Зелені кредити для бізнесу
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зелен
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зеленому тарифу до експортної виручки. Це дозволяє знизити валютні ризики і видавати кредити під 6-7% річних у валюті, що є досить привабливим для банків. До цього, банки розглядали проекти по зеленому тарифу як продаж електроенергії за гривні на внутрішній ринок.
Для інформації: зелений тариф – це - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні встановлений зелений тариф прив’язаний до євро і перераховується НКРЕП відповідно до змін курсу гривня/євро та встановлений до 2030 року. Тобто, фактично це експорт!
Укргазбанк був першим, хто почав фінансувати зелену енергетику прирівнюючи зелений тариф до експортної виручки. В 2016 році банк профінансував 128 МВт зеленої енергетики на суму 100-120 млн.дол. У зв’язку із значним ажіотажем Укргазбанк вже вибірково фінансує найкращі проекти, влаштовує такі собі змагання проектів, підвищує ставку. Слідом за Укргазбанком йдуть й інші банки, які теж активно почали відшуковувати цікаві проекти з найменшими ризиками, високою мірою готовності, щоб і собі зайти на цей ринок. Різноманітні програми є у Прокредітбанк, Піреус Банк, ОТП Банк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффазен Аваль, Альфа банк та інші.
Працюючи з нашими клієнтами власниками проектів, девелоперами, українськими та іноземними компаніями ми сумарно назбирали 2 500 – 3 000 МВт перспективних проектів з датами реалізації протягом наступних 5-7 років, з яких 15-20% відсотків високої ступеню готовності і реалізації в найближчі 2-3 роки.
Сонце і вода: найпривабливіші для фінансування банками проекти через простоту реалізації і зрозумілість, особливо сонячні електростанції, які мають низький поріг входження і широкий вибір потужностей і місця реалізації: від 100-200 тис.дол для 200-400 КВт СЕС, проектування, будівництво і запуск можливо здійснити за рік..
Вітер: привабливі і швидкоокупні, в порівнянні з сонцем і водою, але поріг входження починається з пару мільйонів доларів, до того ж рік-два підготовчих робіт і будівництва. Великі електростанції більше 70-100 МВт «непідйомні» для фінансування банками не з ТОП-5, у зв’язку з обмеженнями НБУ щодо видачі розміру кредитних коштів в одні руки.
Біомаса: найцікавіша і найскладніша зелена енергетика. Про проекти будівництва електростанцій на твердій біомасі (відходи деревини, солома, лушпиння соняшнику) чи газоподібній (біогаз, синтезгаз) говорять вже доволі часу, але за весь час було реалізовано лише декілька проектів. Хоча цей вид зеленої енергетики комплементарний: створює найбільше робочих місць, вирішує питання не тільки енергетики, а й переробки органічних відходів тощо. Найбільше проектами цікавляться олійноекстраційні заводи, цукрові заводи, молочні заводи, тваринні ферми.
Якщо раніше проекти фінансувались здебільшого міжнародними фінансовими установами (ЄБРР, IFC, ЄІБ тощо), то зараз відбувається справжня революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу українськими банками, які перебирають ініціативу у міжнародно-фінансових установ і часом пропонують привабливіші умови, ніж IFC чи ЄБРР. Вікно можливостей триватиме 1-2 роки, так як при збільшенні відновлювальних джерел до 5-10% від загального обсягу виробленої електроенергії необхідно буде збалансовувати іншими джерелами, будувати маневрові потужності і дозволи підключення будуть видавати вибірково. На сьогодні ж реалізація проектів протоптана значною кількістю вже реалізованих проектів і зараз більшість банків дають зелене світло зеленій енергетиці. Тож, питайте свої банки про валютне кредитування проектів виробництва електроенергії по зеленому тарифу.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 39023
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 30670
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
14800
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10055
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9220