: позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що з 17 вересня 2010 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають одну неповнолітню дитину: дочку. Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач не в повній мірі бере участь в утриманні доньки, тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі і частини доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя неповнолітньої дитини, виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти в розмірі й частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання дочки, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

У справі № 488/3628/21 10.11.2021 року  Корабельний районний суд м. Миколаєва, розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, встановив: позивач звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини:, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 14.03.2015 року. Від даного шлюбу вони мають сина . На теперішній час шлюбні відносини між ними припинені, син проживає та знаходиться на повному утриманні позивача. Відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає. Разом із цим він має можливість надавати аліменти у вищевказаному розмірі.

Суд вирішив позов задовольнити. Стягувати з відповідача на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У справі № 725/5503/21 02.11.2021 Першотравневий районний суд м. Чернівців розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - встановив: позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів.

Посилалася на те, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 22.07.2017р. Від спільного життя у них є двоє дітей малолітніх доньок. Вказувала, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від утримання спільних дітей, їх виховання, не піклується про їхнє здоров`я, фізичний та духовний розвиток. Окрім того, на даний момент перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому не може працювати, та її дохід становить 860 грн. допомоги при народженні дитини та допомога на дитину, яка виховується в багатодітній сім`ї у розмірі 1700 грн. Зазначила, що відповідач є працездатним та здоровим.

Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі по 3000 гривень на кожного, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення ними повноліття.

Суд вирішив: позов  про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з відповідача аліменти на утримання доньок, в розмірі 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Підсумовуючи вищевикладене, можемо констатувати, що при визначенні розміру аліментів на утримання дітей, суд виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Однак, у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.