Зіркові нічліжки: навіщо хостели прирівняють до готелів
1 вересня 2020 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 2673 «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб'єктів надання готельних послуг».
Поміж іншого, він розрахований на те, щоб надати можливість хостелам офіційно називатись готелями та мати можливість пройти категоризацію.
За словами урядовців мета цього проєкту – створення сприятливих умов для розвитку готельної інфраструктури та сфери туризму, бо він дозволить стимулювати активізацію ринку готельних послуг, створити нові робочі місця та збільшити надходження до держбюджету. Звучить багатообіцяльно, чи не так?
Однак нумо розберімось, в чому суть категоризації та яку роль вона відіграє в галузі гостинності.
У світі існує понад 30 різних класифікацій готелів. В Україні для закладів розміщення за основу взята найпопулярніша «зіркова» система класифікації.
Останні суттєві зміни в законодавстві, що стосувались готельної галузі, були запроваджені в липні 2018 року. Тоді був чітко встановлений порядок присвоєння категорій від 1 до 5 зірок об’єктам, які надають послуги з тимчасового розміщення. Наявність у закладу відповідного сертифікату повинна допомагати споживачам краще орієнтуватися при виборі свого розміщення, а також сприяти підвищенню добросовісної конкуренції на ринку готельних послуг та поліпшенню якості обслуговування.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про туризм» об'єктам туристичної інфраструктури (а об’єктами визначаються наразі лише готелі) забороняється надавати послуги з розміщення без наявності свідоцтва про встановлення відповідної категорії якості. Для того, щоб заклад розміщення міг отримати бажані «зірочки», він має відповідати певній кількості вимог, що прописані в національному стандарті – ДСТУ 4269-2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів».
Проте подати заявку на сертифікацію закладу може тільки його власник, який до того ж обов’язково має бути юридичною особою. Наразі ж майже 90% «готелів» в Україні оформлені як ФОП, мають неіснуючу законодавчо назву «хостели», тому не можуть отримати категоризацію. Крім того, близько 70% з них працюють в тіні та не платять податки й туристичний збір.
Також згаданий законопроєкт передбачає зміни у визначеннях «готель», «готельна послуга», «аналогічні засоби розміщення». Зокрема, слово «підприємство» буде замінено на «суб’єкт господарювання», що розширить коло суб’єктів надання готельних послуг шляхом включення до нього ФОПів – тих самих хостелів або «нічліжок», які зможуть стати повноправними учасниками готельного ринку. Тобто зрівняються в правах фізичні особи-підприємці та комерційні структури. А також орендарі – користувачі приміщень нарівні з власниками отримають право подавати заяву про надання цим суб’єктам відповідної категорії (зірочок).
Навіщо це потрібно державі? Один з можливих варіантів – для легального розповсюдження азартних ігор й залів з ігровими автоматами. Нагадаю, що відкриття гральних залів прив’язане саме до готельних зірок. Алгоритм такий – орендуєш приміщення в нібито зірковому готелі (він навіть може бути непрацюючим), відкриваєш гральну залу, хоч в кожному номері, та заробляєш гроші. Швидко, легко, прибутково.
Проте не слід забувати, що в Україні є хостели, які побудовані в звичайних квартирах багатоповерхівок. А до розгляду Ради з 2013 року регулярно надходять законопроєкти, які мали б врегулювати існування саморобних хостелів в житлових будинках, ввести хоч якісь вимоги й обмеження їхньої діяльності. Але марно, бо всі вони були відхилені.
Також слід зазначити, що великий готель, помешкання якого орендує ФОП або кілька ФОПів, скоріш за все, просто уникає сплати податків. Наприклад, якщо мова йде про туристичний пакет для групи іноземних туристів, туроператору зручно сплачувати послуги з розміщення прозорим безготівковим розрахунком. У фізичної особи-підприємця його бути не може, отже туроператор сплачує ці 20% ПДВ замість готелю. А сам хостел декларує значно занижені суми прибутків.
Зараз не можна допустити, щоб довгий шлях виведення з «тіні» готельної галузі був марним.
Тому цей законопроєкт розрахований далеко не на розвиток туризму, він несе за собою купу ризиків і розширює можливості для продажу «гральних» ліцензій. Отже, вимагає доопрацювання.
Наразі ведеться робота над розробкою комплексного рішення для розвитку туристичної галузі та внесенням до Закону України «Про туризм» системних змін. Серед яких регулювання діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги тимчасового розміщення, чітке та прозоре визначення таких термінів як «хостел», критерії з категоризації тощо.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 95
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 21867
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 16019
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13830
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6584
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5995